Г. Сковорода: «Душа людська, що позбавлена природного свого діла, подібна каламутній воді, у тісноті уміщеній»; «Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить з тебе».

1. Трудовий договір. Трудове право - одна з провідних галузей у системі права України, що врегульовує відносини між працівниками та власниками підприємств або уповноваженими ними органами чи окремими фізичними особами з приводу праці.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, ухвалених відповідно до нього.

Одним з основних способів реалізації права на працю є трудовий договір.

2. Прийняття на роботу неповнолітніх. Неповнолітні, тобто особи, які не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці мають пільги, установлені законодавством України.

Згідно із чинним законодавством, не допускається прийняття на роботу осіб молодше як 16 років. Проте, за письмовою згодою батьків (або одного з них) чи осіб, що їх замінюють, як виняток, можуть прийматися особи, яким виповнилося 15 років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання у вільний від навчання час після досягнення ними 14-річного віку за згодою батьків або особи, яка їх замінює.

Законодавство встановлює певні обмеження в застосуванні праці осіб молодше 18 років.

3. Робочий час і час відпочинку

Робочим вважається час, протягом якого працівник повинен перебувати на своєму робочому місці і виконувати роботу, обумовлену трудовим договором.

Кодекс Законів про працю України встановлює нормальну тривалість робочого часу - 40 годин на тиждень. Поряд з нормальним робочим часом існують інші види робочого часу.

Скорочення тривалості робочого часу не позначається на розмірі оплати праці - вона є такою ж, як і при нормальній тривалості робочого часу. Така тривалість робочого часу встановлюється:

Неповна тривалість робочого часу встановлюється трудовим договором. На відміну від скороченої тривалості робочого часу оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу. Неповна тривалість робочого часу може бути за згодою з власником встановлена для будь-якого працівника, але в деяких випадках власник зобов’язаний на прохання працівника встановити неповний робочий день чи неповний робочий тиждень:

для вагітної жінки;

для жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, зокрема таку, що знаходиться під її опікуванням;

для жінки, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

Ненормований робочий день є особливою умовою праці, яка допускається законодавством лише для певної категорії працівників (адміністративного, управлінського, технічного й господарчого персоналу. Тривалість праці цих працівників обмежено не кількістю годин, а колом функціональних обов’язків.

Надурочною вважається робота понад встановлену тривалість робочого часу.

Кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням працівникам днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки.

Часом відпочинку слід вважати час, упродовж якого працівник звільняється від виконання трудових обов’язків і використовує його на власний розсуд.

Відповідно до Кодексу Законів про працю і Закону України «Про відпустки» встановлено такі види відпусток:

щорічні відпустки включають основну (тривалість не менше ніж 24 календарних дні), додаткову відпустку за роботу зі шкідливими і тяжкими умовами праці, додаткову відпустку за особливий характер роботи;

податкові відпустки у зв’язку з навчанням без відриву від виробництва;

творча відпустка;

соціальні відпустки, що включають відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; додаткову відпустку жінці, що має двох або більше дітей у віці до 15 років; відпустка без збереження заробітної плати; відпустка для підготовки та участі в змаганнях тощо.

Право на основну чи додаткову відпустку в перший рік роботи працівник має після шести місяців безперервної праці на підприємстві, а за другий і наступні роки щорічно відпустки надаються в будь-який час відповідно до графіка черговості надання відпусток.

4. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх. Для неповнолітніх встановлюється скорочена тривалість робочого часу. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу.

Покажемо тривалість робочого тижня неповнолітнього:

Категорії осіб	Тривалість робочого часу неповнолітніх, які працюють у період канікул або після закінчення навчання	Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час
Для працівників віком від 16 до 18 років	36 годин на тиждень	18 годин на тиждень
Для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул)	24 години на тиждень	12 годин на тиждень

Неповнолітніх забороняється залучати до роботи в нічний час, також до надурочних робіт. Законодавством захищаються права неповнолітніх щодо відпусток. Якщо щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий час, то особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

5. Оплата праці

Заробітна плата - винагорода, обчислена зазвичай у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Заробітна плата працівникам молодше як 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Праця працівників молодше як 18 років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їхньої щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

6. Припинення трудового договору. Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми. Трудове законодавство України, встановлюючи норми щодо припинення трудового договору, забезпечує захист права людини на працю.

Припинення трудового договору - одностороннє волевиявлення працівником чи власником або на вимогу особи, яка не є стороною трудового договору, направлене на розірвання трудових правовідносин.

Припинення трудового договору допускається лише при дотриманні таких умов:

існують законні підстави його припинення; дотримується встановлений порядок звільнення з роботи.

Передбачені чинним трудовим законодавством підстави припинення трудового договору (контракту) залежно від того, хто виступає ініціатором припинення, поділяються на чотири групи: з ініціативи обох сторін; з ініціативи працівника; з ініціативи власника;

з ініціативи органів, які не є сторонами договору.

За взаємною згодою обох сторін будь-який вид договору можна припинити в будь-який час, про який домовилися сторони.

За ініціативи працівника можна припинити договір, укладений на невизначений строк, у будь-який час, але працівник повинен попередити письмово роботодавця за 2 тижні про своє бажання звільнитися, не обов’язково вказуючи причини звільнення.

