Покрівля — важлива і відповідальна для конструкції і зовнішнього вигляду всієї будівлі частина даху.

Покрівлю складають з водоізоляційного шару (рулонні покрівельні матеріали, азбоцементні хвилясті листи та плоскі плити, ондулін, глиняна і цементно-піщана черепиця, метало-черепиця, бітумна черепиця, металеві (сталеві, алюмінієві, мідні хвилясті і плоскі листи, проф-настил)) і основи (лати, суцільний настил із дощок, фанери, ДСП тощо), яку укладають на несучі конструкції або утеплювачі (у суцільних покриттях).

Від якості будівельних матеріалів і майстерності їхнього використання залежить довговічність і надійність даху. Серед великої різноманітності покрівель найчастіше застосовують вироби із черепиці: керамічну, цементно-піщану, полімер-цементну, бітумну, композитну і ме-талочерепицю. Окрім черепиці, використовують профнастил і бітумний шифер (ондулін), а також хвилясту азбофанеру. Покрівлю укладають відразу після встановлення настилу даху і суцільної його гідроізоляції до початку будь-яких внутрішніх і зовнішніх опоряджувальних робіт. Це дає змогу захистити внутрішні приміщення будинку від атмосферних опадів і створює сприятливі умови для субпідрядників виконувати свої роботи.

Одним із найбільш уживаних видів черепиці є керамічна. Її популярність пов'язана з екологічністю, пожежобезпечністю, доброю шумоізоляцією. Цю черепицю виготовляють із глини шляхом випалювання. Термін служби цієї черепиці — більше ста років. Керамічна черепиця має високу ремонтопридатність. Вона стійка до сонячних променів, перепадів низьких і високих температур. їй властива добра водонепроникність. Недоліками керамічної черепиці є висока собівартість і велика маса виробу, а також крихкість, яка впливає на підвищення вартості робіт та їхню тривалість. Черепиця буває декількох видів: пазова штампована, пазова стрічкова, плоска стрічкова, хвиляста стрічкова, гребенева тощо. Розмір черепиці у середньому 330 мм (довжина) на 200 мм (ширина). Маса одного квадратного метра становить приблизно 50 кг.

Роботи треба вести одночасно на двох схилах даху для забезпечення рівномірного навантаження стін будинку. Уздовж карнизів і фронтонів черепицю кріплять шипами і клямерами.У решті випадків її кріплять при нахилові, що дорівнює

1, — у всіх рядах, а від 0,5 до 1 — через ряд. Розжолобки черепичних покрівель виконують з оцинкованої сталі або із плоскої черепиці. Ряди черепиці розташовують паралельно з повздовжньою віссю розжолобка. Ширина розжолобка має бути не меншою від подвійної ширини черепиці. На рис. 11.13 показано схему кріплення елементів черепиці.

Коміри навколо димарів заповнюють жорсткою цементно-піщаною розчи-новою сумішшю марки 200 на висоту 150 мм. Трудомісткість улаштування черепичних покрівель становить 0,5 людино-години на 1 м² покрівлі. На рис. 11.14 зображено черепичну покрівлю.

Рис. 11.15. Схема укладання азбестоцементних листів (шиферу): 1 — кроква, 2 — брус лати; 3 — азбестоцементний лист; 4 — обрізаний кут листа; 5 — цвях; 6 — шнур; I—IV — послідовність укладання листів

Улаштування покрівель з азбестоцементних хвилястих листів складається з підготовчих робіт і процесу укладання листів. До підготовчих робіт належать: підготовка до укладання азбестоцементних листів; подача листів на дах; облаштування риштування; умовна розбивка площі схилів даху на ряди. Листи перевіряють на відповідність вимогам якості, розмічають і обрізають по шаблону їхні кути. Кути та хвилі азбестоцементних листів обрізають комбінованими молотком-ножівкою-сокиркою або дисковими пилками.

