Розділ 2

ЄВРОПА ТА АМЕРИКА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ І НАЦІОНАЛЬНОГО ОБ’ЄДНАННЯ (1815- 1870 РР.)

 

Актуалізація знань. Складіть логічні пари зі слів у хмаринці.

1. Індустріальна революція та її наслідки. Індустріальна революція (яку також називають промисловим переворотом) розпочалася, як вам відомо, в Англії у XVIII ст. Згодом докорінні зміни у промисловому виробництві відбулися і в інших розвинених країнах. Основним наслідком індустріальної революції стало перетворення аграрного суспільства на індустріальне.

Індустріальна революція - перехід від мануфактури до фабрично-заводської системи машинного виробництва - полягав у заміні ручної ремісничої техніки на машини. Машини «виривали» з рук людини роботу, виконуючи її набагато швидше та ефективніше. Використання енергії пари дозволило збудувати парові машини, що замінили не лише мускульну силу людини, а й силу коліс великих водяних і вітряних млинів.

В Англії, Франції, Пруссії і США з’являються оснащені верстатами заводи й фабрики, на яких працювали сотні й тисячі найманих робітників. В Англії виникло машинобудування.

З курсу всесвітньої історії за 8-й клас пригадайте перших винахідників прядильної та парової машин.

Машинобудування дозволило розпочати механізацію сільського господарства (на селі з’явилися парові сівалки та молотарки), докорінно змінило транспортну систему. У 1814 р. англійський винахідник Джордж Стефенсон сконструював свій перший паротяг, а у 1830 р. перша залізниця з’єднала два важливих промислових центри Англії -Манчестер і Ліверпуль. У 1832 р. перша залізниця з’явилась і у Франції. Розвиток залізниць став важливим чинником промислового зростання, адже за їхньою допомогою ефективніше поєднувалися джерела сировини, місця їхньої переробки та збуту готової продукції.

У 1807 р. американський винахідник Роберт Фултон випробував перший пароплав на р. Гудзон, а через декілька років у Англії почалося широке застосування парових кораблів.

Індустріальна революція у Великій Британії завершилася в першій третині ХІХ ст., у Франції, Німеччині й США - упродовж наступних десятиліть. А в порівняно відсталих країнах Європи, зокрема в Російській імперії, індустріальна революція так і залишилася незавершеною до початку Першої світової війни. Індустріально розвинені держави, зосередивши в себе левову частку промислового виробництва, здобули можливість встановити своє економічне панування у світі.

2. Суспільно-політичні наслідки індустріальної революції. Індустріальна революція зумовила значні соціальні наслідки, остаточно зруйнувавши станову систему феодального суспільства. Буржуа - власники фабрик, заводів, шахт і залізниць - швидко багатіли й поступово перетворювалися на найвпливовіший клас суспільства, відсуваючи дворян-землевласників на другий план.

Так карикатуристи зображували представників нового найвпливовішого прошарку - буржуазії

Розвиток промисловості зумовив також появу класу найманих робітників. їхні лави поповнювалися за рахунок розорених ремісників і власників дрібних підприємств, селян, які переїжджали до міст. Кількість вільних робочих рук набагато перевищувала потреби промисловості. Цим охоче користувалися підприємці, наймаючи робітників практично за безцінь. Тривалість робочого дня, що не обмежувалася законом, нерідко сягала 14-16 годин на добу. Заробітна платня забезпечувала лише злиденний рівень існування. На підприємствах використовували працю жінок і дітей, яким платили набагато менше, ніж чоловікам.

Яку роботу виконували діти? Наскільки важкою була така праця?

Умови праці на фабриках були нестерпними й небезпечними. Відпустки чи лікарняні власники не надавали. Кожного робітника в будь-який момент могли звільнити.

3. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм і соціалізм. Становлення парламентаризму. Формування індустріального суспільства й розвиток капіталістичних відносин сучасники сприймали по-різному. Одні засуджували новий лад і бачили в ньому лише страждання і бідування, інші - сподівалися на можливість звільнення людини, здобуття громадянських прав. Частина суспільства вітала появу машин, упровадження нової техніки й технологій, що позитивно впливало на життя і добробут людей.

