Чайник гарячий?

Чому ви не квапитеся брати у руки чайник, у якому кипить вода? Звідки ви знаєте, що він гарячий? З досвіду вам відомо, що вода кипить за високої температури, і об киплячий чайник можна обпектися!

Будова речовини

2 500 років тому давньогрецькі мислителі поставили таке запитання: чи можна проводити поділ якогось тіла, наприклад, яблука, нескінченно. Вони припускали, що існують неподільні частинки речовини — атоми. Сучасна наука підтвердила цю здогадку.

Що буде, якщо яблуко розрізати навпіл? Половинки будуть удвічі менші за масою та об'ємом.

А якщо потім ці половинки розрізати ще раз навпіл? Четвертинки.

А їх навпіл? Восьмушки...

Чи можна проводити такий поділ нескінченно?

Зараз ми знаємо, що атоми бувають різними. Різноманітним чином поєднуючись між собою, вони утворюють молекули. Молекули — це найдрібніші частинки речовини, що зберігають її хімічні властивості. Ми не бачимо атомів і молекул, але вони визначають особливості тіл, які ми спостерігаємо. Навіть якщо тіло та його частини не рухаються, молекули або атоми, що його утворюють, перебувають у русі. Це — тепловий рух.

Агрегатні стани речовини

Енергійно потріть долоні одна об одну— вони дещо нагріються.

Якщо протягом тривалого часу з силою терти два дерев’яні брусочки, вони можуть загорітися — колись так добували вогонь. Що відбувається під час тертя?

Тертя тіл приводить до того, що їх молекули починають рухатися швидше. Температура — це міра руху частинок речовини, у наведеному прикладі температура збільшується.

До чого може привести нагрівання — тобто прискорення теплового руху молекул?

До змін стану речовини. Розглянемо на прикладі добре відомої нам речовини — води.

Вода — єдина речовина на Землі, яка одночасно та у великих кількостях трапляється в рідкому твердому й газоподібному (газува-тому) агрегатних станах.

Твердий, рідкий стани та стан газу — це агрегатні стани речовини.

Лід — тверда речовина. Його молекули розташовані на певних місцях, утворюючи кристалічну ґратку. Взаємодія між сусідніми молекулами тримає їх у певному порядку. Посилення теплового руху призводить до того, що молекули сильніше коливаються на своїх місцях. Коли температура сягає певного значення, найшвидші молекули зриваються зі своїх місць! Ґратка

руйнується, молекули легко змінюють своє розташування і речовина в цілому легко змінює свою форму. Це вже не лід, а рідина — вода. Лід розплавився. Це є прикладом плавління

Якщо температура знизиться, взаємодія молекул розставить їх по місцях у кристалічній ґратці. Вода замерзне; назва цього процесу — кристалізація.

А що буде у разі ще більшого зростання температури рідкої води? Після досягнення певної температурної межі молекули почнуть рухатися так швидко, що розірвуть зв’язки, які утримували їх у рідині й розлетяться в різні боки. Якщо нагріти рідину до певної температури, у ній будуть утворюватися бульбашки газу — це знайоме нам кипіння. Пара утворюється над поверхнею води не лише під час кипіння, а завжди. Перетворення рідини на газ має назву випаровування. Кипіння — приклад бурхливого випаровування.

А що буде, якщо охолодити пару? Згадайте холодну пляшку з ілюстрації на початку п’ятого тижня. На ній конденсувалася вода. Пара, що міститься у повітрі, охолонула настільки, що з неї утворилися крапельки води. Перехід із стану газу до рідини має назву конденсація.

Запам’ятайте назви процесів переходу речовини з одного агрегатного стану в інший!

А як можна виміряти температуру речовини, адже молекули у її складі такі малі?, адже молекули такі малі?..

Вимірювання температури

З підвищенням температури молекули розганяються і ніби «розштовхують» одна одну. Унаслідок цього нагріті тіла розширюються (стають дещо більшими). Вимірюючи розширення тіл, ми можемо дізнатись температуру! Прилад, що використовує цю властивість, має назву термометр. Зазвичай у термометрах використовують ртуть або спирт. Ці рідини нагріваються, розширюються, рухаються в тонкій трубочці, і їх рівень вказує значення температури.

У яких одиницях вимірюють температуру? У нашій країні для цього використовують градуси за шкалою Цельсія. Ця шкала названа на честь шведського вченого XVIII ст. Андерса Цельсія. Температура замерзання води позначена в ній як 0 °С, а кипіння — як +100°С. Температуру нижче точки замерзання води вважають від’ємною. Наприклад, -30 °С — це сильний мороз.

Головні думки

Температура речовини — це міра руху її молекул.

Що швидше рухаються молекули всередині речовини, то вища її температура.

Температуру вимірюють термометрами.

Зміни температури можуть викликати зміни агрегатного стану речовини. Наприклад, лід при нагріванні переходить у рідкий стан і стає водою; вода при нагріванні кипить і стає парою.

