Стикові з’єднання П-подібними скобами застосовують для з’єднання суцільнотканинних конвеєрних стрічок.

З’єднання скобами із з’єднувальним стрижнем (див. рис. 24.1, в; с. 107) для високоміцних конвеєрних стрічок є низькопро-фільним і має гладку поверхню. 

Використання цих скоб забезпечує сумісність із пристроями очищення стрічки й іншими вузлами конвеєра.

Скоба оцинкована «ластівчин хвіст» (див. рис. 24.2, г) призначена для з’єднання між собою частин колючого дроту в спеціальний «замок».

Комплект скоб (див. рис. 24.2, г) застосовують для з’єднання між собою частин дроту під час виготовлення сітки.

Оцинковані П-подібні скоби для з’єднання різьбовими деталями й заклепками (див. рис. 24.2, д) використовують для з’єднання профілів різних конструкцій.

С-подібними скобами (див.рис. 24.2, е) кріплять до дротяних або пруткових каркасів панелі або формовані деталі з прогумованого кокосового волокна чи пінополіуретану, армованого тканиною, а також тканини, покриті пластиком або плівками. їх можна закріплювати ручними кліщами — кліпсаторами (рис. 24.4). Для цього щоразу потрібно вкласти скобу в кліщі, потім, натягнувши матеріал, устромити скобу, відпустити натягнутий матеріал і зігнути кінці скоби.

Скоби пластмасові омегоподібні, або скоби-кліпси (див. рис. 24.2, є), застосовують для кріплення кабелів та електричних проводів до тонкостінних поверхонь деталей.

Спеціальні кріпильні скоби (див. рис. 24.2, ж) призначені для з’єднання плоских деталей між собою. Днища двох частин скоби з’єднують у місцях, призначених для кріплення ніжок. Процес з’єднання деталей скобами дуже простий: за допомогою викрутки потрібно відкрутити всі 4 ніжки в кожній частині скоби, далі на місце ніжок установити кріпильні скоби й тими самими болтами, якими кріпилися ніжки, прикрутити. Далі на сторонах кріпильних пластин прикріпити 4 ніжки, тобто по 2 з кожного боку.

Скоби для кріплення труб і шлангів (див. рис. 24.2, з) застосовують так, щоб вони проходили на певній відстані від стін. Завдяки цьому уникають зіткнення трубопроводу з горючими поверхнями, а також забезпечують вхід труби в коробку на деякій відстані від її основи.

Скоби пластикові із цвяхом (див. рис. 24.2, и) використовують для кріплення кабелів та електропроводки до поверхонь і виготовляють із поліпропілену, а цвях — зі сталі із цинковим покриттям.

З’єднання з болтовим кріпленням (див. рис. 24.2, і) із наколотими скобами (див. рис. 24.2, ї) застосовують для кріплення стиків дуже навантажених конвеєрних стрічок. Такі скоби ще називають шахтовими через використання в гірничодобувній промисловості.

Скоби для стягування фланців (див. рис. 24.2, й) застосовують під час монтажу прямокутних повітропроводів вентиляційних систем і систем кондиціо-нування. Вони забезпечують підвищену герметичність вентиляційної системи. Скобу виготовляють з оцинкованої сталі.

Скоби будівельні (див. рис. 24.2, к; с. 108) застосовують традиційно в будівництві будинків на основі дерев’яних конструкцій. Ними фіксують балки й лаги на несучих стінах (див. рис. 24.1, г; с. 107). Скоби для кріплення кроков часто випускають із додатковими насічками на вістрях, щоб знизити ймовірність розхитування скоби під впливом вітрового навантаження на покрівлю. Будівельні скоби виготовляють методом гарячого кування із сталевого дроту або профілю. Скоби незамінні під час улаштування дощатих підлог, де дошки необхідно постійно підклинювати, щоб максимально згуртувати їх між собою.

Такелажні (вантажні) скоби (рис. 24.5) застосовують для з’єднання елементів такелажних деталей, частин такелажу між собою, для тимчасової фіксації частин вантажозахоплювальних пристроїв, приєднання такелажних пристроїв до інших частин вантажного оснащення.

Залежно від форми такелажні скоби бувають омегоподібні (закруглена, дугоподібна, якірна) й прямі. За типом з’єднання розрізняють скоби з гайкою та шплінтом і з гвинтом, який укручують у тіло скоби. Скоби з гвинтовими штифтами частіше використовують для тимчасової фіксації, а із запобіжним болтом — для довгострокових або постійних робіт чи там, де вантаж може насуватися на штифт, спричиняючи його обертання.

Здійснюючи монтаж водяної підлоги, важливо якісно закріпити труби, щоб вони не зсунулися під час заливання стяжки. Це запобігає не тільки їхньому передчасному руйнуванню, а й нерівномірному розподілу тепла в процесі експлуатації теплої підлоги. Для установлення труб теплої підлоги використовують кріпильні скоби — якірні або планки-скоби монтажні.

Якірні скоби (рис. 24.6, а) ще називають кліпсами, гарнун-скобами або фіксаторами. їх виготовляють із пластика у формі напівкруглої або квадратної скоби. На кінці виріб має спеціальні виступи — зачіпки. Це досить надійне

кріплення для будь-яких видів труб теплої підлоги. Якірними скобами трубу кріплять до ізоляційного покриття через кожні 20-40 см. На 50-метрову трубу витрачають одну упаковку кліпс (100 піт.).

Планки-скоби монтажні (рис. 24.6, б) виготовляють із пластика завдовжки 1-2 м. Планка має спеціальні виступи для кріплення труб діаметром від 14 до 22 мм. Спочатку її закріплюють на основу, зазвичай верхній шар із фольги.

Для кріплення вагонки й панелей застосовують скоби-кляймери (рис. 24.6, в).

Запитання та завдання

1. Для чого використовують з’єднання скобами?

2. Які є види скоб?

3. Скоби якої форми застосовують у степлерах?

4. Якими інструментами закріплюють скоби?

5. Охарактеризуйте будову такелажних скоб.

6. Які скоби використовують для кріплення кабелів, проводів і труб?

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021