Рідкі цвяхи — різновид будівельного клею. Незважаючи на специфічну назву, цей вид з’єднання не має нічого спільного зі звичайними цвяхами.

Основою рідких цвяхів є синтетичний каучук з додаванням полімерів. Як наповнювач у класичному варіанті таких цвяхів використовують особливий вид глини з підвищеною пластичністю. Таку глину видобувають у штаті Техас (США), де й зосереджені основні виробничі потужності американських виробників цього виду будівельних матеріалів. Останнім часом деякі виробники почали замінювати особливий вид глини крейдою (карбонат кальцію), що не найкраще позначилося на якості продукції (міцності). Унаслідок застосування крейди замість глини виробники домагаються білого кольору готової продукції. У класичному варіанті для отримання клею білого кольору використовують діоксид титану. Ще один важливий аспект — наявність у складі рідких цвяхів толуолу й ацетону. Толуол покращує адгезію клею, але повільно сохне, ацетон же прискорює висихання. Сучасні види рідких цвяхів не містять цих речовин через їхню токсичність і шкідливість для людського організму.

Розрізняють два види рідких цвяхів:

неопренові (рис. 31.1, а), основою яких є органічні розчинники — уайт-спірит, ацетон, бензин. Проте вони небезпечні й мають різкий запах, що тримається в приміщенні кілька днів після монтажу;

водоемульсійні акрилові (рис. 31.1, б) — воднодисперсійні. Вони нешкідливі й екологічно чисті, але придатні лише для пористих матеріалів (наприклад, кахлю), неякісні за високої вологості, їх потрібно наносити за температури вищої за 0 °С (щоб уникнути замерзання води).

Рідкі цвяхи застосовують для приклеювання керамічної плитки, пробкових панелей, більшості пластиків, деревини, гіпсокартонних конструкцій, алюмінію, кераміки, стекол і дзеркал. Також їх застосовують для герметизації ванно-душових кімнат, дверних і віконних рам, вентиляційних отворів і прорізів, раковин, щілин у стінах, штукатурці, антресолей, кутових стиків, стільниць тощо. їх наносять на суху знежирену чисту поверхню, але не одним суцільним шаром, а точками або змійкою (якщо матеріал важкий). Вони висихають за 12-24 год залежно від температури, вологості й товщини шару; повна полімеризація відбувається через 7 днів.

Не рекомендовано застосовувати рідкі цвяхи для склеювання матеріалів, які тривалий час перебувають під водою.

Водоемульсійні (акрилові) рідкі цвяхи мають більш екологічну водну основу, що не виділяє токсинів і різких запахів, практично нешкідливу для здоров’я людини. Міцність склеювання досить висока, але поступається здатністю до склеювання рідким цвяхам на основі органічних розчинників. Тому цей вид цвяхів не потрібно застосовувати для склеювання поверхонь із металевою основою та поверхонь з високими вимогами до сили скріплювання.

Недоліками рідких цвяхів на водній основі є їхня низька морозостійкість. У разі зниження температури нижче за 0 °С здатність до склеювання істотно зменшується, а в разі заморожування нанесеного клею з подальшим його розморожуванням він руйнується зовсім.

Важливим параметром для будь-яких клейких матеріалів є час схоплювання їх з поверхнями. За цим показником водоемульсійні цвяхи також поступаються цвяхам на органічних розчинниках.

Рідкі цвяхи (неопренові) на органічному розчиннику мають більшу ефективність, їхня здатність до склеювання набагато вища. До того ж вони без втрат адгезії та своїх первинних властивостей витримують низькі температури (-20 °С). Часу на схоплювання та полімеризацію цього будівельного клею потрібно менше. Перед використанням рідких цвяхів важливо вивчити інструкцію щодо застосування.

Під час нанесення органічних рідких цвяхів необхідно бути акуратним і дотримуватися всіх запобіжних заходів. Оскільки в їхньому складі є агресивні хімічні компоненти, то неправильна робота з матеріалом може призвести до погіршення стану здоров’я: запаморочення, блювотні рефлекси, загальне отруєння організму. Навіть після повної полімеризації органічний розчинник даватиме про себе знати насамперед різким та отруйним запахом. Тому рідкі цвяхи цього виду не потрібно застосовувати в житлових приміщеннях.

Витрату рідких цвяхів визначають залежно не тільки від їхнього виду, а й від типу з’єднуваних поверхонь. Для пористих і шорстких поверхонь витрата може становити, залежно від марки, від 200 до 500 г/м². Для металевих, скляних, пластмасових або дерев’яних — відповідно менше.

Час висихання становить 15-30 хв, процес полімеризації може тривати 20-24 год. Надійному з’єднанню сприятиме фіксація під час склеювання.

Для нанесення будь-якого виду рідких цвяхів використовують спеціальне пристосування для таких робіт — монтажний пістолет.

Застосування рідких цвяхів у будівництві зумовлено значними перевагами цього матеріалу: утримують навантаження до 1000 кг/м²; адгезія практично з будь-якими поверхнями; безшумний монтаж; швидке схоплювання; відсутність токсичних складових; волого- й морозостійкість; нейтральний запах у більшості хімічних складів; економна витрата.

Для рідких цвяхів характерні й недоліки: складне видалення патьоків і крапель цього матеріалу; складність демонтажу склеєних конструкцій.

Інформацію про силу склеювання (у кілограмах на квадратний метр) виробники зазвичай вказують на лицьовій частині туби з рідкими цвяхами. Слабкі клеї утримують навантаження ЗО кг/м². Цього досить для приклею

вання багетів під стелею. Більш міцні хімічні склади розраховані на навантаження 50, 80,100 кг/м². Кілька виробників пропонують клей для екстремального склеювання — із навантаженням 1000 кг/м².

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021