Згадайте.... — з курсу всесвітньої історії найвідоміші закони чи збірники законів;

Як ви розумієте... — значення слів «юридичний», «законний»,

Чи знаєте ви, що. «право»?

— слова «правда», «справедливість», «правильно», «право», «правитель» — однокореневі?

Non scholae, sed vitae discimus (Не для школи, для життя вчимося).

Крилатий латинський вислів

1.1.

Зміст, завдання і структура курсу «Основи правознавства»

Юридична наука (juris-prudentia, від латинських слів Jus — право і Prudentia — передбачення, розумність, мудрість), тобто правознавство — це комплекс суспільних знань про закономірності існування та взаємодії права і держави. Термін «юриспруденція» з’явився у Стародавньому Римі на початку ІІІ ст. до нашої ери, згодом він означав систему навичок професійно-юридичної

майстерності, а потім — ще й комплексну наукову дисципліну. Загалом, юриспруденція — не тільки знання права і держави, а й все те, що пов’язане з їх функціонуванням на практиці, тобто з юридичною діяльністю.

Освоєння юридичних наук — тривалий і копіткий процес, усі етапи якого мають пройти ті, хто вирішив пов’язати своє життя з правовою сферою, здобути фах юриста. У щоденному ж побуті більшості людей необхідними на практиці є базові знання про державу, право, правопорушення і юридичну відповідальність, основні положення цивільного, сімейного, трудового, адміністративного, кримінального права. Учням і тим, хто працює з молоддю, потрібно також знати основні вимоги законодавства щодо неповнолітніх осіб. Сучасна людина має вміти оцінювати власну поведінку і поведінку інших людей із погляду норм права, розуміти роль права у житті суспільства, дотримуватися законів, поважати права і свободи людини і громадянина, використовувати набуті теоретичні знання у реальних правовідносинах. Усе це забезпечить належний рівень правосвідомості та правової культури особи, який гарантуватиме розвиток нашої держави як правової й демократичної, і дозволить успішно увійти в європейський правовий простір.

Ви, мабуть, звернули увагу, що наш навчальний курс має назву «Основи правознавства», отже, ми ознайомимося із найголовнішими, ключовими положеннями деяких юридичних наук, що мають для кожного із нас важливе практичне значення. Навчальна програма передбачає вивчення в 9 класі загальноосвітніх навчальних закладів основ теорії держави і права, базових теоретичних понять про правовідносини, правопорушення і юридичну відповідальність, основних прав та обов’язків людини і громадянина (зокрема дитини) у цивільних, сімейних, трудових, адміністративних і кримінальних правовідносинах. А також ознайомлення з юридичними професіями та роллю юристів у нашому повсякденному житті.

Сказано — зроблено!

Практичне завдання

Прочитайте наукове тлумачення понять і виконайте завдання:

1. Визначте, яким із указаних значень відповідають словосполучення «зміст підручника» та «зміст курсу».

2. Знайдіть у тексті параграфа речення, які характеризують зміст курсу «Основи правознавства».

3. Визначте, яким із указаних значень відповідають словосполучення «виконайте завдання» і «завдання курсу». Що, на вашу думку, є завданням курсу «Основи правознавства»?

4. Ознайомтесь зі змістом підручника, вміщеним на початку книги.

5. Установіть: а) із яких загальних тем складається курс «Основи правознавства», б) на яку кількість занять він розрахований, в) скільки уроків узагальнення знань та з яких тем передбачено у ньому, г) які теми ви вивчатимете на практичних заняттях.

ЗМІСТ:

1. Те, про що говориться, розповідається де-небудь; те, що описується, зображується.

2. Суть, внутрішня особливість чого-небудь.

3. Розумна основа, мета, призначення чого-небудь.

4. Перелік розділів, частин, оповідань і т. ін. книги, збірки, рукопису тощо, зазвичай зі вказівкою сторінок, де їх уміщено.

ЗАВДАННЯ:

1. Наперед визначений, запланований для виконання обсяг роботи, справа і т. ін.

2. Мета, до якої прагнуть; те, що хочуть здійснити.

СТРУКТУРА:

1. Взаєморозміщення та взаємозв'язок складників цілого; будова.

2. Устрій, організація чого-небудь.

Джерело: Словник української мови,

http://sum.in.ua

1.2

Право і закони в житті людини та суспільства (з курсів історії)

Вивчаючи історію Стародавнього світу, історію Середніх віків чи історію Нового часу, ви помітили, що держави у різних народів виникали в різний час і за різних обставин. Люди організовувалися, щоб протистояти природним лихам, для захисту від тварин чи сусідів, колективно створювати належні умови для свого існування. Згадайте густозаселені протоміста трипільської цивілізації, гігантські піраміди Давнього Єгипту, прадавні міста Мохенджо-Даро та Хараппа в долині річки Інд. Очевидно, вже в ті часи життєдіяльність людського суспільства забезпечувалася наявністю певних правил, яких мусили дотримуватися заради спільного блага. Для

вдосконалення системи управління суспільством ці правила поступово ускладнювалися, регулювали щоразу різноманітніші сфери відносин. Спочатку навіть найважливіші правила існували в усній формі. Та згодом правителі стали записувати встановлені часом, людьми та владою правила, створюючи збірники законів.

Із плином часу настільки змінювались обставини, що виникала потреба в нових законах. Якщо правитель зміг завоювати чиюсь територію, то поширював і на неї дію законів своєї країни. Бувало й таке, що народ не бажав терпіти чужинську владу і завдяки організованим діям визволявся з-під гніту та створював нову чи відновлював свою державу.

