Пригадаймо, поміркуймо

Які рослини рідного краю ви знаєте?

Назвіть типових представників тваринного світу, що є у вашому населеному пункті.

Наша країна має досить вигідне географічне положення. Вона розташована в центрі Європи, має м’який помірно-континентальний клімат майже на всій території та теплий середземноморський клімат на південному узбережжі Автономної Республіки Крим (мал. 40.1). Завдяки цьому в Україні буяє різноманіття трав, дерев, чагарників та живе безліч тварин.

Протяжність України з півночі на південь становить 893 км, а із заходу на схід — 1316 км. Тому не дивно, що че-

рез кліматичні особливості різноманітність живих організмів змінюється в різних куточках країни.

Виділяють три основні природні зони України: зона мішаних лісів, зона лісостепу та зона степу. Усі вони відрізняються між собою середньорічними температурами повітря, режимом зволоження та відповідно — типом рослинності і її мешканців, які переважають.

Зона мішаних лісів розташована на півночі України. Її південна межа проходить поблизу Львова, Житомира, Києва, Ніжина та Глухова. Якщо ваш населений пункт розташований саме там, то очевидно, що у вашій місцевості переважає лісова та болотна рослинність. Для цієї природної зони характерна велика кількість дубово-грабових чи дубово-соснових лісів. Є такі дерева, як вільха, граб, береза, липа, осика тощо. Серед них ростуть чагарники та кущі: ожина, шипшина, малина та брусниця. Із-поміж трав’янистих рослин можна помітити ряст, анемону, конвалію, фіалки, папороті, звіробій, деревій та ромашки (мал. 40.2).

Зона мішаних лісів є надійним укриттям та середовищем існування для багатьох лісових мешканців: зубрів, оленів, лосів, куниць, вовків, лисиць та борсуків. Серед птахів там можна побачити зозуль, шпаків, лебедів, куликів та журавлів.

Зона мішаних лісів на півдні межує з лісостепом. Лісостепова зона займає центральну частину країни. Її південна межа проходить поблизу Подільського, Кропивницького, Кременчука, Краснограда та Вовчанська. Лісостеп є перехідною природною зоною між лісами та степом. Тому не дивно, що рослинність тут представлена як лісовими, так і степовими видами. Серед дерев поширені дуб, граб, бук, клен та липа. А розмаїття трав’янистих рослин залежить від умов їхнього зростання. Так, наприклад, на схилах річок можна побачити горицвіт, анемону, тонконіг, конюшину та ковилу, а в надмірно зволожених низовинах ростуть осока, рогіз та стрілолист. Серед тварин поширені дикі кабани, зайці, вивірки, куниці, олені та полівки (мал. 40.3). Птахи регіону представлені численним різноманіттям видів, із-поміж яких дятли, сови, лелеки, дрозди, зяблики та горлиці.

Лісостеп на півдні межує зі степом. Степова зона простягається до узбережжя Чорного та Азовського морів і передгір’я Кримських гір. Порівняно з лісостеповою зоною, степ України отримує меншу кількість опадів. Лісами вкриті лише окремі ділянки. На них ростуть такі дерева, як клен, липа, ясен, степова вишня, грецький горіх тощо. Поширені трав’янисті

рослини: степові півники, фіалки, ковила, шавлія, волошка, конюшина, горицвіт, полин, типчак, деревій тощо (мал. 40.4). У степу багато гризунів: ховрахів, бабаків, полівок, хом’яків та мишей. Також типовими мешканцями степу є тхори, горностаї, лисиці та зайці. Із птахів тут живуть перепілка, куріпка, канюк, кібчик та дрохва.

Найунікальнішим та, певно, найтеплішим куточком нашої країни є південне узбережжя Криму. Ця невелика територія має середземноморський субтропічний клімат і відрізняється від більшої частини материкової України та її півострова. Характерними для цього регіону є поширення твердолистих дерев та чагарників. Вони представлені унікальними видами ялівцю, дуба та бука, можна побачити скипидарне дерево. У Криму добре приживаються як і місцеві види рослин, так і завезені. Тому не дивно, що узбережжя вкрите кипарисами, пальмами, магноліями, лаврами і ліванськими кедрами (мал. 40.5 на с. 156). Серед трав багато Червонокнижних рослин. Вони перебувають під загрозою зникнення, а тому їхнє винищення карається законом. До таких рослин належать шафран вузьколистий, півонія кримська, тюльпан двоквітковий та інші. На південному узбережжі можна побачити

багато комах: метеликів, бабок, коників, джмелів тощо. Є також змії, ящірки та кабани. Щовесни прилітають птахи: солов’ї, дрозди, корольки та мухоловки.

Опорні точки. Виділяють три основні природні зони України: зона мішаних лісів, зона лісостепу та зона степу. Усі вони відрізняються між собою середньорічними температурами повітря, режимом зволоження та типом рослинності і її мешканців.

