Для створення ескізу моделі одягу насамперед потрібна ідея. Вона виникає від накопичених вражень із багатьох джерел інформації — навколишнього світу, творів мистецтва, світлин, матеріалів друкованих видань, показів мод та інтернет-ресурсів. Твори відомих модельєрів, колекції яких представлено широкому загалу, є основою для роботи з аналогами. Кожна колекція відображає пропозицію автора щодо концепції розвитку моди, що іноді суперечить загальновизнаним позиціям.

З величезної кількості концептуальних пропозицій та варіантів виникнення нових ідей дизайнер придумує та вимальовує власний образ як одиничної моделі одягу, так і колекції як результату розвитку й утілення задуму.

Реальні чи уявні враження щодо майбутньої моделі зазвичай фіксують начерками, фор-ескізами в блокнотах (скетчбуках), відображають на мудбор-тах. Настає момент, коли дизайнер готовий відтворити ідею в повноцінному ескізі моделі одягу на фігурі людини.

Цей твір виконують в обраній індивідуальній манері з дотриманням пропорційності зображення постаті людини.

Зрозуміло, що для виконання ескізів важливо мати навички малювання моделі одягу на фігурі людини, керуватися даними про пропорції тіла, уміти передавати пластику тіла й рухів. Створюючи графічний образ фігури в одязі, дизайнери можуть застосовувати всі відомі техніки художньої виразності.

Малюнки моделей одягу, як правило, відрізняються певною умовністю та узагальненням. Основну увагу приділяють безпосередньо одягу. Не завжди потрібно зображати всю фігуру людини, наприклад, якщо створюють ескіз сорочки, достатньо малюнка тулуба.

На початковому етапі напрацювання навичок ескізування для зображення фігури людини використовують схеми (рамки, сітки), за основу яких узято дані з пластичної анатомії та щодо пропорцій тіла людини. Хоча ці пропорційні схеми умовні, однак їхнє застосування дає змогу досить точно та виразно передати різні пози людини.

Практикують послідовність побудови фігури людини (жіночої фігури) у статиці.

Це матеріал з підручника "Практичне ескізування одягу" Горбатюк 2021