Лати під азбестоцементні листи розташовують залежно від розмірів листа. При використанні стандартних листів розмірами 1750х 1125мм їх обпирання мають здійснювати мінімуму трьох точках з урахуванням накидання. Укладають азбестоцементні листи на схилах даху зі зміщенням їхніх повздовжніх кромок у горизонтальних рядах на одну хвилю з обрізанням кутів. Кути обрізають для того, щоб утворити тришарове накидання в місцях стикування кутів (рис. 11.15). Залежно від спрямування панівних вітрів укладання листів виконують справа або зліва (щоб вітер не задував у шов).

Укладання рядів листів виконують по заздалегідь натягнутому шнуру. Листи укладають горизонтальними рядами або кутовим способом.

Покриття гребенів виконують з азбестоцементних гребеневих деталей або металевих елементів. Гребеневий стик додатково конопатять клоччям, просоченим цементною розчино-вою сумішшю (рис. 11.16). Азбестоцементні гребеневі деталі укладають на розчинову цементну суміш, а металеві кріплять цвяхами або шурупами до гребеневої дошки лати.

Карнизні звиси зазвичай улаштовують з організованим водостоком. Для збору дощових і талих вод у більшості випадків улаштовують дахові навісні водоприймальні лотки або жолоби, що значно спрощує спорудження карнизних звисів порівняно, наприклад, з улаштуванням звису при використанні настінного жолоба на даху (рис. 11.17 і рис. 11.18).

На рис. 11.19 показано елементи водостічної системи. Поряд із виготовленням труб, жолобів і деталей водостічних систем на підприємствах багатьох фірм виробляють комплекти різних елементів для дахів, таких як драбини, гребеневі елементи, витяжні труби, пожежні люки, елементи огородження тощо.

Масового поширення сьогодні набули покрівлі з профільованих настилів, які умовно можна поділити на дві групи: 1) профнастил — металеве профільоване листове покриття товщиною 0,45-1,25 мм з кількома захисними шарами товщиною від 1 до 9 мм і 2) металочерепиця — сталеві або алюмінієві листи зі спеціальним захисним покриттям, колір якого схожий на колір черепичного покриття.

Профнастил і металочерепиця складаються з металевого листа, покритого пасиваторами, ґрунтовками і поліестером, пуралом або пластизолом. Сталеві листи зазвичай оцинковані. Як покриття можна використовувати різні суміші, наприклад, суміш кварцевого піску і поліестеру, яку наносять на лист при температурі 250 °С, що надає металочерепиці практично повної аналогії з керамічною черепицею. Структуру покрівельного профільованого настилу представлено на рис. 11.20.

Рис. 11.19. Водостічна система даху: А — жолоб;

В — хомут; С — зовнішній кутовий елемент; Д — бічна кришка; Е — рогач-гачок;

F — водостічна труба; G — воронка; Н — відвід водостічної труби; І — випуск

Покрівельні матеріали мають різні форми профілів, розміри і крок хвиль, досить широку кольорову гаму.

Укладання покрівельних профілів здійснюють доволі просто завдяки вже добре відпрацьованій технології. Усі ці листові матеріали доцільно експлуатувати при нахилах дахів, які перевищують 10°. Профнастил укладають на заздалегідь улаштованих латах або прогонах з металевих профілів чи дерев'яних брусків.

Відстань між прогонами або дерев'яними брусками лат залежить від типу та несучої здатності профілю і становить 860-1000 мм. Заздалегідь підігнані (обрізані за розміром) листи покрівельних профілів кріплять до лат (прогону) болтами діаметром 4-6 мм з підкладками під шайби полімерних або гумових ущільнювачів.

Різання покрівельних профілів виконують звичайними ручними або електричними ножицями для покрівельних робіт. Для того щоб легко сумістити отвори, покрівельник зверху встромляє болт, на який одразу загвинчують гайку. При цьому кріплять одночасно два суміжних ряди профілів. Болт встановлю-ютьу гребені покрівельного профілю (рис. 11.21). Накидання у поперечному напрямку виконують способом «на хвилю», у повздовжньому накидання роблять на 100-150 мм. Укладання листів виконують по шнуру. Особливо це важливо при укладанні листів металочерепиці, коли необхідно дотримуватись відповідності профілю покриття.

