Інформація про новину
  • Переглядів: 186
  • Дата: 10-06-2022, 21:18
10-06-2022, 21:18

5. Що таке спостереження?

Категорія: Природознавство





Попередня сторінка:  4. У чому сила науки?
Наступна сторінка:   6. Скільки мають тривати спостереження...

Як людина сприймає навколишній світ?

Перед вами пляшка напою. Спробуйте її описати. Повна вона чи порожня, важка чи легка, тепла чи холодна, з якого матеріалу вона виготовлена? Можливо, ви навіть знаєте, який смак та запах має напій у пляшці?

У сприйнятті інформації про зовнішній світ головними є органи

чуття. Вони дають нам змогу пізнавати різні властивості об’єктів, які ми вивчаємо.

Орган зору — око. Завдяки йому ми можемо оцінити форму та колір того, на що дивимося.

Як ви змогли за фотографією зрозуміти, що пляшка виготовлена зі скла? А як ви дізналися, що пляшка на фото була холодною?

Звуки людина сприймає завдяки органу слуху — вуху. Ми можемо відчути властивості об’єктів навіть тоді, коли не бачимо та не торкаємося їх. Чи відрізняються звуки від повної та порожньої пляшок, коли їх ставлять на стіл?

Органи нюху та смаку є дещо подібними. Вони визначають наявність хімічних речовин у повітрі або об’єктах, що потрапляють до рота. Часто ці два органи працюють спільно. Ви помічали, що під час нежитю улюблені страви здаються не такими смачними? Розумієте, чому?

Органом чуття є й наша шкіра, яка сприймає дотик, температуру, тиск, біль.

Пізнання природи

З чого починається наше пізнання світу? Маленька дитина озирається довкола у ліжку.

Усе для неї нове: яскраві кольори, запахи, звуки... Через деякий час маля навчиться тримати речі в руці та почне пізнавати світ через дотик і смак.

Так само, як маленькі діти, дослідники використовують різні органи чуття для опису якостей та ознак об’єктів та явищ, які досліджують.

Чим відрізняється робота дослідника від пізнання світу малою дитиною? Увага дитини не спрямована, «перестрибує» з одного на інше. Спостереження дослідника цілеспрямоване — воно зосереджене на певному предметі, який він вивчає. Наслідки дослідження світу дитиною закарбовуються лише в її пам’яті, а дослідник збереже результати спостережень у записах, світлинах тощо.

Пізнання світу дитиною розвиває її мозок, розширює досвід. Навіть швидкоплинні відчуття для неї корисні. Дослідник отримує відомості, що необхідні для пізнання природи; для нього важливі факти — спостереження, які можна повторити та перевірити.

Отже, спостереження як етап дослідження — це цілеспрямоване встановлення ознак того, що досліджується. Результати спостереження тим або іншим чином записують та зберігають. За необхідності спостереження повторюють.

Для опису досліджуваної системи ми виділяємо окремі її ознаки — особливості будови та якості. За ознаками можна не лише описувати, а й порівнювати різні системи. Саме тому спостереження поділяють на описове та порівняльне. Під час порівняння систем виникає можливість поєднувати їх у групи за певною ознакою — класифікувати.

Ми можемо розширювати можливості наших органів чуття. Так, щоб побачити дрібні або віддалені об’єкти, використовують збільшувальні прилади: лупу, мікроскоп, бінокль, телескоп тощо.

Сліпа пляма як приклад недосконалості роботи органів чуття

Чи справді органи чуття передають нам повну та правильну інформацію про навколишній світ? Ні. Наприклад, запахи, які відчуває собака, не завжди відчує людина.

Інші обмеження пов’язані з будовою наших органів чуття. У нашого ока є особливість: у певній ділянці, що має назву сліпа пляма, воно не здатне сприймати зображення. Коли ми дивимось одним оком, у картині, що ми сприймаємо, є ділянка, яку ми насправді не бачимо. Наш мозок просто «домальовує» цю ділянку відповідно то того, що око бачить поруч.

Сліпу пляму у нашому оці відкрив видатний вчений XVII ст. Едм Маріотт. Він демонстрував королю фокус, під час якого голова людини, що потрапила в немилість, нібито зникала. Це дуже тішило короля. Ми розглянемо сучасніший варіант досліду.

Залежно від умов експерименту, коло «зникне» та тій або іншій відстані від ока до зображення. Ваша задача — «спіймати», підібрати цю відстань.

А якщо ви затулите ліве око й подивитесь правим оком на кружечок, то зможете «спіймати» зникнення хрестика.

Куди зникає коло? Воно потрапляє на сліпу пляму того ока, яким ви дивитеся. Мозок мимовільно «добудовує» цю ділянку зорової картинки.

А тепер розгляньте іншу картинку.

