Ланцюгові з’єднання — з’єднання, призначені для передавання обертового руху від ведучого вала до веденого. Це замкнений металевий шарнірний ланцюг (рис. 39.1), який охоплює два зубчасті колеса (зірочки).

Ланцюг, на відміну від паса, не ковзає і зберігає постійне передаточне число. Маючи більшу міцність, ланцюг і зірочка можуть передавати потужність від часток кінських сил (велосипедні ланцюги) до тисячі кінських сил — 100 кВт (багаторядні ланцюги). Ланцюги можуть працювати на великих швидкостях (до ЗО м/с) і з передаточним числом и = 15. Коефіцієнт корисної дії в певних випадках становить 0,98. За великих навантажень і швидкостей ланцюгові з’єднання розміщують у картері двигуна, заповненому маслом, яке захищає ланцюгове з’єднання від забруднень, зменшує шум і забезпечує безпечну експлуатацію.

Залежно від характеру роботи ланцюгові передачі поділяють на вантажні (для підйому вантажів кранами, блоками, талями), тягові (для переміщення вантажів на елеваторах, ескалаторах, конвеєрах) і привідні (для передавання руху від двигуна до механізму).

За конструкцією ланцюги бувають втулкові, роликові, зубчасті, фасонно-ланкові та ін. Основними параметрами ланцюга є крок (відстань між осями найближчих шарнірів), ширина та руйнівне навантаження (установлюють дослідно).

Втулковий ланцюг (рис. 39.2, а; с. 182) складається з внутрішніх пластин З, напресованих на втулку 2, яка вільно обертається на валику 1 із напресованими зовнішніми пластинами 4. Такі ланцюги прості, дешеві, невеликої маси,

бувають одно- й дворядні. Через недостатню стійкість проти спрацювання мають обмежене використання на швидкостях до 10 м/с.

Роликовий ланцюг (рис. 39.2, б) відрізняється від втулкового наявністю на втулках 2 обертових роликів 5, замінюючи тертя ковзання тертям кочення.

Роликові ланцюги бувають однорядні (нормальні, довголанкові полегшені, підсилені), багаторядні, із зігнутими пластинами. Вони допускають швидкість не більше 18 м/с.

Зубчастий ланцюг (рис. 39.2, в) складається з набору пластин 3 і 4. Кількість пластин визначає ширину ланцюга. Пластини мають два виступи та заглиблення між ними для зуба зірочки. Така конструкція в шарнірах забезпечує тертя кочення. Зубчастий ланцюг має краще зачеплення із зубами зірочки, ніж роликові та втулкові, і тому працює з меншим шумом. Недоліком є порівняно великі маса й вартість виготовлення. Зубчасті ланцюги використовують для передавання великих зусиль на швидкостях до ЗО м/с.

Фасонноланкові ланцюги використовують в умовах, які не забезпечують достатнє мащення та захист від забруднення для передавання невеликих зусиль на малих швидкостях (до 3-5 м/с). Фасонноланкові ланцюги бувають штирові (рис. 39.2, г) і гачкові (рис. 39.2, ґ). У штирових ланцюгах чавунні ланки з’єднані штирями, виготовленими із сталі марки СтЗ, які після встановлення шплінтують. Гайковий ланцюг складається із чавунних або штампованих зі сталі марки ЗОГ ланок, що з’єднані завдяки взаємному нахилу під кутом 60°.

У процесі роботи ланцюг спрацьовується та розтягується. Це потребує періодичного натягування ланцюга, яке виконують зміною міжцентрової відстані, зміщенням однієї із зірочок або за допомогою спеціальних натяжних зірочок і роликів.

Щоб зменшити спрацювання, ланцюгові передачі періодично змащують.

Зірочки втулкових і роликових ланцюгів мають малу ширину. Вони складаються із зубчастого диска й маточини, які з’єднують зварюванням, болтами або заклепками. Зірочки для зубчастих і фасонноланкових ланцюгів великої ширини виготовляють суцільними. У деяких зірочках зубчастий вінець виготовляють пластмасовим і з’єднують із металевою маточиною за допомогою паза у формі «ластівчин хвіст». Це дає змогу зменшити спрацювання ланцюга й знизити шум, що виникає під час експлуатації ланцюгової передачі.

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021