Г. Сковорода: «Скільки зла криється всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві».

Чому злочини більш небезпечні для суспільства, ніж інші правопорушення?

1. Які правопорушення називають кримінальними.

Уперше про кримінальне право згадується у творах римських юристів, а викладати кримінальне право почали в Італії в Болонському університеті в кінці ХІІ століття.

Найдавнішими письмовими пам’ятками, що містять норми кримінального права на нашій території, є договори Київської Русі-України з Візантією 911 і 941 рр. Перший договір було укладено між великим київським князем Олегом і візантійськими імператорами - Левом й Олександром. Другий договір було укладено між великим київським князем Ігорем і візантійськими імператорами Романом, Костянтином і Стефаном. У ньому містилося чотири статті, які ґрунтувалися на кримінальному праві. У договорах з греками йшлося про такі види діянь, як убивство, завдання тілесних ушкоджень, крадіжка.

Серед кримінальних правопорушень разрізняють кримінальні проступки та злочини.

Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини. Саме тому йому притаманні всі ті об’єктивні й суб’єктивні особливості, що характеризують поведінку людини. Однак, на відміну від інших вчинків людини, злочин за своєю соціальною сутністю є посяганням на відносини, що склалися в суспільстві. Злочин завжди суперечить основним потребам та інтересам суспільного розвитку.

Для того щоб дати найбільш узагальнююче визначення терміна, потрібно зрозуміти специфічні ознаки кримінального правопорушення, його найважливіші властивості.

Урахування ознак кримінального правопорушення та їхніх критеріїв дає можливість класифікувати цей вид правопорушень.

Залежно від форми вини кримінальні правопорушення можна поділити на умисні та необережні; залежно від ступеня завершеності злочинної діяльності - на закінчені та незакінчені. Кожна з таких класифікацій може розв’язувати конкретні завдання. Однак розвиток кримінального права нерозривно пов’язаний із завданням поглиблення індивідуалізації кримінальної відповідальності й покарання залежно від тяжкості злочину.

Тож основним типом класифікації злочинів є поділ за ступенем їх тяжкості.

Нетяжкий злочин	Злочин, за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподадковува-них мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше як п’ять років.
Тяжкий злочин	Злочин, за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Особливо тяжкий злочин	Злочин, за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

2. Кримінальний проступок. Кримінальний Кодекс України серед кримінальних правопорушень виділяє злочини та кримінальні проступки. Запровадження в національне законодавство нового різновиду кримінальних правопорушень обумовлено здійснюваною в нашій державі політикою гуманізації кримінального законодавства.

Кримінальним проступком є передбачене Кримінальним Кодексом України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Кримінальний процесуальний кодекс України розкриває особливості досудового розслідування кримінальних проступків.

Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.

Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені КПКУ, окрім негласних слідчих (розшукових) дій.

3. Склад злочину

Склад кримінального правопорушення - сукупність встановлених у кримінальному законі об’єктивних і суб’єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність) як злочинне.

4. Що таке кримінальна відповідальність. Визначаючи кримінальну відповідальність, слід виходити з того, що вона є одним з видів юридичної відповідальності, але має свої визначальні ознаки.

Кримінальна відповідальність - передбачені Кримінальним кодексом обмеження прав і свобод особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, що індивідуалізується в обвинувальному вироку суду та здійснюється спеціальними органами виконавчої влади держави.

У цьому положенні закону міститься відповідь на питання про те, за що і на якій підставі особа підлягає кримінальній відповідальності. Очевидно, що вона підлягає кримінальній відповідальності за вчинення такого суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки певного складу злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Тому говорять, що основною підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення.

Політика держави в боротьбі зі злочинністю передбачає комплекс заходів, серед яких головну роль виконують заходи соціального, економічного, політичного, правового, організаційного та культурно-виховного характеру. У системі цих заходів певне місце посідає і покарання. Воно є необхідним засобом охорони суспільства від злочинних посягань.

Покарання - захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Кримінальний закон називає таку мету покарання: кару як відплату за вчинене; виправлення засудженого;

запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень самим засудженим;

запобігання вчиненню злочинів з боку інших осіб.

За порядком (способом) їх призначення усі покарання розділяють на три групи: основні, додаткові, покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.

