1. Строчки

Строчками оздоблюють повсякденний, діловий та одяг спортивного стилю. Вистрочені деталі мають чітку форму й не деформуються під час носіння. Строчку можна виконати бавовняними, шовковими, штучними нитками, люрексом. їх підбирають у тон тканини виробу, трохи світлішими чи темнішими або контрастними. Строчку наносять по краю горловини, пройми, манжетів, поясів, комірів, кишень, клапанів, пат, планок, хлястиків.

Оздоблювальні строчки бувають фасонними, паралельними в кілька рядів, можуть утворювати форму кутів, зигзагів, півкола.

У нарядному одязі фасонну строчку можна виконати металізованою ниткою, поєднувати з оздобленням бісером, стеклярусом, паєтками, вишивкою (мол. 7.18).

Якщо в моделі хочуть досягти більшої рельєфності строчки, її виконують широкими стібками та товстою ниткою. Особливого ефекту досягають, використовуючи рельєфні строчки зі шнуром.

На нерозрізаних деталях і цупких тканинах застосовують так звані складні рельєфні шви, які імітують кокетку, кишеню, клапан або шов з’єднання деталей.

У сучасному одязі широко використовують суцільне рельєфне вистрочування (вистьобування) поверхні деталей або їхніх частин. Цим прийомом користуються для пошиття курток, костюмів, халатів, піжам, а також окремих деталей — комірів, манжетів, кишень, капюшонів.

Виготовлення суцільних вистьобаних полотен із використанням прокла-дових матеріалів (синтепону) у промислових умовах на багатоголкових апаратах надає можливість створення речей з оригінальною фактурою та активною поверхнею. Цей прийом декорування, який отримав назву «квінт», дає можливість досягти більшої виразності вистрочування, варіювати фрагментарним, суцільним, асиметричним розташуванням строчок (мал. 7.19, с. 92).

2. Зборки

Зборки допомагають не тільки припасувати виріб до фігури, створити потрібну об’ємність, а й оздобити одяг (мал. 720).

Вони можуть бути дрібними, великими, навкісними та фасонними. їх виконують за допомогою однієї або двох відрізних деталей, а також на потрібних конструктивних лініях суцільної деталі. Зборками оформлюють горловину, низ рукавів, кишені, манжети. Зборки на талії, лінії грудей або стегон можуть додати ексклюзивності виробу.

Техніку навскісної зборки використовують для пошиття «от-кутюр». Тканину для майбутньої деталі викроюють навскоси та драпірують за зразком.

Фасонні зборки називають буфами, їх застосовують у виробах із тонких шовкових і вовняних тканин. Буфи одночасно можуть замінити виточки по лінії плеча, талії, по низу рукавів, вони є чудовим видом оздоблення. Буфи за технологією виконання бувають простими, зі шнуром, вафельними, фантазійними — відповідно до різних схем з’єднання фалд зборок (мал. 721).

Для утворення зборок застосовують куліски, затягуючи в них шнур, еластичну або звичайну тасьму. Куліску виконують уздовж краю деталі (капю-

шона, горловини), по лініях талії, стегон та низу виробу, у поясах спідниць, штанів, фартухів, суконь (мал. 722).

Куліску можна використовувати на поясі виробу або лише частково при-зібрати деталі.

Куліски бувають закритими або мають отвори для зав’язок, одинарними чи подвійними.

Технологічно куліску виконують кількома способами: за допомогою деталі, нашитої з вивороту або з лицьового боку виробу, а також у підігнутому його краї. Останній варіант дає змогу утворити з вільного краю виробу оздоблювальну оборку.

3. Оздоблення руликом та зубчиками

Рулик— шнур, зшитий із косої смужки тканини. З нього виготовляють різноманітні прикраси: петельки й ґудзики, шнурки для зав’язок, плетені пояси, погони, а також створюють ажурні візерунки — у вигляді бахроми, прошви, сіточки. Рулик надає моделям особливої нарядності, підкреслює тон матеріалу виробу, може бути з основної та оздоблювальної тканини (мал. 7.23).

Зубчики — дрібні деталі, складені з прямокутників матеріалу, виконують із тканин, що гармонують з основною тканиною виробу, з однієї або двох тканин контрастного кольору. Зубчиками оздоблюють краї деталей, виріз гор-

ловини, їх ушивають у складки, виточки, розміщують між деталями з утворенням зубчастої лінії. Поширений також інший вид нашивання зубчиків — у вигляді клапана або краватки, коли кілька кольорових деталей накладають одну на одну та скріплюють (ліси. 724).

4. Фестони

Фестони — фігурно оброблений край деталі. Вони надають виробу особливої виразності та завершеності. їх застосовують для оздоблення горловини, коміра, відлітного краю кокетки, низу рукавів і всього виробу, застібок, капюшонів.

За формою фестони можуть бути напівкруглими, зубчастими (гострими або тупими), комбінованими (мал. 7.25).

5. Підкроєні оздоблювальні деталі

Для підкреслення конструктивних ліній, швів і зрізів оригінальної конфігурації, складної форми деталей та для їхнього оброблення використовують прийом обшивання зрізів підкроєними навскоси смужками матеріалу. На цьому принципі засновані технології виконання обшивок, кантів, різних зав’язок, бантів, окремих декоративних деталей та смужок.

Таке оздоблення, з одного боку, вносить різноманітність у фасони одягу, а з іншого — надає одягу чіткості та ділової елегантності.

Оздобленням у формі кантів, бейок, обкантованих швів можна прикрасити одяг із лляних, бавовняних, шовкових і вовняних тканин. За кольором можливе як тональне поєднання моделі та деталей оздоблення, так і контрастне. Бажано, щоб тканина виробу й оздоблення до нього була однієї фактури, хоча шовковий кант із блискучою поверхнею вдало прикрасить сукню з вовни. Від роз

міщення кантів чи бейки на моделі залежить зорове сприйняття фігури — подовження чи вкорочення.

Канти бувають: одинарними, подвійними, рельєфними (зі шнуром).

Обкантованим швом оздоблюють краї коміра, кишені, клапани, виріз горловини пройми, низ рукавів і виробу, оборки, волани тощо (мал. 7.26, а). Цей шов може бути одинарним і подвійним.

Бейки, одинарні або подвійні, теж дуже різноманітні конструктивно: пришивні, накладні, вшивні, підкрійні (викроєні по косій, у поперечному та повздовжньому напрямках) (мал. 7.26,6).

Це матеріал з підручника "Практичне ескізування одягу" Горбатюк 2021