1. Франція в період Консульства та Імперії.

Переворот 9 листопада 1799 р. призвів до встановлення у Франції військової диктатури, що орієнтувалася на інтереси нової французької буржуазії. У диктатурі панівні кола вбачали захист як від спроб відновлення монархії, так і від демократичних прагнень народних мас. Захопивши владу, Бонапарт силою закріпив вигідні власникам перетворення часів революції та скасував усі демократичні інститути та завоювання. Він не зазіхав на основні здобутки революції: знищення феодальних відносин, перерозподіл земельної власності та зміну її характеру, а лише жорстко запровадив новий лад і вжив заходів для його подальшого стабільного розвитку.

Перший консул зосередив у своїх руках командування армією, призначення на вищі військові й цивільні посади, керівництво внутрішньою і зовнішньою політикою. Він фактично контролював діяльність усіх державних органів. Було остаточно скасовано місцеве самоврядування, у департаментах розпоряджалися ставленики першого консула - префекти, а мери міст і сільських громад призначались як чиновники.

У Франції закрили 60 газет із 73-х, а решту поставили під суворий контроль держави. Міністром поліції призначили Ж. Фуше, який охопив усю країну системою поліцейського нагляду. Колишніх революціонерів, ідейних нащадків якобінців, переслідували й висилали до колоній Франції.

Одним з найважливіших засобів зміцнення своєї влади Бонапарт вважав релігію. У 1801 р. він уклав договір з папою Пієм VII, за яким католицтво проголошувалося «релігією більшості французів». Натомість папа визнав нових власників розпроданих церковних земель.

У 1802 р. повноваження Бонапарта як першого консула стали довічними, він здобув право затверджувати мирні договори й призначати собі наступника. Водночас створили Консульську гвардію і заснували нову державну відзнаку -орден Почесного легіону. Зміцнивши свою владу, у 1804 р. Бонапарт домігся проголошення себе імператором.

Дізнайтеся з додаткових джерел, ким була дружина Наполеона, коронацію якої зображено на картині.

Проте це не означало повернення до монархії XVIII ст. Згідно з рішенням Сенату, перший консул республіки проголошувався імператором французів, тобто ставав довічним монархом держави нібито за бажанням і згодою всієї французької нації. Це був початок становлення нової в історії Європи, вже не дворянської, а буржуазної монархії.

Поступово у Франції зникали останні залишки республіканізму. Термін «республіка» зникає із вжитку, залежні від Франції республіки перетворюються на королівства. У 1808 р. було створено «імперське дворянство», вище військове командування та чиновництво Франції здобуло гучні дворянські титули.

Чому французький народ не виступив на захист республіканського ладу?

Значну увагу імператор Наполеон І приділяв упорядкуванню старих і розробці нових норм права, що закріплювали буржуазні перетворення у країні та зміцнювали режим його особистої влади. У Франції розробили нові Торговельний, Карний і Цивільний кодекси. Останній, що набув чинності в 1804 р., дістав назву Кодекс Наполеона. Цей збірник законів ліквідовував становий поділ суспільства та дворянські привілеї, стверджував принцип громадянського рівноправ’я, стояв на сторожі приватної власності й законодавчо закріплював свободу буржуазного підприємництва.

Кодекс Наполеона

Власність - це право повною мірою користуватися речами за власним розсудом так, щоб це користування не заборонялося законом і регламентом.

Ніхто не може бути змушений поступитися своєю власністю, якщо це не відбувається з причини суспільної користі та за справедливу й попередню винагороду. Власність на майно, як рухоме, так і нерухоме, дає право на все, що це майно виробляє, а також на те, що природно або штучно поєднується в цьому майні. Це право називається «правом приєднання».

Як ви вважаєте, які суспільні верстви Франції були особливо зацікавлені в ухваленні Цивільного кодексу?

2. Війни наполеонівської Франції. Захопивши владу, Бонапарт негайно відновив воєнні дії проти сил антифранцузької коаліції. Вдало скориставшись суперечками між союзниками, він вдруге вступає в Північну Італію і в 1800 р. завдає австрійцям нищівної поразки під Маренго. За мирним договором австрійці були знову змушені визнати загарбання французів у Бельгії, Німеччині та Італії, а в 1802 р. мир підписала й Англія.

