Інформація про новину
  • Переглядів: 192
  • Дата: 28-02-2022, 21:08
28-02-2022, 21:08

30.3. Технологія забивання цвяхів

Категорія: Види з’єднань деталей і виробів





Попередня сторінка:  30.2. Види та характерні особливості цвя...
Наступна сторінка:   31.1. Рідкі цвяхи і їхні види

Технологія забивання цвяхів зводиться до кількох простих правил (рис. 30.2).

1. Попередньо на заготовці роблять розмітку під цвяхи (рис. 30.2, а).

2. Перед забиванням цвях, притримуючи рукою, наживляють, тобто забивають на невелику глибину (рис. 30.2, б).

3. Після цього роблять два-три сильні удари по головці цвяха молотком (рис. 30.2, в). Не потрібно дуже розмахувати молотком, достатньо невеликої амплітуди — так удари будуть точнішими.

З’єднання цвяхами має певні особливості.

• Міцність з’єднання залежить від кількості вбитих цвяхів, їхньої довжини і товщини, якості й матеріалу деревини.

• Під час з’єднання цвяхами потрібно враховувати деякі тонкощі. Наприклад, кілька забитих цвяхів, близько розміщених один до одного вздовж волокна, можуть розщепити деревину (рис. 30.3, а). Щоб такого не відбувалося, треба витримувати відстані між цвяхами або забивати цвяхи по діагоналі один щодо іншого. Забивання цвяхів близько до торця також може розколоти заготовку, тому треба відступати від краю щонайменше на 1-2 см (рис. 30.3, б).

• Потрібну товщину цвяха вибирають залежно від товщини дошки. Це запобігає розщепленню деревини.

• Тонку заготовку завжди прибивають до товстішої, довжину цвяха вибирають більшу у 2-4 рази, ніж товщина тоншої заготовки.

• Коли потрібно зберегти естетичний зовнішній вигляд виробу, беруть фінішні цвяхи. Якщо їх немає, можна забити цвях не до кінця, відкусити головку пасатижями чи кусачками і забити залишок урівень.

• Забитий цвях можна заглибити за допомогою іншого цвяха. Для цього його прикладають до головки й забивають молотком, а отримане заглиблення зашпакльовують.

• Коли цвях виходить з іншого боку дошки, його загинають спочатку гачком, а потім роблять урівень. Для цього кладуть поруч із виступним кінцем цвяха цвях більшого діаметра (рис. 30.4, а) і загинають навколо нього молотком виступний кінець цвяха (рис. 30.4, б). Якщо діаметра цвяха не вистачає, то гачок виходить маленьким, недостатньо загнутим для подальшого забивання (рис. 30.4, в). Тоді потрібно взяти більший циліндричний предмет, наприклад викрутку (рис. 30.4, г); отримують загнутий гачок, який можна забити врівень у дошку (рис. 30.4, ґ). Насамкінець забивають загнутий кінець цвяха врівень (рис. 30.4, д, е).

Іноді буває так, що під час ремонту виробів, щоб видалити й замінити старі деталі, цвях потрібно витягнути. Роблять це кліщами, цвяходерами, ріжками будівельного молотка або обценьками. Зазвичай головку цвяха не виходить захопити відразу, тому треба зробити зазор між головкою та поверхнею. Для цього навколо цвяха стамескою роблять невелике заглиблення, яке має бути достатнім для захоплення головки кліщами.

Запитання та завдання

1. Що таке цвях?

2. Які за формою бувають стрижні цвяхів?

3. Що таке нейлери?

4. Охарактеризуйте основні види цвяхів.

 

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021

 




Попередня сторінка:  30.2. Види та характерні особливості цвя...
Наступна сторінка:   31.1. Рідкі цвяхи і їхні види



^