Інформація про новину
  • Переглядів: 202
  • Дата: 14-02-2022, 13:35
14-02-2022, 13:35

22. Влаштування дітей, позбавле них батьківського піклування

Категорія: Правознавство





Попередня сторінка:  21. Сімейні правовідносини. Дитина в сі...
Наступна сторінка:   23. Неповнолітні у трудових правовідно...

Практичне заняття № 6

Згадайте.... — кого називають малолітніми, неповнолітніми

особами;

— який обсяг дієздатності мають малолітні та неповнолітні особи. Як ви розумієте...— вислів біблійного мудреця Соломона «Хто не шкодує своєї різки, той ненавидить сина, а хто любить, той з дитинства карає його»?

— українське прислів’я «Не той батько, що родив, а той, що до ума довів»?

Чи знаєте ви, що...— у Стародавньому Римі вислів «Homo alieni iuris» —

«неправоздатна людина» стосувався рабів та дітей, що перебували до повноліття під владою батька?

Закони видано заради мудрих — не для того, аби вони не чинили зла, а для того, щоб їм не чинили зла.

Епікур, філософ

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, визначає Сімейний кодекс України та Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Першочергово держава намагається створювати умови для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї; виховувати та утримувати дітей за принципом родинності; сприяти усиновленню дітей, створюючи систему заохочення і підтримки усиновлювачів; захищати майнові, житлові та інші права й інтереси таких дітей; створювати належні умови для їх здорового розвитку, підготовки дітей до самостійного життя; забезпечувати соціально-правові гарантії; створювати умови для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги; формувати систему соціальної адаптації.

Практичне завдання

Прочитайте приписи нормативно-правових актів та дайте відповідь на

запитання

— Які обставини призводять до позбавлення дітей батьківського піклування?

— Які нормативні акти регулюють правове становище дітей, позбавлених батьківського піклування?

— Які шляхи влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, передбачає законодавство України?

Розв'яжіть юридичну ситуацію

Прочитайте ситуації. Виконайте завдання в групах 1. Визначте суть проблеми та запропонуйте свій спосіб вирішення для кожного випадку. 2. Ознайомтесь із приписами нормативно-правових актів та розв’яжіть задачі із погляду права. 3. Простежте, як змінилося ваше бачення ситуації зі здобуттям теоретичних знань із теми

1. У неонатальному центрі (лікарні для новонароджених дітей, які потребують особливого догляду і лікування) вже третій місяць перебуває дитина, до якої не приходить ніхто з родичів. Хлопчик народився передчасно, завдяки зусиллям медиків вижив. Упродовж першого тижня мати і батько, у яких є ще четверо дітей, приходили навідувати хлопчика, а потім ніби «забули» про нього. Дитина постійно потребувала особливого лікування, але, нарешті, стан її здоров’я дозволяє перебувати в домашніх умовах. Однак мати з батьком заявили, що не хочуть забирати дитину, оскільки їм важко матеріально впоратись із доглядом за іншими своїми дітьми. Хлопчика одягають і доглядають працівники лікарні, а також батьки інших дітей за можливості залишають для нього одяг та необхідні засоби догляду.

2. Ромчикові 11 років. Вдома його часто били, забували погодувати, одягти за погодою. Батьки зловживали спиртними напоями, ніде не працювали. Хлопчик погано вчився, не міг засвоювати шкільної програми, але ріс усміхненим і добрим, відгукувався на тепло і добрі слова. Педагоги з’ясували, що рідний батько Ромчика помер, коли хлопчикові було два роки, а той, кого дитина називала татом, не перебував із мамою Ромчика у зареєстрованому шлюбі. Коли матері з так званим татом укотре кілька днів поспіль не було вдома, Ромчик захворів. Мамина сестра, яка мешкала у цій же квартирі зі своїми 5-ма дітьми і чоловіком, викликала лікаря, доглядала хлопчика, поки він не одужав. Вона порушила питання про позбавлення матері Ромчика батьківських прав. Через півроку всі формальні питання було вирішено. Ромчика забрали до дитячого будинку сімейного типу, який діяв при одному з монастирів неподалік від обласного центру. Мати зі співмешканцем перестали з’являтися у квартирі, і їх кімнату зайняла тітка Ромчика.

3. Аліна (13 років) проживала з мамою, дідусем і бабусею. Батько помер кілька років тому. Її двадцятирічний брат Сергій (від першого маминого шлюбу) проживав зі своїм батьком. Після смерті чоловіка мама Аліни часто била дівчинку, не ночувала вдома, втратила роботу, а пенсію, яку держава виплачувала для Аліни у зв’язку із втратою годувальника, витрачала на свої потреби та алкоголь. Родичі по батьковій лінії пропонували взяти дівчинку на виховання до себе, але дівчинка не хотіла розлучатися з мамою, часто могла всю ніч сидіти біля дверей квартири, чекаючи, коли мама повернеться. Коли дідусь і бабуся померли, Сергій переселився у двокімнатну квартиру Аліни, яка колись належала покійному батькові дівчинки. За якийсь час Сергій написав заяву в поліцію про те, що Аліна погано вчиться, не відвідує школу, зв’язалась із поганою компанією, а її мати продовжує зловживати алкоголем і не виховує дівчинку. Сергій намагався заволодіти квартирою, домігшись оформлення Аліни в заклад для дітей, позбавлених батьківського піклування, а матері — на примусове лікування. 4

4. Стасик потрапив у лікарню із запаленням легенів, яке виникло через недоліковане вірусне захворювання. До лікарні його привезла літня жінка — далека родичка, яка періодично навідувалася додому до хлопчика, оскільки його мама неналежно доглядала

дитину, зловживала алкоголем, могла тривалий час не приходити додому, а хлопчик ріс без батька. За два тижні лікування мама жодного разу в лікарні не провідала сина. Коли Стасик одужав, проживав у тієї ж родички. Але у літньої жінки виникла потреба лягти в лікарню на певний час, і вона почала шукати способів забезпечити Стасикові належний догляд.

