Восени поверхня землі у лісі вкрита шаром опалого листя. Куди воно дівається навесні? Опале листя та інші органічні залишки використовуються живими організмами для харчування. Дощовий черв’як хапає лист та затягує у нірку, де буде його їсти. Цвілеві гриби, бактерії «харчуються» на місці. Врешті решт це призводить до того, що органічні речовини листя перетворюються, розкладаються на мінеральні речовини та знов стають джерелом живлення для рослин. Те, що утворили одні організми в ході життєдіяльності, стає живленням для інших...

Як утворилися ґрунти

Поверхня первісної Землі була вкрита гірськими породами. Вони руйнувалися, переносилися водою та вітром, утворюючи осадові породи (згадайте тиждень 11). З часом на суходіл почали виходити живі організми, в першу чергу рослини. І його поверхня почала змінюватися.

Щоб вийти на суходіл, рослинам довелося змінитися! Вода пропускає світло і містить розчинені речовини. Водна рослина, якщо вона розташована у сприятливому середовищі, може отримати необхідні їй світло, воду та інші речовини у будь-якій ділянці свого тіла.

На суходолі все інакше. В повітрі є світло, але мало води та мінеральних солей. Вода і мінеральні речовини є там, де темно — у шарі твердої речовини. Тому тіло більшості наземних рослин складається

з надземної та підземної частин. Корінь розташовується у твердій опорі та не лише тримає рослину, а й живить її. Пагін з листками розташований у повітрі й отримує світло (тиждень 5).

До речі, як називається тверда речовина земної поверхні, в якій розташовуються корені рослин? Колись це були просто пухкі гірські породи, але коли в них оселилися рослини, що почали їх перетворювати, виник ґрунт! Рослини, та й інші живі організми, що пристосовуються до життя поруч одне з одним, із часом відмирають і також стають частиною ґрунту.

Чи можемо ми зараз спостерегти подібні зміни? Так, це відбувається під час заселення голої скелі. Спочатку тут оселяються лишайники. Вони руйнують та розпушують гірську породу. Поступово деякі з них гинуть, і бактерії перетворюють їх на перегній. Перегній перемішується з невеликими камінцями, глиною та піском, утворюючи вже справжній ґрунт, який накопичується у щілинах між камінням. Поступово там, де жили лишайники, з’являться трав’янисті рослини, що продовжать утворення ґрунту. З часом тут можуть навіть оселитися дерева.

Формування ґрунту є результатом також життєдіяльності грибів та бактерій. Вони розкладають відмерлі організми та звільняють мінеральні солі, потрібні рослинам. У цій роботі беруть участь і ґрунтові тварини: дощові черв’яки, комахи, кліщі та навіть кроти. Наприклад, дощові черв’яки роблять нірки, переміщуються, затягують у ґрунт листя, яким харчуються. Внаслідок цього ґрунт перемішується, нижні шари збагачуються органічними речовинами та насичуються повітрям.

Таким чином, можна сказати, що ґрунти є результатом перебудови неживої природи внаслідок життєдіяльності живих організмів.

Склад ґрунту та його типи

Отже, ґрунт — це перетворений живими істотами шар, що вкриває поверхню суходолу та підтримує життя рослин.

Якщо ви розглянете верхній шар ґрунту за допомогою лупи, то побачите в ньому пісок, камінці, частки глини та відмерлі частини рослин і рештки тварин (дощових черв’яків, комах тощо).

Проба ґрунту під мікроскопом. Ми бачимо пісок, глину, перегній. Посередині — гіфа гриба («нитка», у вигляді якої ростуть гриби)

Ґрунтовий профіль чорнозему. Горизонт (шар) 0 — відповідає розташуванню підземних органів рослин та їх відмерлих, ще неперетворених решток. Горизонт А — найродючіший горизонт, що містить найбільшу кількість перегною Горизонт В — містить мало перегною, але велику кількість розчинних мінеральних речовин. Горизонт С — гірська порода, на якій утворювався ґрунт

Перероблені бактеріями та грибами рештки організмів утворюють перегній. Саме він надає верхньому шарові ґрунту темного забарвлення, а глибші шари ґрунту світліші, бо в ньому — менший вміст перегною. Перегній відповідає за родючість ґрунту — здатність задовольняти потреби рослин.

