Розглянь колаж. На перший погляд на ньому зображені дуже різні природні й рукотворні тіла. І все ж у них є спільне. Що спільного бачиш ти?

Дотримуйся правил безпеки під час виконання дослідження природи в класі.

Тобі знадобляться: пластмасова чи металева лінійка довжиною 30 см.

Послідовність виконання дослідження

Крок 1. Формулюємо запитання: як виникає звук?

Крок 2. Формулюємо гіпотезу: якщо лінійку, що перебуває в стані спокою, привести в рух, то виникне звук. Ми не лише побачимо, але й почуємо, що лінійка рухається.

Крок 3. Пластмасову чи металеву лінійку поклади на стіл і залиш нерухомою на кілька секунд. Чи видає лінійка звук?

Крок 4. Зміни розміщення лінійки. Половину лінійки притисни до столу, а інша частина нехай вільно нависає над підлогою. Натисни на вільний кінець лінійки й відпусти його (мал. 43). Спостерігай за рухом лінійки. Прислухайся, чи виник звук. Результати дослідження запиши в зошит.

Нерухома лінійка звуку не створює. Коливання лінійки спричинило виникнення звуку.

Явища, пов’язані з виникненням і поширенням звуку, називають звуковими явищами.

На колажі зображено, що тіла чи окремі частини тіл рухаються (коливаються). Коливання струни гітари змушують рухатися частинки повітря поблизу себе. Вони надають рух іншим частинкам повітря, а ті — наступним. Так виникає звук. Коливання тіла чи окремої його частини може бути незначним і швидкоплинним, але цього цілком достатньо, щоб заграв музичний інструмент, задзвонив дзвоник, відбулась розмова.

Звукові явища поширені в природі. Але не всі звуки людина може чути. Вухо більшості людей чує звуки, створені тілами, що коливаються від 20 до 20 000 разів

за секунду. Коливання понад 20 000 разів за секунду — це вже ультразвук, а менше 20 раз за секунду — інфразвук. Такі звуки існують, але ми їх не чуємо. Зате їх добре чують кажани, кити, дельфіни, собаки, коти.

Тіло, яке коливається, називають джерелом звуку. Коливання поширюються від нього в усіх напрямках. Утворюються звукові хвилі. Для моделювання явища поширення звукових хвиль у повітрі можна замінити повітря водою. Причиною виникнення хвиль на поверхні води може бути кинутий у воду камінчик. Камінчик у цьому випадку моделює джерело звуку, а хвилі на воді — звукові хвилі (мал. 44).

Існують різні джерела звуку. Їх поділяють на природні та штучні. Природні джерела звуку — вітер, грім, морський прибій, голосові зв’язки людей і тварин. Шелест листя, шум дощу, спів птахів — звуки природного походження. Двигуни машин, струни музичних інструментів, молоток є прикладами штучних джерел звуку. Тож гуркіт трактора, мелодійний звук бандури та стукіт молотка є звуками штучного походження.

На відкритій місцевості звук поширюється швидко. У парку чи лісі — повільніше, бо поширенню звуку заважають стовбури, гілки й листки дерев. Звукові хвилі огинають незначні перешкоди. Від значних перешкод (стіна, гора) звук відбивається — повертається назад. Унаслідок відбивання і повернення звукової хвилі виникає луна (відлуння).

Завдання 1. Придумай одне запитання до наукової довідки.

Завдання 2. Склади схему «Джерела звуку», використовуючи власні приклади. Коливання яких тіл чи їхніх частин зумовило виникнення звуку?

З додаткових джерел інформації дізнайся про використання тваринами й людиною ультразвуків та інфразвуків. Чим корисна інформація про ультразвук й інфразвук і його використання людиною та тваринами для тебе та твоїх однолітків?

Чи доводилося тобі вчиняти так, як показано на малюнках колажу? У яких ситуаціях і навіщо треба було так вчинити?

Дотримуйся правил безпеки під час виконання дослідження природи в класі.

Тобі знадобляться: мобільний телефон, пластикова та металева посудини з накривками.

Послідовність виконання дослідження

Крок 1. Формулюємо запитання: чи залежить гучність від відстані до тіла, що є його джерелом?

Крок 2. Формулюємо гіпотезу: якщо віддалятися від джерела звуку, то буде зменшуватись гучність звуку, який сприймає вухо.

Крок 3. Увімкни музику в телефоні, зверни увагу на гучність музичних звуків.

Крок 4. Не вимикаючи музику в телефоні, відійди від нього спершу на 5 метрів, а потім ще на 5 метрів. У якому випадку музика звучить гучніше, а в якому — тихіше?

