Інформація про новину
  • Переглядів: 294
  • Дата: 1-03-2022, 00:04
1-03-2022, 00:04

55.5. Контактне зварювання

Категорія: Види з’єднань деталей і виробів





Попередня сторінка:  55.4. Термітне зварювання
Наступна сторінка:   55.6. Дифузійне зварювання

Контактне зварювання — основний вид зварювання термомеханічного класу, за якого нагрівання металу проходить унаслідок виділення тепла в зоні контакту зварюваних деталей під час пропускання крізь них високого зварювального струму. Під час проходження струму в місці дотику деталей виникає високий електричний опір і виділяється тепло, яке нагріває метал до пластичного стану. Після цього деталі стискають і утворюється нерознімне з’єднання. Способами контактного зварювання є стикове, точкове й шовне (рис. 55 5).

Під час стикового зварювання (рис. 55.5, о) деталі закріплюють у затискачах і пропускають струм від трансформатора, зближуючи кінці деталей. У площині дотику деталі швидко нагріваються до зварювальної температури. Струм вимикають, а деталі стискають. Цим способом зварюють рейки, труби, стрижні, свердла, ланцюги, різці тощо.

Є 2 способи стикового зварювання: зварювання опором, за якого торці деталей нагрівають до пластичного стану, а потім стискають; зварювання оплавленням, коли поверхні торців доводять до стану плавлення, після чого їх стискають. Розрізняють зварювання безперервним і перервним (імпульсним) оплавленням, а також оплавленням із підігріванням.

Для захисту металу від взаємодії з газами під час стикового зварювання хімічно активних металів використовують захисні інертні гази. Проблемою стикового зварювання є потреба у видаленні задирок — металу, що видавлюється внаслідок стиснення. їх зачищають уручну або механічним способом одразу після зварювання.

Під час точкового зварювання (рис. 55.5, б) листи з’єднують унапуск і затискають між мідними електродами, через які пропускають струм від трансформатора. Метал у точці дотику дуже нагрівається внаслідок підвищення опору під час проходження струму (0,01-0,5 с). Потім струм вимикають і деталі стискають за допомогою спеціального механізму.

Для виготовлення багатьох конструкцій (вагонів, кузовів автомобілів та ін.) використовують різні способи точкового зварювання: рельєфне (пресове), автоматичне багатоточкове, однобічне точкове тощо.

Точкове зварювання проводять на м’яких і жорстких режимах. Для м ’якого режиму характерні відносно мала густина струму (70-160 А/мм2), велика

тривалість циклу (0,5-3 с) за порівняно низького тиску (15-40 МПа); за жорсткого режиму густина струму становить 160-360 А/мм2, тривалість зварювання — 0,2-1,5 с і тиск — до 150 МПа. М’які режими застосовують для зварювання вуглецевих і низьколегованих сталей, а жорсткі — для корозійностійких сталей, алюмінію та мідних сплавів.

Шовне зварювання (рис. 555, в; с. 259) здійснюють на шовних зварювальних машинах, де замість стрижневих електродів використовують ролики. Під час зварювання листів утворюється суцільний шов. За допомогою дискових роликів передається зусилля до деталей, подається струм і переміщуються деталі.

Використовують такі способи шовного зварювання: безперервне, перервне з безперервним обертанням роликів, перервне з періодичним обертанням роликів. Шовне зварювання застосовують під час виготовлення місткостей із товщиною стінки 0,3-3 мм, де необхідна герметичність швів.

Недоліком контактного зварювання є значна короткочасна потужність, яка споживається від живильної мережі в момент зварювання. Для накопичення запасної енергії застосовують електростатичний, або конденсаторний, електромагнітний, інерційний та акумуляторний способи.

Для контактного зварювання використовують спеціальні машини, які складаються із зварювального трансформатора, переривача зварювального струму, регулятора струму первинного кола трансформатора, струмопідвідних пристроїв, а також механізмів для створення потрібного тиску під час стискання деталей.

 

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021

 

 




Попередня сторінка:  55.4. Термітне зварювання
Наступна сторінка:   55.6. Дифузійне зварювання



^