Для виконання замкових з’єднань на одній із спряжених деталей формують виступ, який під навантаженням входить у порожнину іншої деталі, що має подібну форму виступу. З’єднання між деталями забезпечують їхні конструктивні особливості (рис. 20.1; с. 86). Якість замкових з’єднань залежить від деформівних властивостей матеріалів і їхнього коефіцієнта тертя.

Використання замкових з’єднань пришвидшує складання виробів і є економічно вигідним, оскільки потрібні замки відливають разом із деталлю і немає потреби використовувати кріпильні деталі. Замкові з’єднання сконструйовані так, що їх можна використовувати багаторазово. Складання за допомогою замкових з’єднань досить просте й універсальне.

Принцип дії замкового з’єднання не залежить від форми деталі: вмступ-ний елемент однієї деталі, наприклад гачок, на короткий час відхиляється в процесі складання, після чого повертається в початкове положення завдяки

пружності (релаксації). Прогин під час складання може бути значним, але коли складання завершується, то напруженість з’єднання зникає (на відміну від фіксації з використанням пресового з’єднання).

Одним із серйозних недоліків використання замкових з’єднань є можливість руйнування деталей під час складання або розбирання виробів. Складальні вузли з такими кріпленнями можуть руйнуватися через втомні напруження. Це особливо важливо для складальних вузлів, виготовлених із тонких та армованих волокнами пластмас. Відремонтувати замки дуже складно або взагалі неможливо. Ще одним недоліком замкових з’єднань є необхідність точного дотримання допусків на деталі. Контролюють геометрію замків і напруженість з’єднання після складання. Надмірний натяг або напруженість можуть призвести до руйнування з’єднання, а недостатній натяг — до неточного розміщення деталей або ослаблення їхньої фіксації.

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021