У першій половині ХІХ ст. в Західній Європі, де існували парламенти й порівняно вільна преса, остаточно сформувалися три провідні ідеології: консервативна, ліберальна й соціалістична, - які суттєво позначилися на розвитку суспільства, характері й спрямованості політики держав, суспільно-політичних рухах.

Представники консерватизму (від лат. conserve - зберігати) заперечували революційні методи для здійснення необхідних суспільних перетворень і вкрай обережно ставилися до реформ і будь-яких нововведень. Вони віддавали перевагу тим відносинам, які давно утвердилися, вважали природними нерівність людей, монархію тощо. Для них найголовнішим було зберегти стабільність суспільства, недарма австрійський канцлер Меттерніх - ідеолог консерватизму -вважав, що спокій - найважливіша умова життя і процвітання держави.

Основними цінностями лібералізму (від лат. liberalis - вільний) вважалися свобода і рівність. Француз Бенжамен Констан зазначав, що свобода - це насамперед торжество особистості над владою.

Ліберали очолювали всі революції першої половини ХІХ ст. Вони відстоювали рівність громадян перед законом, демократію, захищали приватну власність і свободу підприємництва від державного втручання.

Хвиля буржуазних революцій, яка прокотилася Європою в середині XIX ст., завдала нищівного удару по абсолютизму та феодальних порядках, що віджили. Поступово західне суспільство визнало ліберальні цінності, а вимоги ухвалення конституції, скликання парламентів і рівності громадянських прав стала поділяти більшість населення. Це сприяло утвердженню парламентаризму - нової системи політичної організації держави, за якої законодавча та виконавча влади чітко розмежовувалися, а парламент посідав провідне місце в політичному житті суспільства.

Попри поступове зникнення станової нерівності, майнова нерівність, заснована на приватній власності, лишилася. Стихійний розвиток ринкової економіки, масове розорення людей у добу індустріальної революції посилювали злидні й бідування більшості членів суспільства. На цьому ґрунті й розвивався соціалізм, ідеологи якого в той час єдиним засобом подолання поділу суспільства на багатих і бідних вважали скасування приватної власності та заміну її на суспільну.

Ідеологи соціалізму пропонували два основних варіанти перетворення суспільства: революційний і мирний, коли головним засобом змін і полегшення становища трудящих були реформи. Так, французький соціаліст Луї Блан, прибічник реформістського напряму, вважав, що від негараздів капіталізму -конкуренції і криз - однаково страждають як робітники, так і підприємці. Врятувати одних від безробіття, а інших від банкрутства може лише створення спільних виробничих асоціацій, на основі суспільної власності. Як внесок у власність асоціації підприємці вноситимуть гроші, а робітники - свою працю. За допомогою держави виробничі асоціації мають витіснити приватні фірми, і в суспільстві утвердиться колективна власність.

Найвідомішими представниками революційного соціалізму ХІХ ст. були Карл Маркс і Фрідріх Енгельс. Вони стали родоначальниками марксизму, що суворо засуджував капіталізм за експлуатацію людини людиною і вбачав єдиний шлях до звільнення трудящих у революційному перетворенні буржуазного суспільства на комуністичне. На їхню думку, лише наймані робітники - пролетаріат, позбавлений будь-якої власності, є єдиним рево-

люційним класом, який здатний боротися за перетворення приватної власності в суспільну.

Соціалісти порушили чимало актуальних проблем, важливих для захисту інтересів трудящих мас, а критика недоліків капіталізму мобілізувала робітників на боротьбу за свої права. Згодом це сприяло становленню державного соціального законодавства в розвинених країнах світу та наданню окремим формам капіталізму «людського обличчя».

