Алкани — насичені вуглеводні із загальною формулою C_nH_2n+2.

Алкени — ненасичені нециклічні вуглеводні, у молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами Карбону.

Алкіни — ненасичені нециклічні вуглеводні, у молекулах яких є один потрійний зв’язок між атомами Карбону.

Аміни — це похідні амоніаку, в молекулах якого один чи більше атомів Гідрогену заміщено на вуглеводневий залишок.

Амінокислоти — похідні карбонових кислот, у вуглеводневому залишку яких один чи декілька атомів Гідрогену заміщено на аміногрупу.

Альдегіди — похідні вуглеводнів, у молекулах яких міститься характеристична альдегідна група -CHO.

Аналіз (від грец. analisis — розкладання, розбирання) — у хімії це метод, за якого речовину піддають розкладу і встановлюють її хімічну будову шляхом дослідження продуктів хімічних перетворень.

Бензенове ядро — цикл із шести атомів Карбону з особливим типом зв’язку між ними (ароматичним зв’язком).

Білки — природні високомолекулярні сполуки, молекули яких складаються із залишків молекул амінокислот, які сполучені один з одним пептидними зв’язками.

Біологічно активні речовини (БАР) — хімічні речовини, що виявляють високу фізіологічну активність за малих концентрацій.

Бродіння — біохімічний процес, що відбувається під дією ферментів, які виділяють живі організми.

Вуглеводи — органічні речовини, що за будовою є полігідроксильними сполуками і їх молекули або молекули продуктів їх гідролізу містять групу ^С=0.

Вуглеводні — органічні речовини, що містять тільки атоми Карбону і Гідрогену.

Вуглеводні насичені — вуглеводні, в молекулах яких усі хімічні зв’язки одинарні.

Вуглеводні ненасичені — вуглеводні, в молекулах яких існують кратні зв’язки.

Гідратація — процес приєднання молекул води.

Гідрогенгалогенування — процес приєднання молекул галогеноводнів (HF, HCl, HBr, HI).

Гомологи — сполуки одного класу, що мають подібну будову, але відрізняються за складом на одну або кілька груп CH₂.

Гомологічна різниця — група атомів CH₂.

Гомологічний ряд — сукупність гомологів.

Дегідратація — процес відщеплення молекул води.

Дегідрування, або дегідрогенізація — процес відщеплення молекул водню.

Дисахариди — вуглеводи, молекули яких складаються із двох залишків молекул моносахаридів.

Еластомери (каучуки) — природні або синтетичні високомолекулярні сполуки, що відрізняються від інших полімерів високою еластичністю, водонепроникністю.

Елементарна ланка — група атомів, що багаторазово повторюється в макромолекулі полімеру.

Естери — це похідні карбонових кислот із загальною формулою:

або RCOOR-p де R та Rj — будь-які вуглеводневі залишки.

Жири — це естери гліцеролу і жирних кислот.

Інгібітор — каталізатор, що зменшує швидкість реакції.

Каталізатор — речовина, що бере участь у реакції і змінює її швидкість, але сама в реакції не витрачається.

Кислоти карбонові — похідні вуглеводнів, у молекулах яких міститься одна або декілька характеристичних карбоксильних груп -COOH.

Кислоти карбонові вищі — карбонові кислоти, молекули яких містять більше 12 атомів Карбону.

Мономер — низькомолекулярна речовина, з якої шляхом полімеризації або поліконденсації утворюється полімер.

Моносахариди — найпростіші вуглеводи, молекули яких складаються тільки з однієї структурної ланки.

Органічна хімія — розділ хімії, що вивчає сполуки Карбону, їхні властивості та методи добування.

Піроліз — розкладання речовин під час нагрівання.

Полімери — речовини, що складаються з великого числа структурних ланок, сполучених у довгі молекули хімічними зв’язками.

Поліконденсація — процес синтезу полімерів із поліфункціональних сполук, що супроводжується утворенням побічних низькомолекулярних речовин.

Полімеризація — процес синтезу високомолекулярної сполуки шляхом багаторазового приєднання молекул низькомолекулярної речовини до активного центру.

Полісахариди — вуглеводи, молекули яких складаються з великої кількості залишків молекул моносахаридів.

Синтез (від грец. synthesis — з’єднання, зв’язування) — у хімії це метод сполучення молекул певних речовин шляхом хімічних реакцій у нову речовину з необхідною хімічною будовою.

Спирти (алкоголі) — органічні сполуки, що містять одну чи декілька гідроксильних груп -OH, сполучених з насиченим атомом Карбону.

Спирти багатоатомні — спирти з декількома гідроксильними групами. Спирти одноатомні — спирти з однією гідроксильною групою.

Ступінь полімеризації — середнє число елементарних ланок у макромолекулі полімеру.

Термопластичність — властивість тіла змінювати свою форму за нагрівання і зберігати її після охолодження.

Характеристична група — атом або група атомів, що зумовлює характерні властивості органічних сполук та їх належність до певного класу.

Феноли — клас ароматичних сполук, у яких група -OH сполучена безпосередньо з бензеновим ядром.

Це матеріал з підручника Хімія 10 клас Григорович