Словник термінів і понять

А

Акціонерне товариство — організаційна форма великих підприємств, капітал, що формується за рахунок об’єднання індивідуальних капіталів членів товариства — акціонерів.

Анархізм — суспільно-політична течія, що заперечує необхідність державної та іншої політичної влади і пропагує необмежену свободу особистості.

Анархо-синдикалізм — течія в робітничому русі, що знаходиться під впливом анархізму (з грецької — безвладдя). Відкидає політичну боротьбу і політичну роль робітничої партії, вважає вищою формою організації робітників профспілки, виступає за тактику «прямої дії» (саботаж, бойкот, загальний страйк).

Б

Більшовики — представники політичної течії (фракції) в РСДРП (з 1917 р. — самостійна політична партія, очолювана В. Леніном). Поняття Б. виникло на II з’їзді РСДРП (1903 р.) після того, як прихильники Леніна отримали більшість голосів, а їхні противники — меншість (меншовики).

Бури (африканери) — самоназва голландських, французьких і німецьких колоністів у Південній Африці.

В

Вікторіанська епоха — період в історії Англії (друга половина XIX ст.), коли вона досягла найбільшої могутності й стабільного внутрішнього становища. Припала на правління королеви Вікторії.

Г

Гомруль («самоуправління») — с дна

з головних вимог ірландського національного руху кінця XIX ст.

Д

Диктатура пролетаріату — в марксизмі означення влади, яка встановлюється внаслідок революції та здійснюється пролетаріатом на чолі зі своєю партією.

Домініон — самоврядна колонія.

Е

Експансія — розширення сфери панування, впливу, поширення чого-небудь за початкові межі (територіальна, економічна, політична Е.).

Еліта — найбільш колоритні представники суспільства, або її частини, угруповання та ін. Е. — соціальний прошарок, що займає провідне становище в якійсь сфері діяльності.

І

Індустріалізація — процес створення великого машинного виробництва і перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства.

К

Капітал — кошти й матеріальні засоби, що приносять прибуток.

Клерикали — прихильники посилення позицій релігії та церкви в політичному, духовному житті суспільства.

Колонія — країна, територія, що позбавлена політичної, економічної самостійності і знаходиться під владою іноземної держави — метрополії.

Консерватизм — сукупність різноманітних ідейно-політичних культурних течій, що спираються на ідею традицій та спадкоємності в соціальному та культурному житті. Для К. характерні прихильність до існуючих та усталених соціальних систем і норм, неприйняття революцій та радикальних реформ, обстоювання еволюційного органічного розвитку. К. протистояв лібералізму і соціалізму.

Л

Лібералізм — ідейна і громадсько-політична течія, що виникла в європейських країнах в XVII-XVIII ст. і проголошувала принципи громадянських, політичних та економічних свобод. У XIX — на початку XX ст. сформувалися головні положення Л.: громадянське суспільство, права і свободи людини, правова держава, демократичні політичні інститути, свобода приватного підприємництва та торгівлі.

М

Марксизм — філософське, економічне і політичне вчення, основоположниками якого були К. Маркс і Ф. Енгельс.

Мілітаризм — політика нарощування військової могутності держави.

Модернізація — процес змін, під час яких менш розвинені суспільства набирають рис, притаманних більш розвиненим, тобто свідоме проведення державою якісних перетворень у всіх сферах суспільного життя з урахуванням досвіду передових країн.

Н

Націоналізм — ідеологія і політика, основою яких є ідея винятковості національних пріоритетів і національної зверхності, трактування нації як вищої форми суспільства.

Національне питання — сукупність політичних, економічних, правових, ідеологічних та інших проблем, що виникають у процесі міжнаціонального спілкування всередині країни.

О

Опозиція — партія або група, що виступає врозріз із думкою більшості або панівною думкою і висуває альтернативну політику, інший спосіб вирішення проблем.

Опортунізм — політика, спрямована на співробітництво робітників і промисловців, на обмеження робітничого руху боротьбою за реформи.

П

Пангерманізм — політична доктрина, яка стверджує перевагу німецької наші над іншими і доводить необхідність її панування. Зовнішньополітичним кредо П. було гасло: «Натиск на Схід».

Парламентаризм — с истема державної влади, за якої чітко розподілено функції законодавчої та виконавчої влади за вирішальної ролі парламенту. Парламент виступає в цій системі як суб’єкт і об’єкт політичної боротьби та пов’язаний з існуючими в країні традиційними уявленнями про демократію.

Р

Ревізіонізм — перегляд, переробка під впливом умов, що змінюються, будь-яких учень, політичних принципів і настанов.