На рис. 11.22 показано кілька варіантів профнастилу та металочерепиці.

Окрім покрівельних профілів (профнастил, металочерепиця), доволі часто для улаштування та ремонту покрівель використовують бітумний шифер (євро-шифер) і бітумну черепицю.

Бітумний шифер — це багатошаровий покрівельний матеріал на основі бітуму, який має форму хвилястих листів. Цей матеріал також широко відомий як онду-лін — від назви французької фірми, яка розпочала його виробництво понад 50 років тому.

Діапазон нахилів дахів, при яких можна використовувати ондулін, становить від 4 до 90°. Плити кріплять до основи цвяхами із підкладками. Стандартні розміри листа ондулі-ну — 2 х 0,95 м, товщина листа — 3 мм, вага — 5,75 кг. Матеріал абсолютно водонепроникний. Він витримує температуру повітря від 70 до 100 °С, протистоїть поривам вітру швидкістю до 190 км/год, має малу теплопровідність, не підлягає ультрафіолетовому старінню, поглинає шум, чинить спротив ударам, не гниє і не кришиться. Ондулін використовують на покрівлях із радіусом кривизни від 5 м. Цей матеріал легко різати ножівкою, швидко монтувати. Термін служби — до 50 років.

Улаштування покрівель з використанням бітумного шиферу аналогічне укладанню звичайних азбестоцементних листів.

До ефективних покрівельних матеріалів належить і бітумна черепиця, яка, як і бітумний шифер, з'явилась на будівельному ринку 50 років тому. Бітумну черепицю називають гнучким покриттям через гнучкість, що дозволяє використовувати її для будинків зі складною формою даху. Вона складається з невеликих плоских листів, які мають фігурні вирізи з одного краю. Виробники виготовляють це покриття найрізноманітніших форм: у вигляді шестигранних стільників, прямокутників, трикутників, овалів, лусочок і таке інше.

Гнучка черепиця прекрасно виглядає на дахах будівель різного призначення — від приватних до промислових. Її основою є насичене бітумом скловолокно (іноді — органічна целюлоза), що виконує роль своєрідної арматури для з'єднання шарів окисленого бітуму з різними полімерними добавками та модифікаторами. Саме вони забезпечують черепиці пластичність, міцність і стійкість до деформації. Верхній шар бітумної черепиці покрито кольоровим базальтовим гранулятором, мінеральною крихтою або сланцевою посипкою, які надають матеріалові різного кольору і захищають від кліматичних впливів та ультрафіолетового випромінювання. На зворотний бік нанесено своєрідний захист. Ним може бути або клейкий шар, захищений поліетиленовою плівкою (самоклейна черепиця), або кремнієвий пісок (традиційна черепиця), щоб під час транспортування або зберігання плитки не склеювалися між собою (рис. 11.23).

Найкращою основою для укладання бітумної черепиці є листи фанери або дошки. Можливе також укладання на бетонну основу, цементно-мінеральну плиту типу аквапанель або на старе бітумне покриття (у разі ремонту покрівель).

У порівнянні з іншими покрівельними матеріалами бітумна черепиця має певні переваги: економічність, доступна ціна; мала вага, зручність транспортування, простий монтаж; водонепроникність; стійкість до корозії, біоагентів (грибки, мохи, лишайники), хімічних кислот, перепадів температур, сильних вітрів. Щоб уникнути проявів недоліків м'якого гнучкого покриття, необхідно пам'ятати: що вища якість матеріалів основи даху, то надійніше і довше буде термін експлуатації бітумної покрівлі.

Важливою будівельною властивістю бітумної черепиці єїї відносно невелика вага (10-18 кг/м²), що дає змогу отримувати легкі та економічні конструкції даху, з використанням ЛСТК або пиломатеріалів.

Матеріал легко укладати на дахи складної конфігурації з різними нахилами (від 12 і до 90°) і кривизною. Завдяки невеликим розмірам складових елементів покрівлі бітумна черепиця стійка до температурних деформацій. Вона також водо- і вогнетривка, добре працює на розтягування, вирізняється стійкістю кольору. Гарантована міцність бітумної черепиці — до 40 років.