Виходить, наш мозок обманює нас?! Звісно, це не обман. Наша зорова система працює так, щоб ми не витрачали зайвий час. На щастя, коли ми дивимося на щось обома очима, їхні сліпі плями спрямовані в різних напрямках і кожне око допомагає іншому.

Головні думки

Ми сприймаємо світ завдяки органам чуття.

Дослідження природних систем починається зі спостереження —цілеспрямованого встановлення ознак досліджуваної системи і збереження його результатів.

У процесі спостереження збирають факти, що за необхідності можна отримати повторно.

Спостереження дає можливість описувати, порівнювати та класифікувати системи.

Недосконалість органів чуття можна подолати шляхом отримання та порівняння інформації від різних органів чуття, а також за допомогою приладів для спостереження.

Практична частина

Порівняння будови різних рослин

Одним із вдалих об’єктів дослідження є рослини. Їхню будову ви частково уже знаєте. Чи подібні за будовою різні рослини? Для їх опису та порівняння використаємо спостереження.

Розглянемо зовнішні ознаки рослин. Більшість інформації ми отримуємо завдяки зору, але допоміжними є також органи дотику. Смак та запах їстівних частин, відповідно, ми оцінюємо за допомогою органів нюху та смаку.

У рослин розрізняють частину, що занурена в ґрунт, — корінь, та розташовану над ним — пагін. Корені можуть бути різних кольорів чи бути безбарвними. Вони слугують для всмоктування води та розчинених у ній речовин. Якщо в корені накопичуються поживні речовини, він може бути потовщеним (як у моркви). Усі корені рослини утворюють кореневу систему. Порівняйте кореневі системи пшениці та моркви, зображені на ілюстрації!

Пагін складається зі стебла, листків і бруньок. Крім того, на

ньому можуть утворюватися квітки та плоди.

Стеблом переміщуються речовини між різними частинами рослини. Стебла можуть бути трав’янистими або дерев’янистими.

Листки — частини пагону, в яких під впливом сонячного світла утворюються поживні речовини. Для цього листки обмінюються речовинами з повітрям, а також випаровують воду.

Листок може мати черешок або просто сидіти на стеблі. Листкова пластинка може бути суцільною або поділеною на частини. Погляньте на листки зображених рослин. Поверхня листка може бути гладенькою, або опушеною. Характер поверхні листків можна оцінити і за допомогою зору, і на дотик.

Деякі зовнішні ознаки зручно розглядати з використанням збільшувальних приладів. Під лупою на зворотному боці листка добре видно жилки, якими переміщуються речовини. Порівняйте розташування жилок у різних рослин!

Біля основи листків часто добре видно бруньки. З них виростають нові частини пагону або квітки. Квітки (які є особливо перетвореними пагонами) різняться кольорами, формою та розміром пелюсток. З часом із квіток утворюються плоди, які також можуть суттєво відрізнятися. Ці частини рослини ми ще досліджуватимемо.

Опануйте поняття

Спостереження

Ознака

Факт

Органи чуття

Питання для закріплення матеріалу

1. Орган чуття, завдяки якому ми визначаємо, що морозиво є солодким:

А орган зору Б орган смаку В орган слуху

Г шкіра та її чутливість до температури

2. Яке з наведених спостережень є фактом?

А після повернення з морозу ваші руки відчувають, що з крана для холодної води тече тепла вода

Б ви йдете повз темні кущі й відчуваєте, що в них ховається звір

В ви ловите рибу на ставку і бачите, що чаплі харчуються рибою

Г «Риба потребує води» — кажуть тому, хто з’їв солоної риби й хоче пити

3. Наведіть приклади того, як людина встановлює певні якості досліджуваної системи за допомогою своїх органів чуття.

4. Наведіть приклади дослідів, у яких не слід повністю довіряти нашим органам чуття.

Прилади, що розширюють можливості органів чуття.

Теми для обговорення і виконання

Навіщо нам вестибулярний апарат?

Як зазирнути всередину організму?

Будь-який живий організм має не лише зовнішні ознаки, а й внутрішні. Як дослідити будову та роботу серця людини, особливо якщо це — ненароджена дитина?

У пригоді стануть складні прилади для спостережень.

Прикладом є апарат ультразвукової діагностики (УЗД).

Під час такого дослідження крізь тіло людини пропускають ультразвук, який не сприймає вухо. Цей особливий прилад може відстежувати, як змінюються звукові хвилі, стикаючись із різними органами. На екрані можна побачити їхню будову та відстежити порушення в їх роботі.

 

 

 

Це матеріал з підручника "Пізнаємо природу" 5 клас Кравченко, Шабанов

 




Попередня сторінка:  4. У чому сила науки?
Наступна сторінка:   6. Скільки мають тривати спостереження...



^