Попередня сторінка: 1.1. Загальні поняття про електрику й ел...
Наступна сторінка: 1.3. Потенціал. Електрична напруга
Між двома наелектризованими тілами виникають сили механічної взаємодії, під впливом яких різнойменні заряди (позитивний і негативний) притягуються, а однойменні (обидва позитивні або обидва негативні) - відштовхуються. Сили взаємодії між зарядами називають електростатичними.
Дослідним шляхом французький фізик Шарль Оґюстен Кулон встановив, що сила взаємодії F пропорційна величині взаємодійних зарядів і q2 і обернено пропорційна квадрату відстані г між ними (рис. 1.4).
Напрямок дії цієї сили збігається з напрямком прямої, що проходить через обидва заряди.
Пізніші дослідження показали, що сила взаємодії між зарядами залежить також від електричних властивостей середовища, у якому перебувають заряди. Якщо розміри заряджених тіл дуже малі порівняно з відстанню г між ними, то мова йде про точкові заряди q1 і q2. Формула Кулона в цьому випадку матиме такий вигляд:
де F- сила взаємодії між електричними зарядами, Н (ньютон);
К - коефіцієнт, що залежить від прийнятої системи одиниць вимірювання; у СІ множник К = 1/4π;
q- величина заряду, Кл (1 Кл = 6,3 зарядів електрона);
єа - абсолютна діелектрична проникність середовища, тобто величина, що характеризує середовище між зарядами.
Для вакууму абсолютна діелектрична проникність має мінімальне значення, її позначають є0.
Зазвичай абсолютну діелектричну проникність середовища єа порівнюють з абсолютною проникністю вакууму є0. Відношення єа до є0 позначають буквою є і називають відносною діелектричною проникністю:
Відносна діелектрична проникність є - це безрозмірна величина; єа - відносна діелектрична проникність середовища, яка показує, у скільки разів сила взаємодії у певному середовищі менша, ніж у вакуумі (величина безрозмірна); ε0 а 8,86 ■ 10-12 Ф/м - електрична стала.
У системі СІ формула Кулона має такий вигляд:
Наведемо значення відносної діелектричної проникності для деяких матеріалів, які застосовують в електротехніці: бензин - 2,3; повітря - 1,0006; гас -2; парафін - 2...2,4; гума - 2,6...3,5; вода дистильована - 81.
Приклад 1.1. Визначити силу взаємодії між двома зарядами, що перебувають у вакуумі на відстані один від одного 5 см. Величина зарядів дорівнює 2 ■ ΙΟ-8 Кл і 3 ■ 10-5 Кл.
Розв'язання.
Ті самі заряди, розташовані на тій самій відстані у гасі, взаємодіятимуть із силою
Тобто сила F зменшилася у два рази.
Електрично заряджене тіло нерозривно пов'язане з довколишнім електричним полем, через яке і здійснюється взаємодія електрично заряджених тіл. Електричне поле є силовим і векторним. Для виявлення і вивчення електричного поля використовують пробні нерухомі точкові заряджені тіла із дуже малим позитивним зарядом q. Лінійні розміри точкових заряджених тіл дуже малі порівняно з відстанню до точок, у яких розглядають їхнє електричне поле. Через малі лінійні розміри і значення заряду пробного тіла досліджуване електричне поле можна вважати майже неспотвореним.
Введемо силову характеристику поля - напруженість (Е):
Напруженість електричного поля в певній точці визначається силою, яка діє на поміщене в цю точку пробне тіло, що має одиничний позитивний заряд.
Одиниця напруженості — [£] = Н/Кл (ньютон на кулон).
Дія поля відокремленого точкового зарядженого тіла на основі закону Кулона:
(1.1)
Це матеріал з підручника "Електротехніка та основи електроніки" Гуржій 2020
Наступна сторінка: 1.3. Потенціал. Електрична напруга