Властивості одягу як об’ємно-просторову форму необхідно знати та враховувати в процесі розроблення ескізів.

Сучасний одяг передбачає різноманітність форм та їхніх сполучень, багатошаровість. Окремі частини одягу носять одну на одній, верхні перекривають нижні й навпаки. Для аналізу та чіткого розуміння костюма застосовують поняття «структура» певної його організації. Розробникам одягу важливо вміти працювати зі структурою костюма, отже, зі структурою його форми.

Форму одягу, яка неодмінно пов’язана з людиною, завжди розглядають тільки у зв’язку з образом людини, пропорціями її тіла, рухами. Одяг впливає на характер людини, її звички, галузь діяльності. Форма може бути символом, знаковою особливістю костюма.

Кожний період розвитку моди характеризується певними формами, що постійно змінюються (мал.3.1). Постійна мінливість — це і є зміст моди.

Форма костюма — засіб вираження внутрішнього змісту й призначення костюма через його зовнішній вигляд; зовнішній прояв організації костюма та сполучення його окремих частин; це об’ємно-просторова характеристика одягу, що враховує такі його властивості, як колір, величина, вигляд, а також просторові ознаки — рухливість, масштаб, динамічність тощо.

Форму костюма створюють за допомогою сполучення окремих частин. При цьому дизайнер ураховує опорні лінії тіла людини, так звані конструктивні пояси. Це кругові лінії та їхні проекції на рівнях лінії шиї, грудей, талії, стегон тощо. Лінії, які використовують для створення форми, називають конструктивними. Це з’єднувальні шви, рельєфи, виточки, підрізи тощо. Якщо такі шви оздоблюють, наприклад, декоративними строчками, то лінії називають конструктивно-декоративними. Існують також суто декоративні лінії; оформлення вишивками, мережками, мереживами, тасьмою.

Геометричний вид форми костюма. Перше зорове враження від побаченої моделі одягу виникає від сприйняття об’ємності, силуету та контурів.

Об’ємність костюма проявляється в обмеженому діапазоні, тому що залежить від особливостей фігури людини.

Виокремлюють: лінійний характер форми, створений значним витягненням в одному напрямку; площинний, двовимірний; об’ємний, тривимірний.

Ознаки основних силуетів одягу

Зорове площинне сприйняття об’ємних форм одягу, обмежених контурами, називають силуетом. Це проекція об’ємної форми одягу, що характеризує її особливості.

Силует можна класифікувати:

• за ступенем прилеглості до фігури: напівприлеглий, прилеглий, вільний, розширений чи звужений донизу;

• за видом геометричної форми: прямокутний, трапецієподібний, овальний, трикутний, у вигляді двох перевернутих трикутників (х-подібний) (мал. 3.2).

Прямокутний силует. Одяг має приблизно однакову ширину на рівнях плечей, грудей, стегон і низу. Елементи вертикального поділу форми — прямолінійні,з відсутністю акцентування по лінії талії. До цієї групи належать вироби як дуже об’ємні, так і достатньо прилеглі на лініях грудей та стегон, прямі чи не дуже завужені донизу.

Трапецієподібний силует. Характеризується значним переважанням ширини низу виробу порівняно з усіма іншими горизонтальними конструктивними ділянками. Залежно від напрямів моди буває розширеним донизу, прилеглим у верхніх частинах тіла. Елементи вертикального поділу оформлюють як прямолінійними, так і з прогином.

Прилеглий силует. Вироби цієї групи особливо щільно прилягають до фігури на лінії талії. Об’єми ліфа, ширини на рівні стегон та низу можуть бути різними. Елементи вертикального поділу — теж різноманітні залежно від необхідного зовнішнього вигляду та моди.

Напівприлеглий силует. У силуеті відображено невеликий об’єм на лінії грудей, незначну прилеглість на лінії талії, помірну або достатню прилеглість на лінії стегон, що врівноважує верхню та нижню частини виробу за умови збереження ширини або розширення форми донизу. У силуеті відсутня точка найбільшої прилеглості, хоча рівень талії чітко позначений та знаходиться на природному місці. Елементи вертикального поділу мають різну конфігурацію, на лінії талії завжди оформлені плавними кривими. Вироби мають різну довжину та різне розширення від стегон.

Овальний силует. Щодо цього силуету думки фахівців різні. Він належить як до основних силуетів, так і до похідного від прямокутного. Ознакою силуету є заокруглена лінія плечей та звуження донизу із загальним утворенням овалу.

Силуети, похідні від основних

Залежно від напрямів моди, проектних завдань і задуму дизайнери використовують як основні, так і похідні від них силуети, зіставляють різні геометричні форми в одному силуеті (мал. 33).

Ознакою змін силуету визначають не тільки зміну за конфігурацією, а й за величиною. Зміна одного елемента форми приводить до змін інших елементів.

Характеристиками форми також є: поверхня форми, маса, фактура матеріалу, колір і малюнок матеріалу форми, орнамент, оздоблення та оздоблювальні матеріали.

Поверхню форми силуету характеризують такі показники: прямолінійна, криволінійна, ламана, а також вид площини — опукла чи ввігнута.

Прикладами ламаної поверхні форми силуету є різноманітні складки, плісе та гофре, а криволінійної поверхні, опуклої та ввігнутої — драпірування, розширення, волани, рюші (мал.3.4).

Запитання та завдання

1. Охарактеризуйте сучасний одяг.

2. За якими ознаками класифікують силует?

3. Які особливості прямокутного силуету одягу?

4. Що таке трапецієподібний силует одягу?

5. Порівняйте прилеглий та напівприлеглий силуети одягу.

Вправа 1. Підберіть із журналів мод або інтернет-ресурсів ескізи моделей, силуети яких є прямими, прилеглими, напівприлеглими та вільними.

Вправа 2. Наведіть приклади й намалюйте геометричні фігури та їхні комбінації, що відображено в силуетах сучасного одягу.

Вправа 3. Які силуети належать до буквоподібних? Наведіть приклади з інтернет-ресурсів.

Вправа 4. Наведіть приклади похідних силуетних форм в одязі.

Це матеріал з підручника "Практичне ескізування одягу" Горбатюк 2021