У творах реалізму увага приділяється соціальним темам, а коло основних проблем і конфліктів визначається взаємозв'язками між людиною і суспільством. Перевага надається типовим характерам, у яких повно і правдоподібно відображені риси суспільного життя. Серед усесвітньо відомих реалістів вирізняються Ч. Діккенс, В. Теккерей, О. де Бальзак, Ґ. Флобер. В українській літературі визнаними майстрами реалістичного слова є І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І. Карпенко-Карий.

Ознаки реалізму:

■ зображення типових явищ дійсності;

■ увага до громадських процесів та соціальних суперечностей;

■ змалювання звичайних людей у їхньому повсякденні;

■ залежність внутрішнього світу героїв від суспільних обставин;

■ психологічна та соціальна достовірність людських характерів;

■ точність у відтворенні побутових деталей.

В останній чверті ХІХ століття в реалістичній літературі сформувалась нова течія — натуралізм (від лат. naturalis — природний). Прибічники натуралізму були переконані, що людина не несе повної відповідальності за власне життя, оскільки воно зумовлене спадковістю, інстинктами, соціальним і побутовим оточенням. У своїх художніх пошуках вони прагнули до максимально відстороненого, майже «протокольного» відображення життєвих процесів. Найбільш послідовно натуралізм виявився у творчості відомого французького письменника Е. Золя. Окремі риси натуралізму наявні у творах українських авторів Панаса Мирного та І. Франка.

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку, літературну компетентності

1. Дайте короткі відповіді на запитання.

■ Коли в літературі утвердився реалізм?

■ До яких тем зверталися реалісти?

■ Як реалісти осмислювали вплив соціальних обставин на формування особистості людини?

■ Яких найбільш відомих західноєвропейських реалістів ви знаєте?

■ Які автори представляють український реалізм?

■ У чому своєрідність натуралізму?

■ Кого з письменників вважають засновником натуралізму?

■ Творам яких українських письменників притаманні риси натуралізму?

2. У зручній для вас формі занотуйте в зошиті ознаки реалізму.

Полюбити «найменшого брата»

У другій половині ХІХ століття наша література сприяла вирішенню важливого завдання, проголошеного геніальним Т. Шевченком. Його послання «І мертвим, і живим...» із закликом подолати суспільне роз'єднання й полюбити «найменшого брата» стало ідейним орієнтиром для українських письменників-реалістів.

Не дивно, що на той час теми з народного життя посіли провідні позиції. Література глибоко і всебічно вивчала сільський побут, розкривала взаємини селян з іншими верствами суспільства, осмислювала відносини інтелігенції й народу.

Особливе зацікавлення українських письменників викликали зміни в селянському середовищі, зумовлені скасуванням кріпацтва. Літератори досліджували суспільні процеси, від яких залежали психологія, мораль, побут і майновий стан українського селянства в нових умовах. Вони висвітлювали ті проблеми, що найдужче хвилювали простих людей.

До найбільш гострих належала масштабна проблема «селянин і земля». Її осмислювали часто й по-різному: у зв'язках із хліборобською працею та достатком, як запоруку бажаного соціального статусу та життєвих перспектив і навіть як основне джерело розбрату між членами однієї родини.

Із цією проблемою тісно поєднувалася інша, що стосувалася наслідків кріпацтва. Письменники-реалісти помітили, що навіть після селянської реформи

суспільству ще довго довелось боротися з руйнівними впливами панщини на людську психіку й мораль.

У зв'язку із цим автори нерідко зверталися до художнього осягнення традиційної проблеми батьків і дітей, зокрема вказували на суттєву розбіжність між поколіннями, сформованими за часів кріпацтва та в пореформені роки. Важливе питання людини і влади дозволяло краще висвітлити деякі суперечливі моменти сільського життя, тож і воно належало до кола основних літературних пошуків.

Майже всі українські письменники-реалісти тією чи іншою мірою торкалися національного питання: розкривали особливості національного характеру, увиразнювали специфіку українського гумору, відтворювали народні уявлення і стереотипи, значну увагу звертали на побутові й етнографічні деталі.

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку, літературну компетентності

1. Яка тема була провідною у творчості українських письменників другої половини ХІХ ст.?

2. Які проблеми найбільше цікавили українських письменників-реалістів?

3. Що, на думку історика літератури С. Єфремова, надає українській реалістичній літературі «величезної громадської ваги й інтересу»?

4. На с. 19—20, 22 і в електронному додатку до підручника подані репродукції картин відомих художників-реалістів. Визначте, які ознаки реалізму як мистецького напряму наявні в представлених творах образотворчого мистецтва.

Готуємося до ЗНО

5. Опрацювавши статті на с. 18—20, у зручній для вас формі (тексту, плану, схеми, таблиці) занотуйте в зошиті для підготовки до ЗНО матеріал до тем «Реалізм, його основні ознаки», «Особливості українського реалізму другої половини ХІХ століття: теми, проблеми».

Це матеріал з підручника Українська література 10 клас Борзенко, Лобусова