Одяг народів стародавньої (доколумбової) Америки

Естетичний ідеал: природні пропорції тіла, декорованість, змінений зовнішній вигляд за допомогою засобів, що запозичені з природи.

Загальні ознаки: самобутність, простота та практична виправданість форми, крою тканини; різноманітність типів одягу, визначена кліматичними та природними умовами, господарськими устроями й рівнями розвитку; декор та аксесуари, які відрізнялися складністю і художнім розмаїттям.

Найвідоміиіі предмети одягу: парки алеутів, анорак, культові прикраси з дорогоцінних металів, з мушлі, кісток, дерева; татуювання та розфарбовування тіла як частина одягу (мал. 2.16).

Повторюваність: в одязі американців та європейців XVII-XIX ст., у стилях XX ст. та в наші дні.

Костюми країн Західної Європи

В одязі епохи Середньовіччя були використані традиції одягу античності, Візантії і племен, які населяли середньовічну Європу раніше. Не тільки крій одягу давав змогу визначити, до якого стану належить людина, але і якість тканин, фурнітура та прикраси.

Романський стиль в одязі

Естетичний ідеал: приземкуватість фігури, величавість, войовничість, мужність, лицарська достойність чоловіків, порядність і романтичність жінок.

Загальні ознаки: античні традиції, певна примітивність, невелика кількість предметів одягу в костюмі, однотипність для різних прошарків населення, цілісність, чіткість конструкції, подовженість форми; багатошаровість, удосконалення форм захисту тіла під час воєнних дій; розвиток геральдики.

Найвідоміиіі предмети одягу: камізія, штани, шоси, з’ємний каптур (мал. 2.17), кольчуги, шоломи.

Повторюваність: у повсякденних, військових костюмах країн Європи, в одязі священників XIV-XVII ст.

Готичний стиль в одязі

Готичний період історії розвитку костюма заслуговує на особливу увагу: у ньому закладено основи крою одягу, що значно вплинуло на зміни форм костюма, сприяло вдосконаленню технології шиття та розвитку кравецького мистецтва.

Саме готика стала інтернаціональним, загальноєвропейським стилем в одязі. У цей період одяг розділили на чоловічий та жіночий. Це було реформою костюма. У XIII ст. завдяки новим видам крою, що існують і нині, уперше з’являються вшивні рукави, коміри, удосконалюють розпашний одяг — розрізаний спереду зверху донизу (мал. 2.18).

У цей період формувалися нові звички та манери, які сприяли появі нового костюма.

Естетичний ідеал: образ людини в готиці змінювався від аскетизму до святковості. Вишуканість та оригінальність в одязі. Лицарство, фізична розвиненість, сила, стрункість і разом із тим романтизм чоловіків.

Тендітність, ніжність і водночас емансипованість жінок: високе чоло та світле обличчя викликали бажання в чоловіків їх захищати й обожнювати.

Мал. 2.18. Готичний стиль костюма

Загальні ознаки: гармонійність, графічна вишуканість.

Пропорційність, м’якість, рухомість костюма, але разом із цими ознаками допускали диспропорції, асиметрію та екстравагантність форми. Значна прилеглість чоловічого одягу, декоративно подовжені носки взуття. Жіночий костюм був подібний до готичної споруди.

Найвідоміші предмети одягу: натільна сорочка, бліо, котта, сюрко, шоси, жакет, кафтан, роб, роба.

Повторюваність: на всіх етапах розвитку костюма, у моді сьогодення.

Стиль одягу епохи Ренесансу (Відродження)

Естетичний ідеал: людина вільна, різнобічно розвинена, здатна до безмежного прогресу. Гармонійне сполучення духовної та фізичної краси.

Міцність, досконалість будови тіла, благородство постави й рухів. Висока фігура, широкі плечі, тонка талія — як канони краси.

Загальні ознаки: перевага горизонтальних ліній порівняно з вертикальними. Побудова костюма, особливо жіночого, з використанням драпірування важких тканин. Живописність поєднань соковитих та яскравих тканин, цілісність, відсутність дрібних деталей у костюмі.