Проте обидві сторони розглядали цей мир як тимчасову угоду. У 1805 р. утворюється третя антифранцузька коаліція у складі Англії, Австрії, Росії і Неаполітанського королівства.

Вважаючи основним своїм суперником Велику Британію, Наполеон зосередив на березі Ла-Маншу 130-тисячну армію, яку мали переправити через протоку 2300 плоскодонних суден. Успішній десантній операції заважав лише англійський флот. Французи зібрали потужну ескадру, яка разом з кораблями їхніх нових союзників - іспанців - значно переважала сили британців. Проте адміралу Нельсону вдалося завдати їм нищівної поразки біля мису Трафаль-гар (Іспанія) і сподівання Наполеона на можливість висадки десанту в Англії було безнадійно поховано.

Дізнавшись про просування до східних кордонів Франції австрійської і російської армій, Наполеон блискавично перекидає свої головні сили за Рейн. Вирішальна битва між французькою і об’єднаною австро-російською арміями відбулася в Чехії біля селища Аустерліц у грудні 1805 р. Союзники зазнали поразки й Австрія була змушена капітулювати.

Воєнні дії продовжувала Росія. У 1806 р. вона уклала союзний договір із Пруссією, до якого згодом приєднались Англія і Швеція. Так утворилася четверта антифранцузька коаліція. Проте вона проіснувала недовго. У жовтні 1806 р. Наполеон вщент розгромив прусські війська та через тиждень після початку війни коаліція перестала існувати. У захопленій столиці Пруссії -Берліні - Наполеон підписав декрет про континентальну блокаду, заборонивши всім союзним і залежним від Франції державам торгувати з Англією. Втративши надію на вторгнення в Англію, Наполеон вирішив «задушити» її економічно, закривши для неї європейські ринки. Оголошення континентальної блокади надавало війні загальноєвропейського характеру. До економічних санкцій проти Англії мусили приєднатися всі європейські країни.

Робота у групах. Обговоріть, наскільки ефективною могла бути тактика економічних санкцій і кому вона могла бути вигідною. Висновки презентуйте на загал.

Чому, на вашу думку, континентальна блокада зазнала краху? Аргументуйте.

Тим часом у Східній Пруссії продовжувалися воєнні дії, де росіяни зазнали серйозної поразки. За Тільзітським миром 1807 р. Росія визнавала всі завоювання Наполеона та була змушена приєднатися до континентальної блокади. На Пруссію Наполеон наклав величезну контрибуцію і значно зменшив її територію. На відібраних у Пруссії польських землях утворювалося герцогство Варшавське.

Після цього Наполеон рушив на Іспанію, позбавив престолу іспанських Бурбонів і передав його своєму брату Жозефу. Однак на боротьбу проти французьких загарбників піднявся весь іспанський народ. Усією країною розгорнулася партизанська війна - герилья. Французи так і не спромоглися повністю підкорити волелюбну Іспанію і мали постійно тримати там 250-тисячну армію.

У яких творах мистецтва (література, живопис) яскраво зображено події боротьби іспанського народу проти французьких окупантів?

Труднощами французів в Іспанії скористався австрійський уряд, що прагнув реваншу за програні раніше війни. У 1809 р. Австрія і Англія сформували п’яту антифранцузьку коаліцію. Однак в липні 1809 р. Наполеонові вдалося перемогти австрійську армію під Ваграмом. За підписаним мирним договором Австрія втрачала величезні території та вихід до моря.

3. Занепад і загибель наполеонівської імперії. У 1808-1811 рр. імперія Наполеона досягла вершини своєї могутності. Але водночас намітився й початок її внутрішньої кризи, стала очевидною нездійсненність наполеонівських планів установити панування у всій Європі. Війни виснажували сили Франції. Щорічні набори до армії викликали зростаюче невдоволення народу, а високі податки на її утримання - обурення буржуазії. Ставало очевидним, що політика континентальної блокади зазнала краху. Англійські товари продовжували контрабандно надходити до європейських країн, і сам імператор таємно купував в Англії сукно для своєї армії. Посилювалося невдоволення народів Європи, що потерпали від поборів і постачання солдатів у французьку армію.

