За способом виготовлення кронштейни бувають зварені, литі та гнуті. Найпоширенішим є зварений кронштейн, він має велику несучу здатність і невисоку ціну. Литий кронштейн виготовляють методом лиття у форми, гнутий — із листового металу. Також є комбіновані металеві кронштейни, які поєднують особливості зварних і гнутих.

За зовнішнім виглядом розрізняють кронштейни: П-подібні — застосовують у будівництві, під час проведення ремонтних робіт, для кріплення електрообладнання, рекламних банерів і вивісок; Г-подібні (рис. 18.1, а) — одна з найзатребу-ванішмх форм, використовують для кріплення телевізійних, радіо- й інтернет-антен, полиць, світильників, відеокамер; Т-подібні (рис. 18.1, б) — кронштейни підвищеної міцності, застосовують для кріплення електричних та інших комунікацій; Z-подібні — кронштейни нестандартної конструкції, застосовують для монтажу вентиляційних виробів, кондиціонерів, повітрозабірників та інших предметів, які працюють із газами в побуті або на виробництві; V-подібні — зручні для закріплення профнастилу та профілів;

Х-подібні — використовують для огородження місць, де не проводять зварювальні роботи.

За типом конструкції кронштейни поділяють на такі види: кутник — належить до Г-подібних видів. Вертикальну частину кріплять до стіни, а горизонтальну — до монтованого виробу. Для збільшення жорсткості кутник додатково оснащують діагональною перемичкою; прямокутник — подібний до кутника, відрізняється функціональністю: прямокутник здатний фіксувати відразу дві патиці; пелікан — конструкція передбачає збільшення розміру нижнього елемента порівняно з верхнім, за формою подібний до дзьоба птаха пелікана; прихований — такий кронштейн візуально непомітний. Найчастіше приховані вироби виготовляють на замовлення, під певну форму, колір, дизайн.

Застосовуючи прихований кронштейн, створюють ілюзіїо, що поличка або телевізор просто висить на стіні.

За призначенням кронштейни бувають: силові — такі конструкції беруть на себе все навантаження, яке створює закріплюваний предмет. їх використовують для кріплення силових кабелів та елементів технологічного обладнання; регульовані — застосовують, коли основа має нахил. На них монтують елементи вентильованих фасадів, за потреби можна відрегулювати розміщення конструкції в конкретному місці; сполучні — використовують під час складання металоконструкції!: каркасів, парканів, огорож.

За способом застосування розрізняють кронштейни: стельові — їх часто застосовують для кріплення телевізорів, різних панелей; настінні — можуть бути нерухомими, похилими й поворотно-похилими; підлогові — установлюють на підлогу, використовують у виставкових залах для монтажу експозицій і стендів тощо.

Кронштейни виготовляють з алюмінію, силуміну, сталі, чавуну та пластмаси. Товщину стінки варіюють у межах 2-8 мм, це залежить від передбачуваних навантажень. Можливе нанесення на поверхню антикорозійного покриття, що покращує стійкість до утворення корозії під час експлуатації в умовах високої вологості. Мінімальний рівень захисту забезпечують грунтуванням, кращий спосіб захисту — гаряче цинкування. Крім того, застосовують технологію порошкового нанесення фарби, це надає кронштейну привабливого вигляду.

Кріплення кронштейнів має певні особливості. Для фіксації конструктивного елемента до вертикальної поверхні використовують якісні металовироби, зазвичай це анкери, дюбелі, саморізи, шурупи, цвяхи тощо. Анкерне кріплення необхідно, якщо на кронштейні буде закріплений об’єкт із досить великою масою. У проектуванні водозливів можуть застосовуватися пластикові кронштейни. Особливості встановлення кронштейнів залежать від матеріалу поверхні, на яку їх кріплять. За фіксації в бетонні або кам’яні стіни проблем із надійністю з’єднання не виникає.

Не рекомендовано для гарантування безпеки кріплення кронштейнів у місцях, де проходять проводи, кабелі, газопровід.

Визначаючись із видом кронштейна, насамперед потрібно враховувати особливості конструкції монтажного виробу, кут стіни й місце встановлення.

Залежно від монтажного виробу розрізняють кронштейни для кріплення телевізорів, жолобів, водостічних систем тощо.