На рис. 11.24 зображено будинок із дахом складної конфігурації та з покрівлею з бітумної черепиці.

Контрольні запитання і завдання

7. Які матеріали можна використовувати для покрівлі СІП-даху?

2. Що таке покрівля будинку?

3. Що впливає на довговічність і надійність даху?

4. Для чого роблять покрівельний настил та які матеріали використовують для його

улаштування?

5. Назвіть переваги й недоліки керамічної черепиці.

6. Які роботи і в якій послідовності треба виконувати при застосуванні азбестоцементних хвилястих листів?

7. Назвіть особливості покрівлі металочерепицею і профнастилом.

8. Чим від інших покрівель відрізняються бітумний шифер і бітумна черепиця? На які основи їх укладають?

Рис. 11.24. Будинок з дахом складної конфігурації та покрівлею із бітумної черепиці

Тестові завдання

1. Дахи з яким нахилом належать до похилих?
а) 1:6;	6)1:7;	в) 1:5;	г) 1:8.
2.3 яким мінімальним перерізом дошки треба улаштовувати в'язі несучого
каркаса даху?
а) 16 х 90 мм;	б) 19 х 89 мм;	в) 22 X 89 мм;	г) 25 х 80 мм.
3.3 яким мінімальним перерізом дошки варто улаштовувати кроквяну бантину?
а) 25 х 89 мм;	б) 22 х 89 мм;	в) 19 х 89 мм;	г) 16 х 89 мм.
4. Який мінімальний переріз стійки каркаса даху?
а) 38 х 89 мм;	6)38x 100 мм;	в) 40 х 100 мм;	г) 32 х 75 мм.
5. Яку мінімальну ширину можуть мати звиси даху?
а) 0,4 м;	б) 0,6 м;	в) 0,8 м;	г) 1,2 м.
6. Який нахил повинен мати дах із СІП-панелей у місцевості, де випадає багато опадів?
а) 30°;	б) 35°;	в) 40°;	г) більше ніж 40°.
7. Який нахил повинен мати дах із СІП-панелей в районі з теплим і сухим кліматом?
а) До 30°;	б) ДО 35°;	в) до 25°;	г) менше ніж 25°.
8. При якій швидкості вітру можна монтувати СІП-панелі даху?
а) 12 м/с;	6)10 м/с;	в) 9 м/с;	г) 8 м/с.
9. При якому нахилі даху використовують упори під СІП-панеллю даху?
а) 10°;	6)12°;	в) 15°;	г) 20°.
10. Із яких матеріалів можуть виконувати зовнішні шари СІП-панелей даху?
а) Із металу;	б) із ОСП-3;	в) із магнезиту;	г) із плит ГКПВ.
Л.Якутовщину повинні мати СІП-панелі даху?
а) 174 мм;	б) 200 мм;	в) 224 мм;	г) більше ніж 224 мм.
12. Брус якого перерізу з'єднує між собою СІП-панелі даху?
а) 30x200 мм;	б) 38x200 мм;	в) 400x20 мм;	г) 50x200 мм.
13.3 яким кроком встановлюють бруси для з'єднання СІП-панелей даху?
а) 625 мм;	б) 700 мм;	в) 1200 мм;	г) 1250 мм.
14. Яку масу має квадратний метр керамічної черепиці?
а) 30 кг;	б) 40 кг;	в) 50 кг;	г) більше ніж 50 кг.
15. Яку масу має квадратний метр бітумної черепиці?
а) 5 кг;	б) 10 кг;	в) 18 кг;	г) більше ніж 18 кг.
16. Який термін служби маєондулін?
а) 50 років;	б) 60 років;	в) 100 років;	г) 75 років.
17. Скільки часу служить бітумна черепиця?
а) 20 років;	6)40 років;	в) більше ніж 40 років.

 

Це матеріал з підручника "Будівництво малоповерхових швидкоспоруджуваних, енергозберігаючих житлових будинків із СІП-панелей" Ципріанович 2021