Навіть найближче оточення Наполеона висловлювало незадоволення безперервними війнами, які заважали панівним колам Франції спокійно користуватися славою і здобутим багатством.

Проте в червні 1812 р., зібравши 640-тисячну «Велику армію», Наполеон рушив у похід на Росію. Наполеон рвався до Москви, сподіваючись, що захоплення другої російської столиці змусить імператора Олександра І капітулювати.

Чому Наполеон, незважаючи на невдоволення народу та навіть свого оточення, продовжував завойовницькі війни?

Головнокомандувач російської армії М. Кутузов вступив у бій із французами на підступах до Москви біля села Бородіно. Російські війська змогли утримати поле бою і завдати французам значних втрат, але Кутузов вирішив відступити й залишити Москву без бою. Французькі війська заволоділи містом, де відразу розпочалися грабунки й зайнялися пожежі. Проте очікуваної від Олександра І пропозиції миру Наполеон не отримав. Тимчасом як росіяни збирали підкріплення, французькі війська танули, не маючи можливості здобувати спорядження і продовольство.

У жовтні 1812 р. «Велика армія» залишила Москву. Відступаючи під ударами супротивника, страждаючи через голод і сувору зиму, французи зазнали величезних втрат. Із 640 тисяч, що влітку перетнули кордон Росії, назад у грудні 1812 р. повернулося лише 30 тисяч солдатів і офіцерів. Кинувши напризволяще залишки своєї деморалізованої армії, Наполеон із гвардійцями поспішив до Парижу, побоюючись, що звістка про поразку спричинить повстання в столиці.

Опишіть зміст зображеного на картині. Які емоції викликає у вас картина

Поразка французів у Росії стала сигналом до утворення в 1813 р. шостої антифранцузької коаліції. Крім Англії і Росії, до неї увійшли Пруссія, Іспанія, Португалія, Швеція і останньою - Австрія, уряд якої понад усе боявся нового розгрому. Наполеон чинив відчайдушний опір союзникам на території Німеччини. У жовтні 1813 р. під Лейпцигом відбулася чотириденна «битва народів». У ній проти французької армії (190 тисяч осіб) билися війська Росії, Пруссії, Австрії і Швеції (300 тисяч осіб). Наполеона було розгромлено і, втративши половину армії та майже всю артилерію, він відступив.

У січні 1814 р. союзні війська перетнули кордон Франції. Сподівання Напо-леона на суперечки між союзниками й розпад коаліції не справдилися. Спроби імператора зібрати нову армію також не мали успіху. Після того як союзники, не наразившись на опір, увійшли до Парижу, під тиском власного оточення Наполеон зрікся престолу. Йому залишили імператорський титул і передали в довічну власність о. Ельба біля узбережжя Італії, який і став місцем його заслання.

На вимогу союзників королем Франції проголосили брата страченого Людовіка XVI, який вступив на престол під іменем Людовіка XVIII.

4. «Сто днів» Наполеона. Після реставрації (відновлення влади) Бурбонів тисячі офіцерів та урядовців наполеонівської імперії позбавили їхніх посад. До Франції масово поверталися дворяни-емігранти, які вимагали повернення родових маєтків і спадкових привілеїв. Тривога охопила селян, яким загрожувала не лише втрата землі, а й поновлення колишніх феодальних повинностей.

Довідавшись про загальне невдоволення у країні, 1 березня 1815 р. на чолі своїх гвардійців Наполеон висадився на півдні Франції і рушив на Париж. Вислані проти імператора війська перейшли на його бік, а Людовік XVIII із сім’єю ледве встиг втекти із столиці. 20 березня Наполеон вступив у Париж. Але, прийшовши до влади вдруге, він не довго тримав її у своїх руках - лише сто днів.

