Цанга — пристосування для затискання в цанговий патрон циліндричних або призматичних предметів. їх застосовують у нагрудних значках, цангових олівцях (рис. 42.1, а), скальпелях зі змінними лезами (рис. 42.1, б), електричних з’єднувачах, анкерних болтах, для з’єднання трубопроводів (рис. 42.1, в), під

час огранювання алмазів, як деталь затискних патронів на металорізальних і деревообробних верстатах (рис. 42.1, г; с. 191) тощо.

Цанга являє собою пружну розрізну втулку з усіченим конусом і отвором потрібного діаметра. Корпус цанги має спеціальні надрізи, завдяки чому під час установлення або знімання інструмента рухаються фіксувальні пелюстки. Стискальне зусилля забезпечує обертання гайки (рис. 42.2).

Машинобудівні цанги призначені для затискання інструментів або деталей циліндричної форми (наприклад, фрез із циліндричним хвостовиком). Іноді виготовляють спеціальні цанги для квадрата або шестигранника.

Цангу встановлюють у призначений для неї цанговий патрон. Патрон може бути невіддільною частиною шпинделя верстата (зазвичай це мініатюрні верстати) або самостійним виробом, який установлюють на верстат за допомогою інструментального конуса або на посадкове місце токарного патрона.

Є багато типорозмірів цанг, що відрізняються конструктивно. Для кожного типорозміру підходить тільки свій патрон. Машинобудівні цанги загального застосування поділяють на: цанги з однією і з двома зонами затискання — затискання деталі у двох зонах уздовж осі унеможливлює її відхилення від осі шпинделя, затискання в одній зоні менш жорстке; цанги для токарного верстата бувають наскрізні і глухі, наскрізні цанги не мають обмеження на довжину деталі; цанги для мітчиків — спеціальний вид цанг, які мають паз для квадрата на хвостовику мітчика й забезпечують осьову компенсацію.

Для роботи із заготовками на токарних верстатах-автоматах використовують подавальні та затискні цанги. Щоб забезпечити достатнє затискання заготовки для переміщення в осьовому напрямку, подавальні цанги застосовують разом із затискними, при розкритому положенні другої фіксуючої оснастки. Цей тип цанг має різьбове з’єднання з трубою подачі. Коли затискна цанга утримує заготовку, подавальна переміщається назад у вихідне положення. Перед подачею затискна цанга звільняє заготовку й подавальна переміщується разом з нею вперед.

Затискна цанга забезпечує автоматичну фіксацію прутка, вона розміщена в передній частині шпинделя. На токарно-револьверних верстатах найчастіше застосовують цанги зі зворотним конусом, що забезпечує більш високу жорсткість унаслідок збільшення сили затискання під час осьового різання.

Існують конструктивно герметичні цанги з можливістю подачі мастильно-охолоджувальної рідини через інструмент.

Цангові патрони широко використовують для комплектації обробного обладнання, насамперед свердлильно-розточувальних і фрезерних верстатів. Вони забезпечують кріплення інструментів на горизонтальних і вертикальних

верстатах, зокрема для фрезерування та свердління заготовок у важкодоступ-них місцях. Цангові патрони застосовують на всіх видах універсальних свердлильних і токарних верстатів радіального й вертикального напрямку, фрезерному та фрезерно-гравірувальному обладнанні з ЧПУ.

Цанги дають змогу швидко змінювати інструменти для виконання різних видів робіт (свердління, зняття фаски, нарізання різьби) у межах однієї операції з обробки заготовки. Перевагою є простота й надійність системи фіксації. Недолік такого принципу фіксації — потреба підбирати цанги відповідно до форми й розмірів хвостовиків інструментів.

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021