Деталі, які входять до зубчастого з’єднання, перед складанням мають бути повністю оброблені, промиті й висушені. На робочих поверхнях зубів не повинно бути задирок, подряпин та інших дефектів.

Складання циліндричних зубчастих коліс передбачає такі основні роботи:

• підготовка та перевірка деталей;

• складання зубчастих коліс (якщо вони не суцільні, а складені);

• установлення та кріплення зубчастих коліс на валах;

• установлення зубчастих коліс із валами в підшипниках або втулках корпусу;

• регулювання зубчастого зачеплення коліс;

• контроль якості складання зубчастої передачі.

Зубчасті колеса бувають суцільні і складені. Суцільні зубчасті колеса виготовляють з одного шматка металу або пластмаси. Складені колеса мають сталеву або чавунну маточину й зубчастий вінець із високоякісної сталі, а для пластмасових коліс — із текстоліту, бакеліту або капрону.

Після складання зубчасте з’єднання перевіряють на биття в центрах. Для цього між зубами розміщують циліндричний калібр, на який установлюють ніжку індикатора. Прокручуючи вал і перекладаючи калібр через 2-3 зуби, фіксують покази індикатора та знаходять найбільше і найменше значення. Різниця між цими значеннями характеризує радіальне биття. У передачах середньої точності допускають радіальне биття 0,02-0,05 мм на 100 мм діаметра зубчастого колеса. Торцеве биття не повинне перевищувати 0,08 мм на 100 мм діаметра колеса.

Для правильного зачеплення зубчастих коліс відстань між осями їхніх валів має дорівнювати півсумі діаметрів початкових кіл зубчастих коліс.

Особливо важливим елементом складання є перевірка зазорів у зачепленні зубів. Боковий зазор перевіряють за допомогою свинцевих пластин, щупа або індикатора. Свинцеву пластину прокатують між зубами коліс, її товщина має відповідати боковому зазору. Щуп використовують тоді, коли є вільний доступ до зубчастих коліс.

Якість зачеплення зубів перевіряють «на фарбу». Для цього поверхню зубів ведучого колеса покривають фарбою. Після повороту зубчастих коліс на зубах веденого колеса залишаються чіткі плями (відбитки) фарби. Якщо зубчасті передачі складені правильно, відбитки фарби мають покривати середню частину бокової поверхні зубів: за висотою не менше 50-60 % і за довжиною не менше 70-90 %. Зміщення плями із середньої частини за довжиною зуба в один бік указує на непаралельність і перекіс осей. Зміщення плями за висотою зуба свідчить про збільшення або зменшення міжосьової відстані, а також відхилення форми зуба від заданого профілю. У разі виявлення дефектів зубчасті передачі розбирають і після їх усунення заново складають.

Конічні зубчасті з’єднання використовують для передавання обертового руху між пересічними валами. Здебільшого вали перетинаються під кутом 90°. Такі конічні передачі називають ортогональними. Найпоширенішими є конічні передачі з прямими, косими та круглими зубами. Завдяки більшій міцності й плавності в роботі конічні колеса з косими та круглими зубами використовують у відповідальних передачах, коли необхідна швидкохідність у поєднанні з великим навантаженням.

Технологія складання конічної зубчастої передачі передбачає встановлення та кріплення зубчастих коліс на валах, установлення валів із зубчастими колесами в підшипниках або втулках корпусу регулювання зачеплення. Установлення та кріплення конічних зубчастих коліс на валах виконують у такій самій послідовності, що й циліндричних.

Черв’ячні з’єднання призначені для передавання обертового руху між перехресними валами (в основному під кутом 90°). Залежно від форми черв’яка розрізняють передачі з циліндричним і глобоїдним черв’яками. У передачах із циліндричним черв’яком у зачеплення входить 1 або 2 зуби, а з глобоїдним (увігнутої форми) — одночасно 5-7 зубів.

Спочатку складають черв’ячне колесо. Вінець у холодному або гарячому (з температурою 120-150 °С) стані напресовують на маточину. Потім свердлять отвори, нарізають різьбу під стопорний гвинт, закручують його й накернюють. Після цього зібране колесо перевіряють на биття. Установлення та закріплення черв’ячних коліс на валах і їхню перевірку виконують так само, як і під час складання циліндричних зубчастих коліс. Складену черв’ячну передачу перевіряють на легкість прокручування.

Запитання та завдання

1. Для чого призначені зубчасті з’єднання?

2. Як класифікують зубчасті з’єднання?

3. Назвіть види зубчастих коліс.

4. З чого складається черв’ячне з’єднання?

5. Як складають циліндричні зубчасті колеса?

6. Охарактеризуйте технологію складання конічних зубчастих коліс.

7. Як складають черв’ячні з’єднання?

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021