Прагнення імператора розбити союзників по частинах не здійснилися. 18 червня під містечком Ватерлоо поблизу Брюсселя англо-прусські війська остаточно розгромили наполеонівську армію. Полонений імператор вдруге зрікся престолу, після чого його вислали до Південної Атлантики на острів Святої Єлени, де він і помер у 1821 р.

Через 19 років після смерті імператора французи отримали право перевезти його рештки на землю Франції. їх, подібно до поховань єгипетських фараонів, замурували в шість домовин, які помістили у великий саркофаг із червоного граніту в паризькому Будинку інвалідів.

Використовуючи прийом «Вільний мікрофон», у загальному колі обговоріть, чому французи з такими почестями поховали Наполеона Бонапарта у 1840 р. Дізнайтеся з додаткових джерел, яким є ставлення до постаті Наполеона в сучасній Франції.

5. Віденський конгрес та його наслідки. Ще в березні 1814 р. головні учасники антифранцузької коаліції - Росія, Австрія, Англія і Пруссія - домовилися скликати дипломатичний конгрес, який мав підбити підсумки тривалих війн в Європі. Переможці прагнули закріпити здобуту перевагу, захистити Європу від можливості реставрації бонапартистського режиму, відновити втрачені станові привілеї дворянства й абсолютистські режими, а також перекроїти на свою користь карту Європи.

Що зображено на карикатурі?

До Відня (місця проведення конгресу) з’їхалися делегати від майже всіх європейських держав. Проте найважливіші рішення ухвалювали представники

Австрії, Росії, Великої Британії і Пруссії. Скориставшись незгодами між вчорашніми союзниками, рівної участі в нарадах як представник п’ятої великої держави домігся і міністр закордонних справ Франції Талейран.

Основні наслідки Віденського конгресу

(18 вересня 1814 р. - 9 червня 1815 р.)

Здебільшого відновлено дореволюційні порядки в Європі (абсолютизм і станові привілеї дворян).

Затверджено принцип рівноваги сил в Європі, що мав не дозволити жодній з держав домінувати на континенті.

Франція втратила землі, загарбані Наполеоном, і повернулася до кордонів 1792 р. (у листопаді 1815 р. її територію було ще більше обмежено кордонами 1789 р.).

З Південних Нідерландів (майбутня Бельгія) і Голландії утворено королівство Нідерланди.

Утворено Швейцарську конфедерацію і закріплено її нейтральний статус.

Утворено нову конфедерацію Німецький союз (із 34 монархій і 4 вільних міст -Гамбурга, Бремена, Любека і Франкфурта-на-Майні).

Австрія повернула втрачені території (Ломбардію та Венецію і польську частину Галичини).

Пруссія здобула частину Саксонії, Рейнську область, Вестфалію, західні польські землі.

Англія отримала Мальту та колишні голландські й французькі колонії (Цейлон і Капську область на півдні Африки).

Росія отримала частину Варшавського герцогства та закріпила свої права на Фінляндію і Бессарабію.

Віденський конгрес підтвердив відродження частини колишніх монархічних режимів і, перекроївши карту Європи, закріпив, нове співвідношення сил на континенті. Проте повністю відновити колишні монархічні режими, становий поділ суспільства й привілеї дворянства вже було неможливо - європейська буржуазія ставала дедалі сильнішою. Крім того, рішення Віденського конгресу на тривалий час зменшили небезпеку виникнення великих війн і забезпечили умови відносно мирного розвитку континенту.

Робота у групах. Дайте оцінку результатам Віденського конгресу: що в них позитивне, а що - негативне. Свої висновки представте на загал.

6. Утворення Священного союзу. Події 1815 р. наочно показали монархам Європи, яку небезпеку для них може становити Франція в разі відновлення бонапартистського режиму. Ще більше їх лякала можливість розгортання на континенті революційних і національно-визвольних рухів. За ініціативи Олександра І у вересні 1815 р. монархи Росії, Австрії і Пруссії утворили

Священний союз. Його головною метою стала боротьба проти загрози виникнення революцій, проти визвольної боротьби. Водночас він мав гарантувати збереження політичної рівноваги в Європі, «законні» права монархів і засади абсолютизму.

