Інформація про новину
  • Переглядів: 94
  • Дата: 25-01-2022, 14:58
25-01-2022, 14:58

5. Велика Британія в першій половині XIX століття

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  4. Індустріальна революція у країнах з...
Наступна сторінка:   6. Франція та Австрійська імперія в 1815-1...

Актуалізація знань. Дайте назву групі слів у хмаринці.

1. Англія на початку ХІХ ст. Торі при владі. У першій половині ХІХ ст.

Велика Британія стала наймогутнішою індустріальною та колоніальною державою світу. За рівнем промислового виробництва й торгівлі вона випередила інші країни. Проте в політичному житті країни в цей час, як і раніше, домінували дворя-ни-землевласники. Користуючись тим, що представники земельної аристократії - угруповання торі - повністю контролювали обидві палати парламенту, вони домоглися введення в 1815 р. надзвичайно високих мит на ввезення іноземного хліба. Ці «хлібні закони» перетворили лендлордів на монополістів, тобто єдиних продавців зерна у країні, чим вони й скористалися, значно підвищивши ціни на продукти харчування.

Це викликало обурення більшості населення Англії. Загальне невдоволення спричинило масові заворушення, які уряд торі придушував силою зброї. Так, у серпні 1819 р. під Манчестером війська розігнали 80-тисячний мітинг робітників, учасники якого вимагали скасувати «хлібні закони» і запровадити загальне виборче право.

Дізнайтеся з додаткових джерел детальні обставини Манчестерської бійні. Складіть невелику розповідь про зображену подію.

Політика урядів торі стала дещо м’якшою в 20-х роках ХІХ ст., коли до влади прийшло ліве крило цього угруповання. У 1824 р. уряд дозволив утворення робітничих спілок - тред-юніонів, зменшив покарання за кримінальні злочини. У 1829 р. через парламент провели закон про надання виборчих прав католикам, що дозволило брати участь у виборах населенню Ірландії.

2. Перша парламентська реформа. Тривале перебування торі при владі значною мірою пояснювалося застарілою виборчою системою, яка збереглася в країні ще із часів середньовіччя. За традицією депутатів до палати громад висували графства (області) і міста. Проте у графствах для виборців і кандидатів встановили високий майновий ценз, що дозволяло обиратися лише найбагат-шим дворянам. А в містах виборча система була вкрай невпорядкована. У той час, як великі промислові центри (Манчестер, Бірмінгем, Лідс, Шеффілд) з численним населенням не мали права представництва в парламенті, виборчі права зберігали мешканці старих середньовічних містечок, багато з яких за століття обезлюдніли та просто залишалися цятками на карті. Депутатів від таких «гнилих» містечок фактично призначав місцевий лендлорд, на землі якого вони розташовувалися.

Поступово у країні посилювалися вимоги проведення виборчої реформи, які особливо підтримувала англійська буржуазія. Рух за парламентську реформу очолили лідери угруповання вігів, сподіваючись відновити втрачену популяр

ність і повернутися до влади. Віги, хоча походили, як і торі, з аристократичних родин, були схильні підтримувати інтереси промислово-торговельної буржуазії.

У 1832 р. ерівника уряду вігів лорда Грея в Англії впровадили

першу парламентську реформу. 56 «гнилих» містечок з населенням менше двох тисяч осіб позбавили права представництва в парламенті. Як наслідок, у палаті громад вивільнилося майже 150 місць, які розподілили між новими промисловими містами країни, Шотландією та Ірландією. Зменшення майнового цензу збільшило вдвічі кількість виборців у країні. Це була перша перемога промислових підприємців над земельною аристократією. Буржуазія примножила своє представництво в парламенті і, відповідно, свій вплив у державі. Проте дрібні підприємці й робітники виборчих прав так і не отримали.

Чому аристократи-віги стали підтримувати інтереси промислово-торговельної буржуазії?