Іноді люди, що проживали на сусідніх теренах, домовлялися про утворення спільної держави, у якій встановлювали нові єдині закони. Відомі випадки одруження представників / представниць правлячих династій і об’єднання таким чином їхніх володінь у нову державу.

Усі ці схематично описані способи виникнення держави і права ви вже можете проілюструвати конкретними прикладами з курсу всесвітньої історії та історії України. Отже, знання певних фактів з історії держави та законів у вас уже є. Однак у юриспруденції процеси, пов’язані з виникненням права і держави, досліджують із використанням наукової термінології, за допомогою певних принципів і методів. І наша з вами сьогоднішня спроба з’ясувати причини виникнення держави та роль права і законів радше нагадує спробу збудувати будиночок із дерев’яного дитячого конструктора, аніж працю кваліфікованого будівельника чи архітектора.

І все-таки, «будуємо» далі. Вчимося.

Зазвичай закони регулювали найважливіші питання, що виникали в процесі управління суспільством. Особливу увагу в них приділяли захисту приватної власності, визначенню обов’язків певних верств населення, зокрема сплати податків, установлювали систему покарань за порушення встановлених правил, урегульовували систему суспільної ієрархії, часто визначали певні правила в сімейних стосунках, у торгівлі.

Сказано — зроблено!

Практичне завдання

«Реставруйте текст», заповнивши пропущені місця

Перші в світі відомі писані закони наказав викарбувати на чорному кам’яному стовпі

цар........, що правив у.......в 1792 — 1750 р. до н. е.

У Давній Спарті діяли неписані закони, які запровадив у ІХ — першій половині VII ст. до н. е. правитель........

Перші в........закони записані у 621 р. до н.е. за наказом архонта........Вони відомі

під назвою «драконові закони».

Перші писані закони в ............. відомі як «Закони ХІІ таблиць». Вони створені в

середині V ст. до н. е., їх виставляли на міській площі на 12 дошках, щоб ніхто не міг послатися на «незнання закону».

Підказка: Давній Рим, Афіни, Давній Вавилон. Драконт, Хаммурапі, Лікург.

Із першооснов

Екскурс у минуле

Найважливіші правові пам’ятки України ХХ — ХХІ ст.

Під час Української революції 1917-1921 рр. було прийнято кілька важливих правових документів, що мали державотворчий характер. Українська Центральна Рада створила чотири Універсали, останній із яких, IV Універсал, 22 січня 1918 р. проголосив незалежність Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила першу у ХХ столітті українську Конституцію, яка, як і Конституція Пилипа Орлика 1710 р., не набула чинності. У той же день відбулася зміна влади, проголошення Української Держави, і її глава, гетьман П. Скоропадський, оприлюднив «Закон про тимчасовий державний устрій України», що діяв до приходу до влади Директорії УНР у грудні 1918 р.

У листопаді цього ж 1918 року створено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР) і проголошено Тимчасовий основний закон Української Національної Ради ЗУНР.

22 січня 1919 року Українська Народна Республіка (УНР) і ЗУНР символічно об’єднались, уклавши Акт Злуки. Тепер цей день у нашому історичному календарі щороку відзначають як День соборності України. Молоді українські держави не мали сили протистояти зовнішнім і внутрішнім ворогам, і їхні території невдовзі були захоплені військами іноземних держав.

На значній частині України було проголошено радянську владу. Ознакою її встановлення стало ухвалення в березні 1919 р. першої радянської Конституції Української Соціалістичної Радянської Республіки. Згодом це державне утворення

увійшло до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік і фактично було позбавлено державної самостійності. За час перебування України у складі СРСР змінилося ще кілька основних законів — Конституції 1925, 1929, 1937, 1978 років, які мали декларативний характер.

Наприкінці ХХ століття під впливом активізації громадсько-політичного життя в Україні та з урахуванням економічних і національних процесів, що відбувались у СРСР, Верховна Рада УРСР ухвалила важливі для сьогоднішньої нашої державності документи. 16 липня 1990 року проголошено Декларацію про державний суверенітет України, а 24 серпня 1991 року — Акт проголошення незалежності України. Так на території, де існувала одна з найдавніших цивілізацій світу, народилася наймолодша на той час держава — Україна — і було відновлено давню традицію власної державності на українських землях.

Деякий час роль основного закону молодої України відігравала Конституція УРСР 1978 року, до якої негайно було внесено зміни і доповнення. Водночас тривав складний процес створення нової Конституції. Врешті, 28 червня 1996 року, після тривалих переговорів і пошуків порозумінь Верховна Рада України прийняла її Основний Закон — Конституцію України. Відтоді до неї вносили певні зміни, що відображали складні політичні процеси в державі.

Повторення — матір навчання!

Перевірте себе:

1. Назвіть найдавніші відомі вам збірки законів, які ви вивчали на уроках всесвітньої історії.

2. Згадайте правові пам’ятки, які ви вивчали на уроках історії України у 7 та 8 класах. Укажіть період, коли їх було створено.

3. Назвіть найважливіші правові пам’ятки України ХХ — ХХІ століть.

4. Висловте власні очікування щодо вивчення «Основ правознавства».

Сумлінно!

Завдання для домашньої роботи:

1. Склади таблицю «Основні етапи української державності ІХ - ХХ століть та їх правові пам’ятки»:

Основні етапи української державності ІХ - ХХ століть та їх правові пам’ятки
Назва етапу	Дата, період	Правова пам’ятка

2. Знайди в інтернеті текст Акту проголошення незалежності України. Прочитай його та дай відповіді на запитання: • Хто, коли і чому ухвалив цей документ?

Що основне у його змісті? • Скільки років минуло відтоді?

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1427-12#Text

 

 

Це матеріал з підручника "Основи правознавства" Васильків, Кравчук 2022