Воднево-кисневе зварювання — зварювання, за якого використовують суміш кисню з горючими газами.

В Україні з 1992 р. запроваджено виробництво газозварювальних установок, у яких воднево-кисневу газову суміш отримують електролітичним роз

кладанням дистильованої води. В установках для воднево-кисневого зварювання між бічними платами розміщені металеві пластини-електроди, розділені гумовими кільцями. Внутрішня порожнина такої батареї на ^!/₂ -³/4 об'єму заповнено слабким водним розчином лугу (КОН або NaOH). Прикладена до пластин напруга від джерела постійного струму викликає розкладання (електроліз) розчину, що супроводжується виділенням водню і кисню. Ця суміш газів, пройшовши через спеціальний рідинний затвор, надходить далі на пальник і, згоряючи, утворює потрібну для різання та зварювання металів високу температуру — близько 1800 °С.

До комплекту установок входять зварювальний пальник ГС-2, комплект мундштуків, шланги з ніпелями завдовжки б м, луг натрій гідроксид NaOH для первинної заправки й запасні частини.

Для запуску установки потрібно виготовити й залити електроліт у бак (4 л), залити воду в гідрозатвор (4 л) і бензин — у барботер (0,4 л). Після вмикання установка виходить на робочий режим через 5-10 хв. У міру витрат дистильовану воду й бензин доливають до рівня, зазначеного на індикаторі.

Температуру полум’я регулюють, збагачуючи суміш вуглеводними сполуками.

Застосування воднево-кисневого зварювання забезпечує високу міцність і якість зварного з’єднання.

Установки використовують для зварювання труб діаметром до ЗО мм із конструкційних сталей, листового й сортового прокату завтовшки до 3 мм із низьковуглецевої сталі, міді, латуні, алюмінію і їхніх сплавів. Надійність і простота в обслуговуванні дають змогу застосовувати установки під час ремонту складної побутової техніки, автомобілів, виготовлення ювелірних і художніх виробів, зубних протезів, запаювання ампул для медичних препаратів тощо.

Це матеріал з підручника "Види з’єднань" Гуменюк, Паржницький 2021