У 1830-х роках уряд вігів здійснив й інші помірковані реформи: в англійських колоніях скасували рабство, а також запровадили перше в історії державне фабричне законодавство. У 1831 р. заборонили нічну працю підлітків до 18 років, у1833 р. - працю дітей до 9 років. Контроль за цими заходами здійснювала створена фабрична інспекція.

Проте під тиском промисловців, які посилили своє представництво в палаті громад, у 1834 р. парламент ухвалив новий Закон про бідних, що скасував старовинний обов’язок багатих сплачувати спеціальний податок на користь бідняків. Відтепер англійці, які не мали домівки й засобів для існування, мали жити в робітних будинках окремо від своєї сім’ї, були змушені працювати у вкрай тяжких умовах.

3. Чартизм. Характер парламентської реформи, як й ухвалений Закон про бідних, наочно свідчили, що британські панівні кола далекі від думки про полегшення долі абсолютної більшості населення. Вони дійшли висновку, що становище робітників можна поліпшити лише за умови, якщо їхні представники будуть у парламенті та зможуть впроваджувати потрібні закони. Отже, головною метою робітничих організацій стало проведення нової парламентської реформи.

У 1836 р. Лондонська асоціація робітників, яку очолював столяр Вільям Ловетт, розробила своєрідну політичну програму англійського робітничого руху, яка передбачала шість головних вимог:

• загальне виборче право для дорослого чоловічого населення;

• скасування майнового цензу для виборців;

• рівні виборчі округи;

• таємне голосування;

• щорічне переобрання членів парламенту;

• оплату праці членів парламенту.

Учасники Лондонської асоціації та інших робітничих організацій подали до парламенту петицію зі своїми вимогами, яка отримала назву Народна хартія

(від англ. - charter). Саме тому увесь рух за надання виборчих прав робітникам і полегшення їхнього становища дістав назву чартизм.

Першу петицію чартистів, унесену до парламенту в 1839 р., відхилили. Така сама доля спіткала й другу петицію 1842 р., незважаючи на те, що її підписали 3,3 млн осіб. У квітні 1848 р. чартисти скерували до парламенту третю петицію. До того ж лідери чартистського руху, чекаючи на чергову відмову, готувалися провести в Лондоні масову маніфестацію і звернутися з прямим посланням до королеви Вікторії з вимогою розпустити парламент й ухвалити Народну хартію. Проте нерішучість чартистів та урядові репресії звели нанівець усі їхні сподівання. Палата громад оголосила всі підписи сфальсифікованими та взагалі відмовилася розглядати петицію.

Чартистський рух занепадав. Проте 20-річна боротьба робітників за свої громадянські права та поліпшення становища не пройшла марно. 1847 р. в Англії, у першій з європейських країн, було встановлено 10-годинний робочий день.

Акт, що обмежує години праці підлітків і жінок на фабриках.

8 червня 1847 р.

З першого липня 1847 р. жодна з осіб, молодша 18 років, не буде працювати на фабриці більше 11 год на день або більше 63 год на тиждень.

З 1 травня 1848 р. жодна з осіб, молодша 18 років, не буде працювати на фабриці більше 10 год на день або більше 58 год на тиждень.

Обмеження, що встановлюються цим актом стосовно праці осіб, які не досягли 18 років, будуть поширюватись і на жінок, старших 18 років.

Чим було зумовлено ухвалення цього закону?

4. Англія — «майстерня світу». У 50-60-х роках XIX ст. першість Англії у світовій промисловості й торгівлі сягнула своєї вершини. Переваги, пов’язані з більш раннім завершенням індустріальної революції, а також використання ресурсів колоній забезпечили британським підприємцям монопольне становище на світовому ринку. Наприкінці 1860-х років Англія видобувала вугілля в 5 разів більше, ніж Німеччина, і в 4 рази більше, ніж США. У середині XIX ст. в Англії було зосереджено половину світового виробництва чавуну, вугілля і бавовняних тканин. Країна стала найбільшим експортером машин та устаткування, своєрідною «майстернею світу».