Кронштейни для телевізорів бувають кількох видів. Поворотно-похилі кронштейни (рис. 18.2, я) дають змогу відрегулювати вертикальне і горизонтальне розміщення плоского телевізора. Кутовий кронштейн (рис. 18.2, б) — спеціальна конструкція, призначена тільки для регулювання горизонтального розміщення телевізора. Поворотно-висувні кронштейни призначені для збільшення відстані між телевізором і стіною.

Рис. 18.2. Кронштейни для телевізорів: а — поворотно-похилі; б— статичний зі зміною кута

Кронштейни для водостічних систем бувають довгі і короткі. Довгий кронштейн (рис. 183, а) монтують тільки перед монтажем покрівлі, його ще називають гак довгий. Довгі кронштейни мають довжину від 200 до 350 мм. Короткий кронштейн, або гак короткий (рис. 18.3, б), монтують до і після монтажу покрівлі.

Рис. 18.3. Кронштейни для водостічних систем: а — довгі; б — короткі

Кронштейни розрізняють не тільки за довжиною, а й за способом кріплення. Довгі кронштейни монтують до крокви або до настилу (рис. 18.4, а, б), а короткі — тільки до фронтонної дошки або до карниза (рис. 18.4, в).

Найчастіше водостічні кронштейни кріплять тоді, коли покрівля вже змонтована і її звис становить від 8 до 15 см (рис. 18.5). Монтувати короткі кронштейни неможливо, тому що вода не потраплятиме навіть у ²/з ринви. У цій ситуації є 2 способи вирішення проблеми. Перший спосіб — ножицями для металу зрізати зайвий вихід покрівлі, щоб потім кріпити короткі кронштейни. Важливо: покрівлю ні в якому разі не можна різати болгаркою, щоб уникнути корозії на лінії зрізу. Другий спосіб — використовувати довгі кронштейни, але кріпити їх під покрівлю (на настил або кроквин}'). Для цього потрібно відкручувати покрівельні саморізи, піднімати покрівлю та кріпити кронштейн, через покрівлю просвердлювати нові отвори й закручувати шурупи.

Багато виробників пропонують додаткові елементи для кріплення кронштейнів.

Подовжувач кронштейна прямий (рис. 18.6, а; с. 78) для коротких гаків призначений для кріплення кронштейна до настилу. їх використовують для

покрівель із великим кроком лат. Лінії згинів усіх подовжувачів розташовані на однаковій відстані, ухил забезпечують переміщенням пластикового кронштейна по подовжувану.

Подовжувач кронштейна бічний (рис. 18.6, б) — елемент, за допомогою якого короткий кронштейн кріплять до кроков збоку. їх використовують для кріплення короткого кронштейна до готової покрівлі, де немає фронтонної дошки.

Можливі помилки й наслідки:

• збільшений крок між кронштейнами призводить до провисання ринв, тому в інструкції з монтажу водостічної системи від кожного виробника вказують крок кріплення кронштейнів;

• розбіжність краю даху із серединою ринви призводить до переливу, тому край покрівлі має потрапляти в ²/з середини ринви;

• збільшення зазору між лінією ринви та краєм покрівлі призводить до розбризкування та переливання води.

Кронштейни-гаки для кріплення ринв водостоку відрізняються розмірами та формою, а також місцем кріплення, від якого й залежить їхня форма.

Фронтальні кронштейни прикручують шурупами до противітрової дошки, що прибита вздовж схилу даху. Вони мають механізм регулювання.

Плоскі вигнуті кронштейни закріплюють до крокви (рис. 18.7, а), якщо крок між кроквами не перевищує допустиму відстань між кронштейнами для ринви, а також до крайньої рейки лат або до суцільного дощатого настилу. Плоскі вигнуті кронштейни кріплять і до бічної частини кроков, тільки попередньо їх потрібно вигнути.

Універсальні кронштейни можна кріпити куди завгодно: до противітрової дошки, до крайньої рейки лат, до кроков у фронтальній частині або збоку, а також до суцільного дощатого настилу. Ці пристосування складаються з гака й монтажної планки, що з’єднані між собою рухомим кріпленням, а саме болтом (рис. 18.7, б). У таці зроблено отвір під болт, у планці — паз, по якому гак можна зміщувати вгору або вниз. Установивши кронштейн у потрібне місце, гак і планку скріплюють болтовим з’єднанням.