Практична частина

Дослідження плавлення та замерзання

У процесі проведення наукового дослідження фінальним етапом є формулювання висновків роботи. Досі у практичних роботах цю частину вам допомагає робити вчитель, але згодом вам потрібно навчитися робити це самостійно.

У висновках коротко, без подробиць, подають основні результати проведеної роботи, вказують, чи всі завдання були виконані, чи досягнута мета виконаної роботи.

Наведемо приклади.

Приклад 1. Дослідження температури плавлення речовин.

Якщо в оселі зникло електропостачання, дорослі запалюють свічки. Вони потроху плавляться, рідина біля гніту починає випаровуватися й горіти. Звісно, хочеться, щоб свічка опливала якомога повільніше. Раніше свічки виготовляли з парафіну, але згодом з’ясували, що його пари небезпечні для здоров’я. Сучасні свічки виготовляють із стеарину. Стеарин має одну важливу перевагу над парафіном. Дослідимо її.

Мета: дослідити, який

із матеріалів — парафін чи стеарин — краще підходить для виготовлення свічок.

Завдання: Визначити температури, за яких відбувається плавлення парафіну й стеарину, та порівняти їх.

Для проведення дослідження використовуємо водяну баню. Ємність з водою стоїть на нагрівальному столику. Пробірку з досліджуваною речовиною (наприклад, парафіном чи стеарином) занурюємо у воду, що нагрівається.

Температура досліджуваної речовини фіксується термометром, поміщеним у пробірку.

Ми бачимо, що парафін розплавився за температури близько +50 °С, а стеарин — близько +65 °С.

Висновок. Стеарин має вищу температуру плавлення, ніж парафін. Завдяки цьому стеаринова свічка буде менше «опливати» (краще тримати форму) під час горіння.

Приклад 2. Визначення зміни об’єму води під час її замерзання.

Зміна агрегатного стану може супроводжуватися зміною низки ознак, наприклад, об’єму. Можливо, ви помічали, що пластикова пляшка з водою змінює у морозилці холодильника свою форму. Лід ніби «розпирає» її зсередини. Перевіримо, чи дійсно об’єм вмісту пляшки збільшується під час заморожування води. Проведемо дослід.

Мета: визначити причину зміни форми пластикової пляшки під час заморожування в ній води.

Завдання: дослідити зміну об’єму води під час зміни агрегатного стану.

Наллємо в пробірку із позначками воду до об’єму 6 мл. Покладемо її в морозильну камеру. Відзначимо, що об’єм рідини збільшився після заморожування. Залишимо пробірку за кімнатної температури. Після розморожування об’єм рідини у пробірці зменшився.

Висновок. Під час зміни агрегатного стану води її об’єм змінюється, що й може бути причиною деформації пляшки.

Опануйте поняття

Атом Молекула Агрегатний стан Плавлення

Кристалічна ґратка Кристалізація

Випаровування

Питання для закріплення матеріалу

1. Найменшою частинкою речовини, що має її хімічні властивості є:

А атом Б молекула

В елемент Г половинка

2. Тепловим явищем є:

А розрізання яблука Б вимірювання швидкості

В рух авто Г утворення пари

3. Наведіть приклади явищ природи, коли можна спостерігати воду в різних агрегатних станах.

4. Наведіть приклади речовин, окрім води, що можуть перебувати в трьох агрегатних станах. За допомогою довідкової літератури укажіть їх температури плавлення та кипіння.

5. Розгляньте малюнок з агрегатними станами води у параграфі. Зверніть увагу на відстань між молекулами в різних станах. Зробіть припущення, чому лід плаває по поверхні води.

Теми для обговорення і виконання

Сухий лід, ртуть, йод... У чому особливості агрегатних станів цих речовин?

Як за допомогою підручних матеріалів показати хаотичний рух молекул?

Броунівський рух

У 1827 р. англійський ботанік Роберт Броун вивчав під мікроскопом рослинний пилок. Він помістив дрібний пилок у краплину води й помітив, що його часточки смикаються на всі боки. Невже пилок сам здатен рухатись? Щоб перевірити це, Броун спостерігав, як поводяться у воді часточки різноманітних речовин. З’ясувалося, що у воді рухалися будь-які доволі дрібні часточки. Рух дрібних часточок під мікроскопом бачили й інші вчені до Броуна. Та лише Броун виявився настільки допитливим, що відкрив нове явище, яке назвали броунівським рухом. Остаточно пояснити це явище зміг лише через століття Альберт Ейнштейн, один з найвідоміших учених за всю історію людства.

Броунівський рух — наслідок теплового руху молекул. Коли часточка, що перебуває у воді, зовсім мала, кожної миті її штовхають доволі багато молекул. Оскільки удари молекул неузгоджені, часточки смикаються то в один бік, то в інший.

 

 

Це матеріал з підручника "Пізнаємо природу" 5 клас Кравченко, Шабанов