Важливу роль у прискоренні промислового розвитку Англії відіграла відмова від протекціонізму (зокрема «хлібних законів») і перехід у 40-х роках ХІХ ст. до вільної, безмитної торгівлі. Не боячись конкуренції на власному ринку, англійські підприємці використовували безмитну торгівлю (фрітред) як засіб економічної експансії. Безмитне ввезення в європейські країни дешевих англійських

товарів дозволяло британським торговцям легко долати місцевих конкурентів. У 60-х роках XIX ст. Англія домоглася підписання низки дуже вигідних торговельних угод із Францією, Італією, Австрією і німецькими державами, заполонивши ринки цих країн дешевою промисловою продукцією. Англія перетворилася на «світового банкіра». Фунт стерлінгів став головним засобом міжнародних розрахунків, а Англійський банк - світовим центром фінансових угод.

Чому відмова від протекціонізму та перехід до безмитної торгівлі сприяли перетворенню Великої Британії на «майстерню світу»?

5. Утвердження парламентської монархії. Становлення політичних партій. 50-60-ті роки XIX ст. стали періодом не лише розквіту британської економічної могутності, а й остаточного утвердження парламентської монархії.

Палата громад витіснила на другий план палату лордів і звела до мінімуму політичний вплив королівської влади. Проте англійська монархія зберегла певні важелі впливу на політичне життя країни. З 1837 по 1901 р. трон Великої Британії посідала королева Вікторія, яка стала символом Англії в добу її найвищого піднесення. Вступивши на трон в юному віці, Вікторія швидко засвоїла парламентські традиції і конституційні звичаї. Королева не конфліктувала з парламентом і не зазіхала на його повноваження. Але всі прем’єр-міністри Англії починали листи до неї словами «Смиренно виконуючи свій обов’язок» і робили свої доповіді стоячи.

Якось королева Вікторія записала у своєму щоденнику: «Ми, жінки, не створені для правління. Якби ми були чесні самі із собою, то відмовилися б від чоловічих занять». Як ви гадаєте, чи погодилася б з такою думкою більшість сучасних жінок? Обґрунтуйте.

До середини XIX ст. в Англії остаточно утвердилася парламентська двопартійна система, за якої влада у країні переходила від однієї політичної партії до іншої. У цей час за традиційними британськими партіями закріплюються нові назви: торі стали називатися консерваторами, а віги - лібералами. Упродовж 40-60 років ХІХ ст. переважало правління ліберальних кабінетів, які охочіше за консерваторів упроваджували політичні реформи, що розширювали вплив і права буржуазії.

Закон про скасування ввізних мит на хліб у 1846 р. ухвалив уряд Роберта Піла, який був лідером торі та головою парламентської фракції. Але як людина великого державного розуму, неупереджено мисляча й самостійна, він зумів піти всупереч інтересам власного електорату - англійських землевласників і підтримати буржуазію, від якої в той час залежала економічна могутність Великої Британії.

Чому прем'єр-міністр Великої Британії виступив проти інтересів власної партії і виборців, пожертвувавши своєю політичною кар'єрою?

Із зростанням економічної могутності для буржуазії дедалі обтяжливішим було становище, коли її інтереси в парламенті представляли спадкові політики-аристократи. У 50-х роках XIX ст. буржуазне крило лібералів на чолі з Віль-

ямом Гладстоном відкрито вимагало подальшого розширення виборчого права та проведення нової парламентської реформи.

У 1866 р. з ініціативи Гладстона до парламенту було внесли білль (законопроект) про реформу, що передбачав зниження виборчого цензу, але зусиллями консерваторів ухвалення закону зірвали. Це спричинило масовий рух протесту всією Англією. За цих умов з ініціативи одного з лідерів торі Бенджаміна Дізраелі консерватори в 1867 р. впровадили другу парламентську реформу, яка значно розширила лави виборців за рахунок дрібних підприємців, фермерів і кваліфікованих робітників.