Ліф і спідниця жіночого одягу відокремлюються — сукня стає відрізною.

Взуття на високих дерев’яних підборах як необхідність компенсувати приземкуватість силуету.

В епоху Ренесансу з’явилася можливість використовувати з’ємні (пристібні) деталі одягу. Костюм складався з окремих деталей: до ліфа прошнуровували баску, рукави, комір, манжети. У цей час було створено костюм-фут-ляр (мол. 2.19).

Між державами відбувався інтенсивний обмін модними кроями та видами оздоблення.

Найвідоміші предмети одягу: сорочка (кимача), колет (дублет, джеркін), кота, симара, вердугос (ісп.), мантилья, котурни, цокколі (копитця), корсет, трикотажні шовкові панчохи, вамс.

Повторюваність: в одязі наступних століть і в наші дні.

Мал. 2.19. Одяг епохи Ренесансу

Стиль бароко в одязі

Поняття «бароко» означає «дивний, вигадливий, химерний».

Естетичний ідеал: величність, парадність, пластичність, витонченість в одязі та манерах.

Ідеалом чоловічої краси був галантний кавалер, високий на зріст, з правильними рисами обличчя, пишним і довгим білявим волоссям.

Узірець жіночої краси — високий зріст, «лебедина» шия, похилі, відведені назад плечі, тонка талія. Жіночий образ доповнювали манірність, декоративність і пишність.

Загальні ознаки: театральність, парадність, витонченість. Людина проявляє не стільки індивідуальність, скільки демонструє зовнішню оболонку — костюм, регламентований законами моди.

Форми одягу — природні, рухомі. У костюмі переважає декоративність над конструктивністю, характерний складний крій із великою кількістю вертикальних ліній (мол.2.20).

Найвідоміші предмети одягу: панталони, кюлот, жустокор, камзол, кю-лоти, бранденбури, стрічки, панчохи, взуття, роб, фріпон, модест.

Стиль рококо в одязі

Естетичний ідеал: вигаданість, неприродність як основа уявлення про красу людини: у чоловічій та жіночій зовнішності підкреслено лялькову граційність, казкову умовність, фантастичні риси образу, далекого від реального земного життя.

Вишуканість, тендітність, витонченість, легкість фігури.

Загальні ознаки: порушення природних пропорцій фігури в костюмі, контрастність верхньої та нижньої частин. Маленька голова, вузькі плечі, тонка гнучка талія, гротескний за формою та розміром об’єм одягу по лінії стегон. Форма костюма, крій та оздоблення порушують зв’язок між естетич-

ною та утилітарною його функцією, декоративність рококо несумісна з практичністю і зручністю.

Наближення зовнішніх предметів в одязі чоловіків і жінок; відсутність вікових обмежень для носіння одягу.

Найвідоміші предмети одягу: кафтан (жустокор), камзол, панталони, корсет, шлейф, кунтуш, паньє (мал. 2.21, с. 23)',

Класицизм в одязі

Естетичний ідеал: наслідування античних традицій — простота, природність, поміркованість, елегантність, доброчинність і раціональність, які поєднані з розкішною декоративністю рококо.

Загальні ознаки: поява нового асортименту одягу, нових силуетних форм. Чоловічий костюм відповідає роду діяльності й способу життя. У жіночому костюмі — вигнутий профільний силует.

У чоловічому та жіночому одязі з’являються перехідні, змішані форми: простий, скромний, строгий одяг «англез» як протиставлення близькому до рококо «францез».

Подібність жіночого костюма до чоловічого одягу (крій, форма деталей, декор). Крій відрізняється складністю, вертикальними вигнутими лініями. Часто форму одягу створюють конструктивно (мал. 2.22).

Період «революційного» французького костюма.

Найвідоміші предмети одягу: фрак, редингот, полонез, фіжми, «англез», турнюр.

Романтизм в одязі

Естетичний ідеал: людина, яка прагне свободи, дій, сильна особистість, пристрасний, натхненний мрійник, бунтівник.