Реформізм — політична течія, що набула поширення наприкінці XIX — на початку XX ст. її представники виступали за поступове перетворення суспільства за допомогою послідовних реформ, за втілення принципу соціальної справедливості й гармонії суспільних відносин.

С

Сатьяграха (впертість в істині) — специфічна форма національно-визвольної боротьби в Індії, ненасильницький опір властям.

Свадеші — рух бойкоту англійських товарів в Індії.

Страйк — форма боротьби робітників за свої права. Припинення роботи аж до задоволення вимог економічного чи політичного характеру.

Суфражизм — рух за виборчі права жінок. Найбільшого поширення набрав в Англії та США наприкінці XIX — на початку XX ст.

Сфера впливу — частина території (однієї країни чи регіону, до якого входять кілька країн), на яку розповсюджується вплив (політичний, економічний) іншої держави.

Юнкер — прусський землевласник.

 

Запам’ятайте дати

14 липня 1789 р. — Взяття Бастілії. Початок революції у Франції

26 серпня 1789 р. — прийняття «Декларації прав людини і громадянина»

10 серпня 1792 р. — повалення монархії у Франції

22 вересня 1792 р. — проголошення республіки у Франції 1793-1794 рр. — Якобінська диктатура у Франції

27 липня 1794 р. — Термідоріанський переворот. Прихід до влади у Франції

Директорії (1795-1799 рр.)

9 листопада 1799 р. — державний переворот Наполеона Бонапарта. Завершення революції у Франції

1799-1804, 1804-1815 рр. — Наполеонівські війни. (1815 р. - битва при Ватерлоо)

1804-1814 рр. — Перша імперія у Франції 1804 р. — створення «Цивільного кодексу» Наполеона 1810-1826 рр. — Національно-визвольний рух в Латинській Америці 1814-1815 рр. — Віденський конгрес (1815 р., 26 вересня - утворення Священного союзу)

1825 р. — побудова першої залізниці

14 грудня 1825 р. — виступ декабристів на Сенатській площі в Петербурзі.

1830 р. — Липнева революція у Франції

1832 р. — перша парламентська реформа в Англії

1836-1848 рр. — Чартистський рух в Англії

1848-1849 рр. — європейська революція «Весна народів»

1848-1852 рр. — Бабітське повстання в Ірані (Персії)

1850-1864 рр. — Тайпінське повстання в Китаї

1852- 1870 рр. — Друга імперія у Франції

1853- 1856 рр. — Кримська війна. Поразка Росії 1857-1859 рр. — Сіпайське повстання в Індії

1859-1870 рр. — Об’єднання Італії. (1860 р. - експедиція «тисячі» Дж. Гарі-бальді. Утворення Італійського королівства)

1859-1869 рр. — Будівництво Суецького каналу 1861-1865 рр. — Громадянська війна в США

1862 р., 20 травня — Акт про гомстеди у США

1863 р., 1 січня — набрав чинності закон про скасування рабства у США

1864 - 1876 рр. — діяльність І Інтернаціоналу

1864- 1871 рр. — Об’єднання Німеччини. Утворення Німецької імперії

1865- 1877 рр. — реконструкція півдня США

1867 р. — друга парламентська реформа у Великій Британії. Утворення Австро-Угорщини.

1867-1868 рр. — Революція Мейдзі в Японії

1870-1871 рр. — Франко-прусська (франко-німецька) війна

1870-1940 рр. — Третя республіка у Франції (1875 р. - ухвалення конституції) 1871 р. — Паризька комуна

1873 р. — укладення «союзу трьох імператорів» - Німеччини, Росії та Австро-Угорщини.

1876 р. — прийняття першої конституції в Османській імперії

1880 р. — запровадження соціального законодавства в Німеччині

1881 р. — вбивство народниками російського царя Олександра ІІ

1882 р. — укладення Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) 1889-1914 рр. — діяльність ІІ Інтернаціоналу

1891-1893 рр. — створення франко-російського союзу

1894-1895 рр. — Японо-китайська війна

1895 р. — виникнення кінематографу

1898 р. — Іспано-американська війна

1899-1902 рр. — Англо-бурська війна

1904, 1907 рр. — оформлення союзу Антанта

1904- 1905 рр. — Російсько-японська війна

1905- 1906, 1911 рр. — Марокканські кризи 1905-1907 рр. — Перша російська революція 1908 р. — Молодотурецька революція 1908-1909 рр. — Боснійська криза

1911 р. — Італо-турецька війна

1911- 1912 рр. — Сінхайська революція

1912- 1913 рр. — Балканські війни

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 9 клас Сорочинська 2022