Скоби — це кріпильні деталі, які застосовують для отримання високоміцних з’єднань деталей, що мають різну жорсткість. Скоби виготовляють із різних марок сталей і пластмас. Ними з’єднують кабелі, електричні проводи, труби, плівки, підвісні короби, стрічки конвеєрів, будівельні конструкції тощо (рис. 24.1).

Залежно від призначення скоби бувають різної конструкції (рис. 24.2; с. 108).

За формою скоби поділяють на 3 види: П, U й Т-подібні (рис. 24.2, а-в; с. 108). П-подібні скоби використовують для з’єднання будь-яких матеріалів. Основні параметри: висота скоби, довжина ніжки, ширина скоби та її товщина. Від довжини ніжки залежить глибина занурення скоби в матеріал, від ширини скоби — наскільки буде помітним кріплення, товщина визначає міцність. U-подібні скоби застосовують для кріплення кабелів, проводів і труб, для спеціалізованих робіт із меблями; Т-подібні скоби — для кріплення фанери, ДСП, бляхи.

Скоби виготовляють зі сталі, міді або алюмінію.

Матеріал виготовлення скоб визначає їхнє призначення. Наприклад, сталеві скоби застосовують для роботи з деревиною, алюмінієві й мідні — із плівками, шкірою, тканинами, картоном або папером.

Скоби забивають за допомогою спеціальних механічних і пневматичних пістолетів — степлерів. Однією рукою притримують матеріал, який потріб-

но закріпити, а іншою притискають пістолет до місця забивання скоби (рис. 243). Легким натисненням на важіль пістолета скобу вбивають у намічене місце. Зусилля вбивання скоби регулюють натиском на рукоятку пістолета (у деяких конструкціях пістолетів).

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021