Інформація про новину
  • Переглядів: 459
  • Дата: 18-02-2022, 22:49
18-02-2022, 22:49

4.5. Електрозварювання

Категорія: Електротехніка та електроніка





Попередня сторінка:  4.4. Електрична дуга
Наступна сторінка:   4.6. Електричні нагрівальні прилади

Використовують електрозварювання двох видів - дугове й контактне (електрозварювання методом опору).

Дугове електрозварювання винайшов у 1882 р. інженер Микола Бенардос (1842-1905). Крім електричного зварювання і паяння металів, він також розробив спосіб електролітичного покриття міддю корпусів залізних суден, сконструював комбінований газоелектричний паяльник, уперше застосував електричну дугу для різання металів під водою.

У процесі дугового електрозварювання використовують тепло, яке виділяє електрична дуга. При зварюванні способом Бенардоса один полюс джерела напруги приєднують до вугільного стрижня, а інший - до деталей, які потрібно зварити (рис. 4.5). У полум'я електричної дуги вводять тонкий металевий стрижень, який плавиться, і краплі розплавленого металу, стікаючи на деталі й застигаючи, утворюють зварювальний шов.

Зварювання способом Бенардоса нині у промисловості застосовують рідко, переважно для зварювання тонкостінних сталевих деталей, кольорових металів і чавуну.

Рис. 4.5. Електрозварювання способом Бенардоса (з вугільним електродом): 1 - дуга; 2 - металевий стрижень; 3 - вугілля; 4 - зварювані деталі

У 1891 р. російський інженер Микола Славянов запропонував інший спосіб дугового електрозварювання, який набув великого поширення. Вугільний стрижень було замінено металевим електродом, який плавиться і, застигаючи, з'єднує зварювані деталі.

При цьому способі зварювання зазвичай застосовують постійний струм прямої полярності (мінус на електроді і плюс на виробі), що забезпечує стійкість дуги, менші витрати електрода і кращий підігрів металу. Дуга запалюється короткочасним зіткненням електрода із виробом. Електрична дуга підтримується на незмінній відстані між основним металом і електродом, що приблизно дорівнює діаметру електрода.

За контактного електрозварювання складають упритул два шматки металу і пропускають крізь них сильний електричний струм. Унаслідок виділення тепла в точці дотику (через великий перехідний опір) шматки прогріваються до високої температури і зварюються.

Електрозварювання, як дугове, так і контактне, міцно увійшло у промисловість і має значне поширення. Зварюють листову й кутову сталь, балки й рейки, щогли й труби, ферми й котли та ін. За допомогою зварювання виготовляють нові й ремонтують старі деталі із сталі, чавуну і кольорових металів.

Учені й винахідники нашої країни розробили безліч нових методів застосування електрозварювання.

Автоматичне зварювання, яке винайшов академік Є. Патон, дає змогу дуже швидко й високоякісно зварювати метали в масовому виробництві.

Академік В. Нікітін сконструював апарат, який зварює з допомогою найпоширенішого нині змінного струму.

Інженери Б. Назаренко та І. Назаренко використали здатність електричної іскри «гризти метал» у електроерозійній установці. Розглянемо роботу цього приладу. До металевого стрижня підводять один провід від джерела напруги. Інший провід приєднують до оброблюваної деталі, що міститься в мастилі. Металевий стрижень змушують вібрувати. Електрична іскра, що виникає між стрижнем і деталлю, «гризе» деталь, проробляючи в ній отвір, однаковий із формою перерізу стрижня (шестигранний, квадратний, трикутний тощо).

 

Це матеріал з підручника "Електротехніка та основи електроніки" Гуржій 2020

 




Попередня сторінка:  4.4. Електрична дуга
Наступна сторінка:   4.6. Електричні нагрівальні прилади



^