Правила встановлення кронштейнів під ринви водостоку

Система водостоку має самопливну циркуляцію, тому її монтують під невеликим кутом у межах 3-7°. Це означає, що один кінець водостічної ринви має бути вищим за другий на 3-7 мм на 1 м довжини горизонтальної частини водостоку. А отже, насамперед визначають місце кріплення двох крайніх кронштейнів, які формують цей кут нахилу. Суть у тому, що один із крайніх елементів, він же самий високо встановлений, має певне точне місце встановлення — біля краю схилу даху на відстані від куга даху ЗО см так, щоб кінець його гака розміщувався нижче від покрівельного покриття приблизно в межах 3-4 см (рис. 18.8).

Другий крайній кронштейн розміщують біля ливникової лійки, яка з’єднує жолобчасту частину водостоку з трубною на відстані ЗО см. Ця ливникова лійка може міститися біля протилежного краю карниза даху, а може — посередині, тому що відстань між ливниковими лійками не повинна перевищувати 12 м. Якщо довжина карниза будинку велика, то на цій стіні доведеться встановлювати два або три ливникові стояки. Отже, необхідно правильно сформувати кут нахилу.

Наприклад, відстань між крайніми кронштейнами дорівнює 10 м. Значить, на кожний метр треба опустити вниз 3-7 мм, на 10 м виходить 3-7 см. Інакше кажучи, місце кріплення другого кронштейна, у якого місце встановлення вже визначено, треба змістити вниз на відстань 3-7 см і там закріпити його саморізами. Після нього між двома кріпильними виробами натягують міцну нитку, яка і сформує кут нахилу жолобчастої частини водостоку. Залишиться тільки по пій нитці встановити й прикріпити проміжні кронштейни через кожні 50-60 см або відстань, яку рекомендує виробник водостічної системи.

Зазвичай кронштейни йдуть у комплекті з ринвами та всією водостічною системою, тому вони точно відповідають формі й кольору ринви. Наприклад, для трапецієподібних ринв використовують кронштейни спеціальної трапецієподібної форми.

Те саме стосується й інших видів.

Матеріал кронштейнів залежить від матеріалу ринв. Для мідних виробів використовують мідні або сталеві кронштейни, для титан-цинковмх — тільки титан-цинкові кріплення. А для ринв із ПВХ або оцинкованої сталі, покритої полімером, використовують металеві кронштейни, які покриті композитною оболонкою або пофарбовані під колір водостоку.

Розміри кронштейнів мають відповідати розмірам ринв. Хоча є універсальні моделі, які можна регулювати, тому вони підійдуть для ринв і труб будь-якого діаметра.

Вибираючи гаки для ринв, важливо зважати на такі критерії.

Тип матеріалу — максимально міцними є сталеві гаки з додатковим захисним покриттям або просто оцинковані. Вони однаково добре утримують і металеві, і полімерні лотки. Гаки з пластика можна брати під таку саму водостічну систему.

Товщина виробів — оптимально, якщо вона становитиме 2,5 мм.

Діаметр вигину (радіус) має повністю відповідати перерізу й розмірам ринв.

Тип кронштейна (короткий, довгий, універсальний) вибирають залежно від доступного способу кріплення.

Кількість гаків підбирають залежно від передбачуваної відстані між ливниковими стояками під час монтажу. Для розрахунку потрібно протяжність одного схилу даху поділити на запланований крок фіксації. Наприклад, якщо довжина одного схилу дорівнює 700 мм, а передбачувана відстань між гаками — 70 см, то отримаємо 10 кронштейнів. Так само обчислюють кількість гаків для другого схилу. Або можна підсумувати протяжність обох сторін покрівлі, а потім поділити на крок кріплень.

Колір гаків має бути таким самим, як і колір ринв.

Важливо звертати увагу на наявність і цілісність захисного покриття, яке захистить метал від корозії, що виникає під впливом вологи. Якщо на виробі є відколи чи тріщини, такий виріб краще замінити.

Запитання та завдання

1. Для чого призначені кронштейни?

2. Які є види кронштейнів за зовнішнім виглядом?

3. Охарактеризуйте способи кріплення водостічних кронштейнів.

 

 

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021