Зі збільшенням відстані від телефона (джерела звуку) до вуха звук видається тихішим.

Тварини використовують різні звуки для повідомлення про небезпеку, пошуку партнера, спілкування батьків і дитинчат, відлякування ворогів (мал. 45). Вовки за допомогою виття спілкуються між собою, сповіщають про зайняту ними територію іншим мешканцям лісу, повідомляють про виявлену здобич тощо. Різні звуки видає качка, скликаючи каченят до їжі, або попереджаючи про небезпеку. Гримуча змія на кінці хвоста має лусочки-брязкальця. Ворушачи ними, вона попереджає, що до неї ризиковано наближатися.

Людині звуки допомагають орієнтуватися в навколишньому середовищі. Йдучи по дорозі, людина реагує на звук автомобільного мотора та звертає на узбіччя, щоб уникнути небезпеки. Заблукавши в лісі, йдемо на голос тих, хто нас шукає. З насолодою слухаємо концерти та спів соловейка.

Не всі звуки викликають приємні відчуття і корисні для слуху, особливо шум, гуркіт. Їх створюють автомобілі, що мчать з великою швидкістю, різне виробниче обладнання, вибухи. Люди, чию працю супроводжує шум машин і механізмів, повинні користуватися навушниками й іншими засобами, що притишують звук. Щоб зменшити шум мотора, в автомобілях встановлюють глушники.

Досі ми розглядали приклади поширення звуку в повітрі. Вони переконали тебе, що в повітрі звук добре поширюється. Тому й музичний інструмент трембіту далеко чути в Карпатських горах, інколи з відлунням. Звук добре поширюється у воді й металах. Швидкість поширення звуку у воді у п’ять разів більша, ніж у повітрі. Ця властивість води має неабияке значення для тварин водойм. Ще швидше звук поширюється в металах. Якщо постукати по батареї в одній кімнаті, то в сусідній кімнаті першим пролунає звук від батареї, а не той, який буде поширюватися повітрям. У художніх фільмах ви могли бачити, як індіанці прикладають вуха до рейок залізниці або до земної поверхні, щоб раніше почути звук поїзда, що наближається, чи ворожої кінноти.

Завдання 3. Доповни інформацію наукової довідки власними прикладами звуків у природі та їх значенням.

Часто для явищ, пов’язаних зі звуком, використовують попереджувальні знаки. Ознайомтеся з ними. Про що вони сповіщають? Запропонуйте, де ці знаки можна розмістити.

Небажаний вплив звукових явищ на людину зменшують різними способами. Дорожнє покриття роблять із шумопоглинальних матеріалів. Вздовж доріг висаджують дерева й кущі. Швидкісні магістралі на території населених пунктів відмежовують спеціальними шумозахисними щитами.

Тобі відомо, що відлуння є відбитою від перешкоди звуковою хвилею. Ось чому дієвий спосіб зменшити звук — створити на його шляху перешкоди. Тому стіни будівель роблять товстими, а в оздобленні помешкань використовують матеріали, здатні поглинати звуки, наприклад, шумопоглинаю-чі шпалери. Меблі й килими також добре поглинають звуки.

Поміркуй, які відомі тобі правила поведінки в побуті та громадських місцях пов’язані зі звуковими явищами. Використай ці правила й текст «Пізнавального калейдоскопа» та створи порадник «Як уберегтись від небажаного впливу звукових явищ».

Щоб посилити сприйняття звуку, інколи вдаються до використання мегафона, рупора чи просто прикладають до вуха долоню. Але буває і так, що порушення слуху помітно утруднюють сприйняття звуків, людина перестає чути, може розвинутися глухота. Тоді можуть допомогти спеціально сконструйовані пристрої — слухові апарати (мал. 46).

Ти можеш виготовити із ватману саморобний рупор і перевірити його дію.

1. Назви одне звукове явище, два штучних джерела звуку, три природні джерела звуку.

2. Де утвориться відлуння — в густому лісі, чи в кам’яній печері? Чому?

3. Як ти вважаєш, навіщо вивчати звукові явища?

4. Розкажи про значення звукових явищ у природі й житті людини.

5. Оціни ризики гучної музики для свого здоров’я і здоров’я тих, хто поряд.

6.

Які твої улюблені звуки? Чому вони тобі подобаються? Дізнайся, що є джерелом твоїх улюблених звуків і запиши цю інформацію в нотатник. За можливості зроби аудіозапис улюблених звуків. Поділися своїми звуковими вподобаннями з однокласницями й однокласниками.

 

Це матеріал з підручника "Пізнаємо природу" 5 клас Коршевнюк, Ярошенко 2022