Практичне завдання

Прочитайте додаткову інформацію про підстави позбавлення батьківських прав, про порядок встановлення опіки і піклування та про повноваження органів опіки і піклування. Дайте відповіді на запитання:

— Які підстави позбавлення батьківських прав передбачає законодавство України?

— Хто має право ініціювати питання про позбавлення батьківських прав?

— Який орган вирішує питання про позбавлення батьківських прав?

— Які правові наслідки має позбавлення батьківських прав?

— Від якого обов’язку звільняється дитина стосовно того з батьків, хто був позбавлений батьківських прав?

— Які функції держава покладає на органи опіки та піклування і на служби у справах дітей?

Додаткова інформація

Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Сімейним кодексом України передбачено підстави позбавлення батьківських прав:

Матір, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний чи інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям із дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право

на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Однак особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Додаткова інформація

Цивільний кодекс України про опіку та піклування

Для забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб встановлюється опіка чи піклування. Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки або піклування, зобов’язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування.

Суд установлює опіку над малолітніми і піклування над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, а також призначає опікуна чи піклувальника за поданням відповідного органу опіки та піклування за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю, переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних стосунках із підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника, а також з урахуванням бажання підопічного.

Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров’я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіки чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку чи піклування над нею здійснює цей заклад. Опікун і піклувальник зобов’язані дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом і лікуванням, дбати про його виховання, навчання та розвиток.

Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам), а у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього. Піклування припиняється у разі: досягнення фізичною особою повноліття; реєстрації шлюбу неповнолітньої особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

Патронат над дитиною згідно із статтею 252 Сімейного кодексу України це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин, який здійснюється на підставі письмового оплатного договору про патронат. Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на реінтеграцію дитини у сім’ю або надання дитині відповідного статусу для прийняття подальших рішень з урахуванням найкращих інтересів дитини щодо

забезпечення її права на виховання в сім’ї або в умовах, максимально наближених до сімейних.

Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлює порядок і терміни надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, а також покладає на державу повне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за умови продовження навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. Вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до 3 років, від 3 до 7 років, від 7 до 10 років, від 10 до 14 років, від 14 до 18 років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до 23 років визначається відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум».

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа звільняються від плати за навчання в державних і комунальних навчальних закладах усіх рівнів.

За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони раніше проживали з батьками, рідними. Ці житлові приміщення не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.

Стосовно дітей, які перебувають на вихованні в сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, а також щодо осіб із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування та усиновлених дітей, якщо це не порушує таємниці усиновлення, встановлюється соціальний супровід. Соціальний працівник здійснює соціальне обслуговування дитини та сім’ї, їх соціальну опіку, а також є посередником між усиновлю-вачами, які висловили таке бажання, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями та державними структурами, на які покладено вирішення питань життєзабезпечення дітей, і не є представником органів контролю.

Юридичну, психологічну та соціальну допомогу дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам із їх числа, а також їх біологічним батькам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, усиновлювачам і наставникам надають центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Підготовка до самостійного життя дітей, які проживають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, інших закладах для дітей, їх соціальна та психологічна адаптація можуть здійснюватися у формі наставництва. Наставництво здійснюється за договором, що укладається у письмовій формі між центром соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді за місцем проживання дитини, наставником та адміністрацією закладу, в якому проживає дитина, в інтересах якої укладається такий договір.

Перевірте себе:

1. Дайте відповіді на запитання: 1.1. У чому відмінність між усиновленням, опікою і піклуванням? 1.2. Що таке патронат? 1.3. У чому відмінність між прийомною сім’єю, сім’єю усиновлювача та дитячим будинком сімейного типу? 1.4. Чому держава надає пріоритет влаштуванню дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ю, а не в спеціалізовані установи?

2. Визначте, з якою метою законодавством передбачено здійснення соціального супроводу і наставництва.

Завдання для домашньої роботи:

1. Поміркуй, чи збігаються обов’язки опікуна та піклувальника з

обов’язками батьків чи усиновлювачів малолітньої та неповнолітньої дитини.

2. Користуючись інформацією про те, які умови та можливості держава намагається забезпечити для дітей, позбавлених батьківського піклування, сформулюй ключові фрази (словосполучення, тези) для повідомлення на тему «батьківське піклування». Розташуй (запиши) їх у послідовності від загального до конкретного.

 

Це матеріал з підручника "Основи правознавства" Васильків, Кравчук 2022

 




Попередня сторінка:  21. Сімейні правовідносини. Дитина в сі...
Наступна сторінка:   23. Неповнолітні у трудових правовідно...



^