Після закінчення строку попередження працівник має право припинити роботу, а роботодавець зобов’язаний провести з ним розрахунок та видати трудову книжку. Після сплину строку попередження, якщо договір не розірвано і працівник продовжує працювати, не наполягає на звільненні, договір вважається таким, що не припинявся. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу вичерпно регламентується трудовим законодавством.

Крім вищеназваних, чинне законодавство встановлює додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника з окремими категоріями працівників за певних умов.

Звільнення неповнолітнього працівника за ініціативою підприємства допускається лише з відома районної або міської служби у справах дітей. Водночас звільнення на підставах, пов’язаних з реорганізацією, скороченням штату, виявленням невідповідності посаді й поновленням співробітника, що раніше виконував цю роботу, здійснюється лише у виняткових випадках і не допускається без обов’язкового працевлаштування.

Слід врахувати, що в разі незаконного звільнення або іншого грубого порушення трудового законодавства щодо неповнолітнього працівника керівник може бути притягнений до відповідальності за статтею 172 Кримінального кодексу та понести покарання у вигляді штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю або зазнати інше покарання.

Коли робота загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси, трудовий договір може бути розірвано на вимогу батьків або інших уповноважених осіб.

7. Охорона праці неповнолітніх. Умови праці неповнолітніх на виробництві повинні відрізнятися від умов праці дорослих працівників. Це пояснюється як фізіологічними особливостями організму підлітків,

який лише формується, так і відсутністю в більшості з них відповідної професії і спеціальності. Саме ці обставини й визначили відмінність правового регулювання їхньої праці, хоч за загальним правилом на неповнолітніх повністю поширюється законодавство про працю, а їхні права щодо трудового договору прирівнюються до прав повнолітніх працюючих. Водночас у питанні охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці їм надаються пільги.

Оскільки організм неповнолітнього лише формується, є потреба регулярно стежити за станом його здоров’я. Усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду й в подальшому, до досягнення 21 року, щорічно підлягають обов’язковому медичному оглядові. Якщо встановлено факт, що робота негативно впливає на здоров’я неповнолітнього, він негайно звільняється із цієї роботи та переводиться на більш легку роботу.

Працю молоді віком до 18 років на важких роботах й на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах заборонено. Не допускається також залучення неповнолітніх до підіймання і переміщення важких речей.

Проходячи виробничу практику і виробниче навчання, особи, які не досягли 18-річного віку та навчаються в професійних навчально-виховних закладах, можуть перебувати на виробництві відповідно до професій і на роботах, указаних у Переліку, не більше як чотири години на день за умови суворого дотримання в цих виробництвах і на роботах чинних правил і норм з охорони праці.

Для неповнолітніх встановлено скорочену тривалість робочого часу. Заробітна плата неповнолітнім виплачується в такому самому розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Забороняється залучати працівників молодше як 18 років до нічних, понаднормових робіт і до роботи у вихідні дні. Така заборона надає можливість неповнолітнім використовувати вільний час для відпочинку, фізичного розвитку, підвищення загального освітнього та культурного рівня.

Особам віком до 18 років щорічна основна відпустка надається тривалістю 31 календарний день. Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. Відпустка надається на бажання працівника в зручний для нього час.

Батьки, усиновлювачі й піклувальник неповнолітнього, а також державні органи, громадські організації та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, зокрема й строкового, якщо продовження його дії загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

https://cutt.ly/4RvW9n2

ІІ. Виконайте тестові завдання.

1. Серед запропонованих укажіть ті роботи, на яких забороняється використовувати працю осіб молодших 18 років.

А Роботи, пов’язані з підійманням і переміщуванням речей, вага яких перевищує граничні норми

Б Роботи, пов’язані з доставкою кореспонденції до офісів В Роботи, пов’язані зі шкідливими або небезпечними умовами праці Г Підземні роботи

Д Роботи, пов’язані з реалізацією продуктів харчування Е Роботи, пов’язані із застосуванням комп’ютера Ж Нічні, понаднормові роботи З Роботи у вихідні дні И Висотні роботи

2. Установіть відповідність між обов’язками сторін та сторонами трудового договору

1 Зобов’язується виконувати роботу, визначену угодою

2 Зобов’язується виплачувати заробітну плату

3 Забезпечує умови праці

4 Виконує внутрішній трудовий розпорядок

А Власник Б Працівник

3. Яку скорочену тривалість робочого часу встановили 17-річному Василеві, який працює на комунальному підприємстві «Зеленбуд» різноробочим?

А 18 годин на тиждень В 36 годин на тиждень

Б 24 години на тиждень Г 40 годин на тиждень

III. Порівняйте пари понять.

Скорочена тривалість робочого часу - неповний робочий час.

IV. Дайте правовий аналіз ситуацій, спираючись на Кодекс законів про працю України.

1. 16-річного Миколу прийняли на роботу електриком підземних комунікацій з випробувальним терміном один місяць.

2. Марину (17 років) звільнено з роботи за ініціативою матері, яка мотивувала своє рішення тим, що робота заважає дочці готуватися до вступу у вищий навчальний заклад.

3. Кирилу (15 років), який працює після уроків двірником 12 годин на тиждень, власник виплачує заробітну плату в розмірі, пропорційному відпрацьованому часу.

 

 

Це матеріал з підручника "Основи правознавства" за 9 клас Філіпенко, Сутковий 2022