Інформація про новину
  • Переглядів: 502
  • Дата: 28-02-2022, 22:55
28-02-2022, 22:55

45.1. Фальцеве з’єднання

Категорія: Види з’єднань деталей і виробів





Попередня сторінка:  44.2. Застосування магнітів
Наступна сторінка:   45.2. Закочування дроту

Фальцювання — нерознімне з’єднання заготовок із тонколистового металу поздовжнім замковим швом (фальцем), який утворюється внаслідок сумісного загинання країв.

Фальцеві шви застосовують для виготовлення дахів, повітропроводів, посудин для зберігання рідин і сипучих матеріалів. За конструкцією фальцеві шви поділяють на одинарні, подвійні, полуторні (комбіновані), кутові та донні, а за видом — на стоячі й лежачі.

Одинарні лежачі фальці (рис. 45.1, а) застосовують для з’єднання повітропроводів та інших виробів, для яких не існує високих вимог щодо міцності та щільності.

Рис. 45.1. Фальцеві шви:

а — одинарний лежачий; б — подвійний лежачий; в — полуторний; г — одинарний стоячий; г — подвійний стоячий; д — одинарний кутовий; е — кутовий комбінований; є — донний простий; ж — донний «на перекидання»

Подвійні лежачі (рис. 45.1,6) і полуторні фальці (рис. 45.1,в) застосовують для виробів із підвищеними вимогами щодо міцності та щільності. Коли неможливо зробити подвійний лежачий фальц, виконують полуторні фальці.

Одинарні і подвійні стоячі фальці (рис. 45.1, г, Г) використовують для з’єднання частин повітропроводів круглого перерізу та інших виробів. Стоячі фальці додають виробам жорсткості.

Кутові одинарні і полуторні фальці (рис. 45.1, д, е) використовують для виготовлення прямокутних елементів повітропроводів.

Донні прості (рис. 45.1, є) і донні «на перекидання» фальці (рис. 45.1, ж) застосовують для з’єднання днищ баків, відер та інших бляшаних виробів.

Для виготовлення фальцевих швів використовують звичайні слюсарні інструменти (слюсарну лінійку, рисувалку, циркуль, ножиці для металу, молотки слюсарні й різні оправки).

Перед початком роботи кожну з’єднувану деталь розмічають (рис. 45.2, а). Потрібно пам’ятати, що ширина відгину має бути в 10 разів більшою за товщину матеріалу, який з’єднують. Отже, для тонколистового металу завтовшки 0,75 мм ширина фальця становитиме 7,5-8,0 мм. Розмічання виконують за допомогою лінійки та рисувалки.

Виготовлення одинарного лежачого фальця (замка) починають із згинання під кутом 90° кромок обох з’єднуваних деталей (рис. 45.2, б). Згинати можна як у лещатах, так і на краю верстака або на оправці. Якщо деталі в процесі з’єднання не можна довільно повертати (лицьовою або зворотною поверхнею до себе), то кромку однієї з деталей відгинають в один бік, а іншої — у

другий. Відгинання виконують легкими ударами киянки. Спочатку згинають кромки заготовки, а потім середину, якщо довжина кромок, які треба загнути, достатньо велика. Далі рівномірними ударами киянки роблять однаковий згин по всій довжині заготовки.

Наступною операцією є «завалювання» фальця за допомогою киянки (рис. 45.2, в). Площина фальця має бути паралельною площині всієї заготовки, а відстань між швами — не меншою за 1,5 товщини заготовки. Після цього обидві операції повторюють із другою заготовкою. Зігнуті кромки заготовки заводять у замок і з’єднують фальці, утворивши замок. Потім потрібно ущільнити місця з’єднання фальців (рис. 45.2, г).

Рис. 45.2. Виготовлення одинарного лежачого фальця: а — розмічання заготовки рейсмусом; б — згинання країв заготовки під кутом 90°; в — «завалювання» фальця; г — з’єднання фальців у замок та їхнє ущільнення; г — підсікання фальця металевим бруском

Завершальною операцією є підсікання фальця (рис. 45.2, ґ). Для цього на площин}' заготовки, підняту над плитою, одразу за фальцем кладуть сталеву смугу чи брусок й осаджують молотком до рівня поверхні, на якій здійснюють роботи. Після підсікання з’єднання вже не розімкнеться під дією зовнішніх сил. Насамкінець перевіряють якість фальцювання. Виявлені дефекти усувають.

Для виготовлення подвійного лежачого фальця (рис. 453; с. 204) після розмічання кромок листів їх згинають за розмічальними лініями так само, як і для одинарного. Після першого згинання на листі 1 (рис. 453, а; с. 204) з відігнутою донизу кромкою обкреслювачем роблять риску на відстані 7 мм від кромки. Потім лист розміщують так, щоб риска на ньому збіглася з кромкою кута верстака (рис. 453, б; с. 204). Ударами киянки лист із першою загнутою донизу кромкою згинають під кутом 90° (рис. 453, в; с. 204). Після цього лист перевертають і ударами киянки підгинають кромку під кутом 45° до площини листа (рис. 453, г; с. 204). На листі 2 кромки згинають так само й у такій самій послідовності. Потім загнуті кромки листа 1 всовують у кромки листа 2, водночас наносять удари киянкою по торцю листа (рис. 453, П

с. 204). Насамкінець ущільнюють і підсікають фальці ударами киянки перпендикулярно до поверхні верстака (рис. 453, д).

Механізоване виготовлення фальцевих швів здійснюють на фальцепро-катних і фальцезакатних верстатах. Фальці, виготовлені механізованим способом, міцніші за одинарні, виконані ручним способом, і здебільшого можуть замінити подвійний або полуторний фальц.

Рис. 453. Виготовлення подвійного лежачого фальця: а — схема фальця; б-д — послідовність операцій; 1,2 — листи бляхи; В — ширина фаіьця

 

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021

 




Попередня сторінка:  44.2. Застосування магнітів
Наступна сторінка:   45.2. Закочування дроту



^