Головну роль у Союзі відігравали австрійський канцлер Меттерніх й Олександр І. У 20-ті роки ХІХ ст., коли Європою прокотилася хвиля революцій і повстань, Священний союз став знаряддям придушення визвольного руху. За його рішенням революційну хвилю в Іспанії приборкала армія французьких Бурбонів, а в Італії - австрійські війська. У 1821 р. черговий конгрес Союзу відмовився підтримати боротьбу Греції за незалежність, полегшивши Османській імперії розправу над грецькими патріотами. Із часом між головними учасниками Союзу почали загострюватися протиріччя, і на середину 30-х років XIX ст. він фактично перестав існувати.

1. Схарактеризуйте внутрішню політику Наполеона часів Консульства.

2. Поясніть відмінність між імператорською владою Наполеона та владою інших монархів Європи.

3. Чому Росія та Австрія були змушені приєднатися до континентальної блокади?

4. Чому найближче оточення Наполеона було незадоволено його політикою в 1808-1811 рр.?

5. Чому французи, незважаючи на невдоволення, підтримали Наполеона в 1815 р.?

6. Назвіть причини краху Наполеонівської імперії.

7. Схарактеризуйте наслідки Віденського конгресу.

1. Простежте на карті (с. 16) перебіг воєнних дій в Європі під час наполеонівських війн. Позначте на контурній карті місця найважливіших битв.

2. У зошитах заповніть таблицю «Територіальні зміни в Європі внаслідок Віденського конгресу».

3. Виконайте: онлайн-вправу «Битви часів наполеонівських війн».

https://cutt.ly/xWscHOv

4. Візьміть участь в онлайн-вікторині «Наслідки Віденського конгресу».

https://cutt.ly/7WscKl9

Візьміть участь у рольовій грі «Шість капелюхів», під час якої з різних точок зору обговоріть постать Наполеона Бонапарта. «Синій капелюх» розпочинає та проводить гру. «Білий капелюх» перелічує лише факти з біографії Наполеона та його конкретні справи.

«Жовтий капелюх» зосереджується на позитивних моментах в житті імператора та на його здобутках у різних сферах.

«Чорний капелюх» виступає з критикою політики Бонапарта.

«Червоний капелюх» фокусується на емоціях: як Наполеон ставився до свого оточення, за що французи любили його і чому шанують зараз. Останнім виступає «зелений капелюх», який акцентує увагу на нових ідеях у різних сферах, які намагався втілити в життя визначний історичний діяч.

Наприкінці «синій капелюх» підбиває підсумки й звертається до класу за оцінкою висловлених аргументів: хто був переконливішим, хто сподобався найбільше й з урахуванням думки більшості виставляє бали.

Запам'ятайте дати й синхронізуйте їх з подіями, що відбувалися в тогочасній Україні.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО РОЗДІЛУ 1

ЄВРОПА В ЧАС ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН

1. Назвіть нові держави, які постали вздовж кордонів Франції за рішенням Віденського конгресу.

2. У зошиті накресліть лінію часу. Запишіть етапи Французької революції від взяття Бастилії до проголошення Наполеона імператором Франції. Скільки років вона тривала?

3. Розв’яжіть ребус. Поясніть значення цього терміна.

4. Визначте, який з наведених фактів стосується біографії історичного діяча, зображеного на портреті.

А Лідер клубу кордельєрів Б Видавець газети «Друг народу»

В Якобінський диктатор, якого відправили на гільйотину після термідоріанського перевороту Г Жирондист, якого стратили в період якобінського терору

5. Кросворд навпаки. Складіть запитання до слів кросворду так, щоб вони розкривали сутність назв, зміст термінів й основні характеристики осіб. У центрі віднайдіть ключове слово.

ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Визначте рік появи документа, уривок з якого наведено нижче.

Метою кожного політичного об’єднання є збереження природних і невід’ємних прав людини; цими правами є свобода, власність, безпека й опір гнобленню.

А 1789 р. Б 1793 р. В 1794 р. Г 1799 р.

2. Укажіть, яке з наведених тверджень є правильним.