4. Націоналізм. Формування в добу індустріального суспільства нових історичних спільнот - націй, розвиток національної самосвідомості в поневолених народів Європи та їхня боротьба за національну незалежність сприяли поширенню ідеології націоналізму. У своїй позитивній основі націоналізм спирався на патріотизм, національні почуття тих, кому була небайдужою доля власного народу, відстоював право націй на самовизначення. Водночас, у своїх крайніх проявах, націоналізм також характеризується національним егоїзмом, що виявляється в нетерпимості та ворожості до представників інших народів (шовінізм, расизм, дискримінація національних меншин) тощо.

5. Зміни в повсякденному житті. На початку ХІХ ст. в більшості країн Європи вже не було кріпосного права. Головним виробником продовольства ставав приватний підприємець - фермер, що використовував техніку, добрива та наймав робітників. У пошуках роботи селяни часто переселялися в міста. Населення міст поступово зростало, особливо в промислових центрах. Цей процес має назву урбанізація. Із часом міське населення стало дорівнювати сільському, а згодом - переважати над ним.

У зв’язку із зростанням чисельності населення в містах будували багато нових громадських споруд: крамниць, універсальних магазинів, банків, вокзалів тощо. Зростання цін на землю спонукало власників будувати висотні будинки, де господарі здавали квартири в оренду.

Індустріальна доба змінила обличчя міст, побут людей. Завдяки паровому транспорту й системі зв’язку трансформувались уявлення людей про відстані. Розширювався потік інформації. Телеграф ще був надбанням переважно урядовців і бізнесменів. Змінювалась архітектура міст. У США ввійшли в моду висотні будинки - хмарочоси. У будинках з’явилась електрика й газ, до того ж останній давав як тепло, так і світло. Побудували великі універсальні магазини, де можна було купити все, що потрібно. Європейці й мешканці великих міст США пересувалися на трамваях і метро, користувалися телефонним зв’язком.

Хоча в провідних державах світу освіті надавалося велике значення, вона була доступна не кожному. Лише у Франції, Англії, Італії та Швеції в 70-х роках ХІХ ст. розпочався перехід до загальної початкової освіти за державний кошт. Загалом рівень грамотності в Західній Європі сягав 80-90 %.

1. Які наслідки мала індустріальна революція в економічній сфері?

2. Завдяки чому буржуазія в ХІХ ст. стає найвпливовішим прошарком суспільства?

3. Схарактеризуйте зміни в житті та побуті різних верств населення.

4. Які три провідні ідеології сформувалися в Західній Європі в першій половині ХІХ ст.?

5. Окресліть основні риси парламентаризму.

6. Як змінилася архітектура міст?

1. У зошитах заповніть порівняльну таблицю ідеологічних засад консерватизму й лібералізму.

Течія	Ставлення до власності	Ставлення до реформ	Ставлення до громадянського рівноправ’я	Ставлення до свободи підприємництва	Ідеологи
Консерватизм
Лібералізм

2. Візьміть участь в онлайн-вікторині «Початок становлення індустріального суспільства».

https://cutt.ly/xWscZwv

3. Перегляньте відео «Як промислова революція вплинула на життя людей». На основі матеріалів параграфа та відеоматеріалів напишіть аналітичну записку «Суспільні наслідки індустріальної революції: рух вперед чи занепад». Орієнтовний план: 1) назва; 2) вступ: формулювання проблеми дослідження; 3) основна частина (аналіз проблеми з аргументами);

^{4) висновки}.

https://cutt.ly/eTHQ1kC

(тривалість 04 хв 48 с)

Виконайте творчий проєкт «Дискусійне кафе».

Оберіть команди (по 2-3 особи) прихильників лібералізму (1 команда) та марксизму (2 команда).

Перші відстоюють ідеали вільного підприємництва, свободи особистості тощо. Другі - говорять про несправедливість капіталістичного устрою щодо найманих робітників, необхідність знищення приватної власності й встановлення диктатури пролетаріату. Промови з кожного боку тривають по 2-3 хв. Решта - «відвідувачі кафе» - спостерігають за «батлом» ідеологічних суперників, ставлять запитання і визначають переможців.

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 9 клас Ладиченко 2022