Запитання для повторення

1. Назвіть природні зони України.

2. Порівняйте рослинність степової зони та лісостепової. Які основні відмінності?

3. Які рослини південного узбережжя Криму занесені до Червоної книги України?

4. Робота в групі. Створіть лепбук на тему «Які тварини мешкають у тій природній зоні, де мешкаємо й ми». Проаналізуйте, які особливості мають ці тварини. Поміркуйте, чи можуть вони жити в інших природних зонах України. Чому?

Моя практична діяльність до ТемИ 4

 

Розгляньте зображення. Назвіть об'єкти, що НЕ є живими організмами.

 

■У \

Придумайте невелику казочку, використовуючи запропоновані нижче слова.

Зайчик Петрик, ліс, морквинка, озеро, течія, їжачок Івась, білочка Соня, друзі, варення, печиво.

 

Робота в групі. Створіть макет або модель рослинної чи тваринної клітини. Презентуйте групову роботу своїм однокласницям / однокласникам. Поділіться враженнями від робіт, які виконали і презентували ваші однокласниці / однокласники. Яка презентація вам найбільше сподобалася? Чому?

4

Венерина мухоловка — хижа рослина, що здатна ловити здобич за допомогою спеціалізованого ловильного апарату. Він закриває свої лопасті, як тільки комаха сідає на них. Чи не помилилися науковці / науковиці у визначенні цього живого організму, назвавши його рослиною? Доведіть свою думку.

5

Із запропонованих продуктів оберіть ті, які за складом поживних речовин найбільше підходять домашнім улюбленцям, зображеним на малюнку. Як ви гадаєте, чи можна поміняти раціон тварин між собою? Чому?

В одному фантастичному фільмі головний герой зіткнувся з інопланетною формою життя — симбіонтом. Тобто інопланетна істота жила в організмі нашого героя. Зазвичай інопланетянин ділився з героєм своїми забаганками в харчуванні. Однак у разі відсутності потрібного погрожував, що змушений буде поласувати частиною внутрішніх органів свого хазяїна. Визначте тип живлення інопланетної форми життя та запишіть його. Поміркуйте, чи можуть такі організми жити самостійно.

⁷

Розв'яжіть задачу. У спокійному стані, лежачи, людина споживає за добу 400 л кисню. У середньому вважається, що одне дерево виділяє приблизно 200 л кисню. Скільки дерев потрібно, щоб забезпечити добову потребу в кисні родині, яка складається із шести осіб?

⁸

Розв'яжіть задачу. У школі навчається 852 учні. Якщо кожен із них посадить і виростить хоча б два дерева, то яка площа прикраситься лісами? Врахуйте, що на одне дерево потрібна ділянка завдовжки 8 метрів і завширшки 6 метрів.

9

Раки-відлюдники — ракоподібні, що мешкають на морських мілинах. Для свого укриття вони знаходять пусту черепашку і живуть там до того часу, поки підрослому ракові не доведеться шукати більшу за габаритами домівку.

Який скелет має рак-відлюдник?

Чи відбуваються в таких особин процеси линяння?

Для яких потреб відлюдник використовує покинуту черепашку?

10

Спробуйте себе в ролі палеонтологів, які розкопали рештки вимерлих динозаврів. Дайте відповіді на запитання.

Поміркуйте, який колір шкіри найвідповідніше підходить динозаврам, що жили в епоху велетенських дрімучих лісів.

Які особливості будови тварин указують на тип їхнього живлення?

¹¹

Розгляньте зображення. Дайте відповіді на запитання.

Яка рослина зображена на малюнку?

До якої групи (дерева, кущі, трав’янисті рослини) належить зображена рослина?

Назвіть орган, що є опорою для вказаної рослини. Назвіть активні й пасивні рухи, притаманні вказаному виду.

¹²

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

«Спостереження за ростовими рухами Квасолі звичайної»

Проведіть дослідження. Проростіть насінину квасолі. Які умови необхідно забезпечити для здорового зростання паростка.

1. Поставте рослину на підвіконні так, щоб джерело світла було лише з одного боку. Простежте напрями росту пагона і кореня.

2. Через кілька днів поверніть рослину на 180 ° так, щоб нахил пагона був у протилежному боці від джерела світла. Що станеться ще через кілька днів? У який бік почне рости пагін? Поясніть свої спостереження.

¹³

Розв'яжіть задачу. Атмосферний тиск залежить від висоти місцевості. Чим вище від рівня океану, тим тиск повітря менший. У тропосфері з підняттям на кожні 100 м тиск зменшується приблизно на 10 мм рт. ст. Обчисліть атмосферний тиск на вершині уявної гори Українка висотою 1100 м над рівнем океану, якщо біля її підніжжя атмосферний тиск становить 770 мм. рт. ст.

 

Це матеріал з підручника "Пізнаємо природу" 5 клас Янкавець 2022