Шуруп — кріпильна деталь у формі стрижня з гвинтовою різьбою і забірним конусом. їх використовують для кріплення деталей та конструкцій.

Шуруп складається з трьох частин: нарізної із загостреним кінцем, головки й тіла шурупа без нарізки (у деяких видах шурупів відсутня).

За призначенням шурупи поділяють на 3 групи (кожна із цих груп має кілька підгруп): для деревини й інших м’яких матеріалів (саморізи), для металу та твердих матеріалів й універсальні (для матеріалів різної твердості).

Шурупи для деревини мають більший крок різьби порівняно із шурупами для металу. Універсальні шурупи застосовують у будь-якій галузі виробництва. Особливості конструкції універсальних шурупів зображено на рисунку 3.1.

Форма головки шурупа може бути потайною, напівкруглою або шестигранною. Основні види головок шурупів показано на рисунку 3.2.

Шестигранна головка є найпоширенішим типом головки шурупа. Вона досить просто кріпиться в матеріалі й легко закручується.

Потайна головка — конічна головка з плоскою зовнішньою поверхнею, призначена для заглиблення в матеріал урівень. Для роботи з такими шурупами потрібно заздалегідь підготувати посадкове місце для кріплення в матеріал. Тому в деталі попередньо роблять фаску, яка забезпечуватиме розміщення торця головки шурупа в площині матеріалу.

Потайна усічена — головка невеликого діаметра, яка міцно фіксується в матеріалі. Однак для цього треба докласти більше зусиль, ніж для фіксації просто потайної головки.

Напівкругла головка має досить великий діаметр і завдяки цьому здатна міцно тримати деталі.

Види шліців шурупів зображено на рисунку 33.

Шурупи з прямим шліцом зазвичай використовують у столярній справі.

Шурупи з хрестоподібними шліцами є найнадійнішими. Такий шуруп щільно входить у деревину й закріплюється в матеріалі, не порушуючи структуру конструкції.

Для визначення ефективності шліців ураховують ступінь передачі крут-ного моменту обертання від робочого інструмента на кріпильний елемент і площу поверхні контакту наконечника інструмента з головкою кріплення.

Що вищий ступінь передачі крутного моменту на кріпильний елемент без руйнування його головки, то ефективнішим є шліц. За цим показником абсолютним лідером із масових видів шліців є шліц зіркоподібної форми, який передає на кріпильний елемент до 90 % зусилля, що подається на робочий інструмент. Для порівняння: хрестоподібні шліци передають тільки 50 % зусилля, а шестигранний — трохи більше за 20 %. Той самий принцип порівняння використовують і щодо другого параметра — тут також лідирує шліц зіркоподібної форми та його модифікації. Природно, найменш ефективним видом є прямий шліц.

Монтаж шестигранних шурупів без шліца здійснюють безпосереднім прикладанням зусилля до зовнішньої бічної поверхні головки.

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021