Товщина ґрунту може бути різною — від кількох сантиметрів до метра. Під шаром ґрунту зазвичай містяться пісок чи глина, а ще глибше — каміння.

Класифікації ґрунтів

Ґрунти, як будь-які системи, можна класифікувати. Існують різні класифікації ґрунтів. Наприклад, за вмістом гірських порід серед ґрунтів можна виділяти кам’янисті, піщані та глинисті. Залежно від того, де утворилися ґрунти, їх можна розподіляти на лісові, степові та лучні.

Для землеробства є найкращими степові ґрунти з великим вмістом перегною — чорноземи. Ці ґрунти займають більшу частину України та поширені в її степовій та лісостеповій зонах.

Головні думки

Ґрунт складається з неорганічних та органічних речовин.

Ґрунт утворюється внаслідок руйнування гірських порід та діяльності живих організмів.

Тип ґрунту залежить передусім від співвідношення його складових.

Різні типи рослинності утворюють різні типи ґрунтів.

Практична частина

Дослідження складу ґрунту

Для визначення типу ґрунту необхідно дослідити його склад. Типи ґрунтів залежать від наявності у його складі певних речовин та їх кількості. Крім того, складові ґрунту перебувають у трьох агрегатних станах. У ході проведення роботи потрібно згадати, як розділяти суміші розчинних та нерозчинних речовин.

Мета роботи: дослідити склад ґрунту.

Матеріал та обладнання: ґрунт, склянки, скляні палички, спиртівка, ємність 0,5 л, піпетка, предметне скло, фільтрувальний папір, лійка, вода.

Завдання 1. Визначити наявність повітря у ґрунті.

Якщо придивитися до ґрунту, він не є суцільним. В різних типах частинки щільніше або пухкіше розташовані відносно одна одної.

Для проведення досліду необхідно кинути грудочку у воду. Із неї почнуть виходити бульбочки газу.

Завдання 2. Визначення наявності води у ґрунті.

Навіть якщо ґрунт здається досить сухим, у ньому може міститися певна кількість води.

Для визначення наявності води, грудочку ґрунту потрібно нагріти спиртівкою (або на батареї) у щільно закритій ємності. На стінках цієї ємності з’являться краплини води.

Завдання 3.

Які ж складові ми побачимо у твердому стані? Спробуємо їх розділити. Грудочку ґрунту кинемо у воду та перемішаємо. Складові розподіляться за густиною та масою. Найважчі внизу, найлегші на поверхні.

Завдання 4. Визначення наявності розчинних речовин.

Пропустимо воду, що міститься над твердими речовинами у ємності, через фільтрувальний папір. Можна відзначити, що вигляд води змінився. Вода очистилася. Та чи дійсно в ній не залишилося речовин? Щоб перевірити це, крапнемо відфільтровану воду на предметне скло та поспостерігаємо появу білуватого нальоту під час висихання. Якщо б вода була чистою, вона б випарувалася без залишку. Наліт утворюють розчинені у воді речовини.

Висновок. Зобразимо склад

ґрунту у вигляді схеми.

Опануйте поняття

Ґрунт

Перегній

Типи ґрунтів

Питання для закріплення матеріалу

1. Група живих організмів, що є головною при утворенні ґрунтів різних типів

А рослини Б тварини

В гриби Г бактерії

2. Організми, які можуть першими оселятися у місцях, де відсутні ґрунти

А дощові черв’яки Б лишайники

В комахи Г трав’яністі рослини

3. Який із горизонтів ґрунту є найбагатшим на перегній? Чому?

4. Якщо продовжити нагрівання ґрунту у завданні 2 практичної частини, починає відчуватися запах паленого. Які складники починають горіти?

5. Як може вплинути відсутність дощових черв’яків на склад ґрунту?

Теми для обговорення і виконання

Як вивчають ґрунтові профілі?

Чи можна створити ґрунт штучно?

 

 

Це матеріал з підручника "Пізнаємо природу" 5 клас Кравченко, Шабанов