Жінка — як витончена статуетка, світська дама, іграшка й одночасно представниця успіху та статусу ділового чоловіка (буржуа) (мал. 2.23).

Загальні ознаки: подібність чоловічого та жіночого силуетів: похила лінія плечей, значне розширення рукавів від плеча до ліктя, щільне облягання грудей та талії, розширення лінії стегон.

Еклектизм — формальне механічне поєднання різних художніх стилів, застосування елементів античності, готики, бароко, рококо у фактурі, кольорі, орнаменті тканин, у декоративному та конструктивному костюмі, в оздобленні.

Різноманітність асортименту костюма за призначенням: ранкове вбрання, одяг для прогулянок, обідні та вечірні туалети.

Найвідоміші предмети одягу: піджак, пальто.

Повторюваність: в одязі XX ст.

Стиль ампір в одязі

У перекладі з французької слово ампір означає «імперія». Це святковий та величний стиль одягу, який як офіційний чи державний поширився в Європі.

Естетичний ідеал: збереження античної величності й стрункості, краса тіла та шляхетна витонченість рухів.

Натуральність і простота, енергійність і діловитість чоловічого образу.

Жіночий силует — жіночність, витонченість, романтичність образу.

Загальні ознаки: у жіночому костюмі — маленький ліф, завищена талія (під грудьми), глибоке декольте, вільна спідниця. Характерна форма рукава — ліхтарик, навіть довгий та вузький рукав починається біля плеча ліхтариком; для чоловічого костюма — час фраків і циліндрів.

Поява нового героя — буржуа, ділового, цілеспрямованого містянина, якому більше пасує одяг практичних кольорів із практичних тканин (мал. 2.24).

Розширюється асортимент одягу. Активно розпочинається демократизація моди.

Найвідоміші предмети одягу: пеньюар, спенсер, редінгот, панталони.

Повторюваність: в одязі XX ст.

Одяг періоду Реставрації

Естетичний ідеал: «денді» — як символ найвищої елегантності у світогляді, поведінці, одязі.

Загальні ознаки: повернення до деталей одягу стилів ренесансу та рококо.

Поєднання в чоловічому одязі моди денді й моди буржуа, що копіює першу.

Жіночий одяг стає важчим, вужчим, прикрашеним унизу рюшами, бордюрами, оборками в кілька рядів (мал. 2.25).

Найвідоміші предмети одягу: фрак, сорочка, галстук.

Повторюваність: в одязі XX ст.

Стиль бідермаєр в одязі

Естетичний ідеал: цей стиль характеризується поєднанням ампіру з романтизмом, але в спрощеному, провінційному вигляді.

Загальні ознаки: мода, на яку впливає індустріалізація, стає здобутком широких верств населення, використовує ознаки попередніх стилів у нових елементах одягу.

Найвідоміші предмети одягу: чоловічий костюм більш стриманий: фрак, сюртук, вузькі штани, циліндр, капелюх; жіночий костюм для біржі, візитна сукня (мал. 2.26).

Повторюваність: в одязі XX ст.

Мал. 2.26. Одягу стилі бідермаєр

Стиль модерн в одязі

Естетичний ідеал: слово модерн означає «нове, сучасне». Стиль відображав прагнення досягти в оточенні людини гармонійної, природної простоти та зберегти рафіновану витонченість.

Загальні ознаки: мода розвивалася під впливом феміністичного руху, відображаючи прагнення жінок до емансипації, водночас зберігала відданість образу витонченої світської дами, силует одягу якої нагадував вигнуту латин

ську букву «S» (мал. 2.27). Складне індивідуальне припасування виробу поступово замінюють більш-менш узагальненими викрійками, виконаними за м ате матичними розрахунками.

Найвідоміші предмети одягу: натільна білизна, шаровари-спідниці, тальєр. Повторюваність: в одязі XX ст.

 

 

 

Це матеріал з підручника "Практичне ескізування одягу" Горбатюк 2021