Основні - покарання, які призначаються у вироку лише як самостійні заходи впливу. До них належать громадські, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі

Додаткові - такі покарання, які призначаються лише шляхом їх приєднання до основних покарань і самостійно застосовуватися не можуть. До додаткових покарань належать позбавлення військового спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна

Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові («змішані» види покарань) штраф; позбавлення прав обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

5. Кримінальна відповідальність неповнолітніх. Суб’єкт кримінального правопорушення - це особа, яка досягла до вчинення кримінального правопорушення певного віку: 16 (загальний вік) або 14 (знижений вік) років. Вік суб’єкта кримінального правопорушення виконує не лише роль критерію нижчої вікової межі, з якої можлива кримінальна відповідальність, але й є обставиною, що визначає характер і ступінь суворості покарання неповнолітніх.

Закон передбачає вичерпний перелік видів покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітнього. Це такі основні покарання:

штраф (застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути покладено стягнення);

громадські роботи (призначаються лише неповнолітнім від 16 до 18 років);

виправні роботи (призначаються лише неповнолітнім від 16 до 18 років);

арешт (полягає у триманні неповнолітнього в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах і може бути призначений тільки неповнолітнім, які досягли 16 років на строк від 15 до 45 діб);

позбавлення волі на певний строк (Покарання може бути призначено на строк від 6 місяців до 10 років. Неповнолітні, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах).

До неповнолітнього можуть бути застосовані й додаткові покарання у вигляді штрафу й позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Певні особливості є й у призначенні покарання неповнолітнім. Спричинено це насамперед тим, що стосовно цих осіб метою покарання є виправлення, виховання та соціальна реабілітація. Суд, призначаючи покарання неповнолітньому, повинен враховувати умови його життя і виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Прояв принципу гуманізму щодо категорії неповнолітніх простежується і в особливостях звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування. Це виявляється в тому, що передбачається такий вид звільнення від покарання, що може застосовуватися лише до неповнолітніх - звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

Неповнолітні, які вчинили кримінальне правопорушення до досягнення 18 років, мають пільги щодо погашення та зняття судимості. Дострокове зняття судимості з осіб, що вчинили кримінальне правопорушення у віці до 18 років, допускається, якщо вони довели своє виправлення зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці.

Отже, особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх проявляються:

І. Складіть правовий онлайн-пазл «Кримінальне право»

https://cutt.ly/FRvEwtx

II. Виконайте тестові завдання.

1. Яка ознака кримінального правопорушення пов’язана з наявністю в діях особи умислу або необережності?

А Суспільна небезпечність В Протиправність

Б Винність Г Караність

2. Яке поняття характеризується як «вид юридичної відповідальності, що полягає в обмеженні прав і свобод особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, що індивідуалізується в обвинувальному вироку суду»?

А Кримінальна відповідальність Б Адміністративна відповідальність В Цивільно-правова відповідальність Г Дисциплінарна відповідальність

3. Який вид кримінальної відповідальності не може застосовуватися до неповнолітніх?

А Громадські роботи В Позбавлення волі на певний строк

Б Арешт Г Довічне позбавлення волі

III. Використовуючи витяги з Кримінального кодексу України, подані нажче, визначте ступінь тяжкості кримінального правопорушення в таких правових ситуаціях.

1. Громадянин країни Г. займався на території України збором інформації, що становила державну таємницю.

2. Група осіб з 5 чоловік протягом двох років викрадала людей.

3. Стоматолог Савичев І. М. зареєстрував приватне підприємництво й відкрив стоматологічний кабінет, не вказавши в реєстраційних документах рішення суду про заборону займатися медичною практикою.

4. Медсестра пологового будинку Михайлова О. М. на прохання Смагі-ної Н. П., яка народила дитину з інвалідністю, підмінила її дитину на іншу.

5. Лікар Харченко І. С. в інтерв’ю газеті повідомив про захворювання на СНІД громадянина Н.

IV. Розв’яжіть ситуації. Визначте склад кримінального правопорушення в таких юридичних ситуаціях.

1. 15-річний Микола украв у сусіда 990 грн.

2. 16-річний Сергій та 14-річний Микола, прийшовши на спортивний майданчик школи, заважали проводити урок, висловлювалися нецензурно та заподіяли тілесні ушкодження двом семикласникам.

 

 

Це матеріал з підручника "Основи правознавства" за 9 клас Філіпенко, Сутковий 2022