А Привілейованим у Генеральних штатах був третій стан Б За традицією Генеральні штати у Франції складалися з трьох палат В Духівництво не входило до складу Генеральних штатів Г У червні 1789 р. дворянство проголосило себе Національними зборами

3. Якого періоду в історії Франції стосується вислів «революція пожирає своїх дітей»?

А Реставрація Бурбонів Б Якобінська диктатура В Термідоріанський режим Г Період Консульства

4. Визначте, яка подія стала наслідком усунення від влади історичного діяча, зображеного на портреті.

А Проголошення Французької імперії Б Реставрація династії Бурбонів В Встановлення Консульства Г Проголошення республіки

5. Визначте хронологічні межі періоду наполеонівських війн.

А 1795-1804 рр. В 1803-1815 рр.

Б 1799-1804 рр. Г 1799-1815 рр.

6. Оберіть правильну відповідь.

«Сто днів» - це:

А Період між взяттям Бастилії і ухваленням конституції Франції Б Період перебування при владі жирондистів В Період існування якобінської диктатури Г Період другого приходу до влади Наполеона Бонапарта

7. Укажіть одне з головних завдань Віденського конгресу 1814-1815 рр.

А Підписання мирного договору між Францією та членами антифранцузької коаліції

Б Суд над Наполеоном Бонапартом В Визначення кордонів повоєнної Європи Г Боротьба з революційним рухом у країнах Європи

Завдання на вибір трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів

8. Визначте три причини Французької революції.

1 Король хотів проводити реформи, яким чинили опір багаті промисловці та торговці

2 Важка економічна криза, спричинена напливом дешевих англійських товарів

3 Через величезний державний борг Франція опинилася на межі банкрутства

4 Король витрачав багато грошей на освіту, що не подобалося підприємцям і банкірам

5 Лідери буржуазної опозиції прагнули обмежити владу короля конституцією, скасувати спадкові привілеї дворянства

6 Міністр фінансів Жак Тюрго скасував внутрішні мита у Франції, проти чого виступила буржуазія і торговці

7 Духовенство хотіло зміцнити свої позиції і підбурювало народ виступити проти короля

9. Які із зазначених заходів відносяться до періоду якобінської диктатури у

Франції?

1 Поява «Цивільного кодексу»

2 Запровадження загальної початкової освіти

3 Встановлення фіксованих цін на всі товари першої потреби

4 Укладення угоди з Папою Римським

5 Безкоштовна передача землі селянам

6 Уведення смертної кари за спекуляцію продовольством

7 Створення Ради п’ятисот

10. Серед поданих імен визначте імена трьох діячів Французької революції.

1 Дені Дідро

2 Жорж Дантон

3 Томас Джефферсон

4 Каміль Демулен

5 Максиміліан Робесп’єр

6 Жан-Жак Руссо

7 Джон Локк

11. Визначте країни Європи, загарбані наполеонівськими військами.

1 Іспанія

2 Греція

3 Італія

4 Бельгія

5 Велика Британія

6 Швеція

7 Норвегія

Завдання на встановлення відповідності

12. Установіть відповідність між періодом історії Франції та ім’ям історичного діяча.

1 Якобінська диктатура

2 Термідоріанська реакція (Директорія)

3 Реставрація Бурбонів

4 Консульство

А Ж. Фуше Б Наполеон Бонапарт В М. Робесп’єр Г Людовік XVIII Д О. Мірабо

13. Установіть відповідність між назвою документа та датою його ухвалення.

1 Перша конституція Франції

2 Кодекс Наполеона

3 Декрет про «підозрілих»

4 Декларація прав людини і громадянина

А 1789 р. Б 1791 р. В 1793 р. Г 1804 р. Д 1807 р.

Завдання на встановлення хронологічної послідовності

14. Установіть хронологічну послідовність подій Французької революції.

А Початок якобінської диктатури Б Проголошення Франції республікою В Установлення термідоріанського режиму Г Проголошення «Декларації прав людини і громадянина»

15. Установіть хронологічну послідовність діяльності законодавчих органів під час Французької революції.

А Конвент

Б Законодавчий корпус В Генеральні штати Г Установчі збори

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 9 клас Ладиченко 2022