6. Зовнішня і колоніальна політика Англії. Промислова перевага Англії зміцнила її провідне становище у світовій політиці. Вона дозволяла британцям без перешкод «правити морями», утверджувати свою торговельну гегемонію і розширювати колоніальні володіння. Один з визначних політичних діячів лорд Пальмерстон чітко сформулював принципи зовнішньої політики Англії: «У Британії немає ані вічних союзників, ані постійних друзів. Вона має лише постійні інтереси». Керуючись цим правилом, усі англійські уряди, ліберальні й консервативні, з рідкісною одностайністю прагнули послабити політичних суперників та усунути конкурентів із зовнішніх ринків.

В інтересах торговельної і промислової буржуазії Англія здійснювала активні колоніальні загарбання. Найважливішою у Британській колоніальній імперії була Індія - країна з майже 300-мільйонним населенням. У 1857—1859 рр. в Індії спалахнуло могутнє визвольне повстання, але англійські війська його жорстоко придушили. Також у Новій Зеландії чисельність місцевих жителів - маорі -унаслідок винищувальних воєн скоротилася втричі. В Австралії і на острові Тасманія колонізатори відтісняли корінне населення в посушливі райони й цим прирікали на вимирання.

Безжалісно придушуючи найменший опір у колоніях, де основне населення становили корінні жителі, англійський уряд ішов на поступки там, де переважали білі переселенці. У 1867 р. найбільша англійська колонія Канада одержала статус домініону - самоврядної території.

У 50-60-х роках XIX ст. таке само право здобули інші «білі колонії» Англії, зокрема Капська земля, Наталь, Австралія та Нова Зеландія.

Проте суті колоніального володарювання це не змінювало. Прикладом була перша англійська колонія - Ірландія.

Майже вся земля на «Зеленому острові» була власністю англійських лендлордів, а ірландці - її безправними орендарями.

Великі землевласники постійно збільшували орендну плату, без жалю зганяли дрібних орендарів із землі за несплату, прирікаючи на голодну смерть. Через голод і хвороби в Ірландії гинули сотні тисяч селян.

1. Висловіть своє ставлення до чартистського руху. Якщо ви були б англійським робітником, чи вступили б ви до лав чартистів? Спробуйте обґрунтувати свою позицію.

2. Що означав для Британії перехід до фрітреду?

3. Якими методами Британія здійснювала управління у своїх колоніях? Які поступки зробила для «білих колоній»?

4. Поясніть головний принцип британської зовнішньої політики того часу: «У Британії нема ані вічних союзників, ані постійних друзів. Вона має лише постійні інтереси». Чи є актуальним він і досі? Чому ви так вважаєте? Свою думку аргументуйте.

1. Покажіть на карті (с. 42) англійські колоніальні володіння на середину ХІХ ст. Які обставини сприяли створенню англійцями такої величезної колоніальної імперії"?

2. Виконайте онлайн-вправу «Велика Британія в першій половині XIX ст.».

https://cutt.ly/4WscCd2

Робота у групах. Схема Fishbone (Скелет риби). Об’єднайтеся у три групи. Кожна група отримує аркуш паперу, на якому зображено скелет риби. На носі риби запишіть: «Проблема:

Чому Англія в середині ХІХ ст. перетворилася на «майстерню світу» та «світового банкіра»? Сформулюйте й запишіть угорі причини, означеної проблеми, унизу - факти, що стали наслідком зазначених причин, на хвості - висновки. Визначте представників груп, які презентують результати роботи на загал.

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 9 клас Ладиченко 2022

 




Попередня сторінка:  4. Індустріальна революція у країнах з...
Наступна сторінка:   6. Франція та Австрійська імперія в 1815-1...



^