Індукційне зварювання — вид зварювання, що ґрунтується на розігріванні струмами високої частоти торців деталей до пластичного стану з подальшим їх стисканням. Цим способом зварюють поздовжні шви труб (рис. 55.8) у процесі їхнього виготовлення на прокатних станах і наплавляють твердими сплавами різальні кромки інструментів (зуби бурових доліт і т. ін.).

Кромки труби, заформовані в обтискних роликах, безперервно нагрівають високочастотним індуктором до зварювальної температури, а потім стискають. Кромки зварюються, утворюючи шов.

Цей спосіб придатний для зварювання тонкостінних труб. Швидкість зварювання труби діаметром 50 мм із товщиною стінки 1,65 мм становить 45,5 м/хв. Для зварювання труб із низько- й середньовуглецевої сталі використовують струм частотою 4000-100 000 Гц, а для труб з алюмінію, латуні й нержавіючої сталі — 450 000 Гц. Для зварювання застосовують різні типи індукторів: багатовиткові, плоскі, петльові тощо. Щоб зменшити шунтування зварювального струму, через стінку труби всередину вводять феритове осердя.

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021