Паяння на даху — дуже складна операція і нині її замінюють на більш сучасний варіант — проклеювання матеріалу основи різними замазками, гер-метиками та клеями (наприклад, епоксидними автомобільними замазками та шпаклівками). Замазки й герметики,які використовують для ремонту покрівель, здебільшого випускають у тубах (рис. 32.6).

Принцип зароблювання невеликих тріщин і дірок полягає в очищенні від іржі та встановленні латок з оцинкованої сталі того самого типу, що й дах. Латка за площею поверхні має дорівнювати розмірам площі пошкодженої

ділянки з доданням припусків. Інакше кажучи, латка має повністю покривати пошкодження, а припуски — накривати неушкоджену частину покриття, що забезпечує міцне з’єднання латки з дахом. Перед нанесенням латки місця з’єднання знежирюють, а потім поверх латки наносять шар замазки. Це може бути сурикова замазка, розплавлений бітум або ж спеціальна замазка для ремонту металевої покрівлі. Під час проведення локальних відновлювальних робіт пошкоджене місце обробляють з обох сторін — по поверхні даху та з боку горища. Локальне відновлення раціонально робити, якщо пошкодження займають менше за 40-50 % від площі поверхні даху, в іншому випадку доцільніше замінити покриття. Металеві латки кріплять також герметиками та клеями. У разі дуже малих пошкоджень (до 5 см) латки на них узагалі не ставлять.

На покрівлю найпростіше наносити замазки, які не потребують попереднього змішування, — так звані однокомпонентні склади. Вони готові до використання, мають прекрасні властивості, їх випускають для різних типів робіт. Багатокомпонентні герметики вимагають змішування компонентів.

Для ремонту покрівель використовують акрилові, силіконові, бітумні й поліуретанові замазки (герметики).

Акрилові замазки містять у своєму складі акрил і належать до пластичних. Цей тип замазок використовують для заповнення швів, виправлення тріщин, під час монтажу покрівель, які можуть бути деформовані через температуру або вітер. Акриловий герметик прозорий, подібний до силіконового. Він добре стикується з бетоном, керамікою, цеглою, пористими матеріалами тощо. Термін полімеризації становить 21 день, тужавіє за 20 хв.

Основними перевагами акрилових замазок є такі: здатність приклеюватися на практично всі поверхні, але найкраще адгезія проявляється до деревини, цегли, бетону та штукатурки; водостійкі акрилові герметики можна використовувати у внутрішніх кімнатах будівлі з підвищеною вологістю (кухня і ванна кімната), а також із зовнішнього боку будинку; широкий спектр кольорів; не містять розчинників, завдяки чому не мають запаху; можна покривати лакофарбовими матеріалами. Основний недолік — неможливість використання за мінусових температур і на вологій поверхні.

Силіконові замазки мають певні переваги: універсальні для застосування як усередині будівлі, так і зовні; приклеюються на будь-який матеріал, крім пластику; стійкі до ультрафіолетових променів; біологічно стійкі, здатні зберігати еластичність з’єднання протягом тривалого часу. Недоліками є неможливість покривати їх фарбами й наносити на вологі поверхні.

Бітумні замазки для покрівлі містять бітум, який завдяки несхильності до розчинення водою має кращі якості. Ці замазки застосовують на поверхнях, що регулярно зволожуються, і вони запобігають шкідливому впливу зовнішнього середовища протягом тривалого часу (до 20 років). Накладаючи бітумну замазку (герметик), треба робити шар завтовшки не більше 1 мм — це забезпечить найкраще зчеплення між матеріалом основи і замазкою. Якщо покрівля має пористу структуру поверхні, її краще поґрунтувати. Після нанесення замазки потрібно близько пів години для висихання, але час набирання міцності становить 2-4 год. Належать до еластичних замазок.

Перевагами бітумних замазок є: висока адгезія до різних будівельних матеріалів; здатність протистояти атмосферним впливам (ультрафіолетові промені, вода, хімічні речовини, низькі температури); широка кольорова палітра; не боїться вологих поверхонь. Недолік — нестійкі до дії високих температур.

Поліуретанові замазки для покрівлі застосовують тільки для ремонтних робіт зовні будинку.

Основні переваги: незамінні для оброблення вертикальних швів завдяки консистенції; підвищена адгезія; протягом усього терміну експлуатації відмінно протистоять водному й сонячному впливу; об’єм після нанесення та швидкого висихання залишається незмінним; може піддаватися фарбуванню.

Основний недолік — містять шкідливі для людини речовини, але під час проведення зовнішніх робіт це має не настільки серйозне значення, як при внутрішніх роботах.

Запитання та завдання

1. Для чого використовують замазки?

2. На які групи поділяють замазки?

3. Охарактеризуйте основні види покрівельних замазок.

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021