Які середовища життя ви знаєте?

На які групи поділяють тварин за здатністю підтримувати сталу температуру тіла?

Умови навколишнього середовища

На Землі дуже унікальні умови, вони сприятливі для життя. Ці умови називають також чинниками середовища: наявність рідкої води, достатня кількість світла та сприятлива температура.

Організми розселені по Земній кулі нерівномірно. Найбільша кількість видів живе в тропіках біля екватора, найменше — на полюсах. Чому так відбувається?

На різні частини поверхні Землі потрапляє різна кількість сонячного світла й теплоти. Вона зменшується від екватора до полюсів. Саме тому біля полюсів холодно, а біля екватора значно тепліше, що зумовлює розселення організмів.

Освітленість

Організми пристосовуються до умов середовища, у якому вони існують.

Різним рослинам потрібна неоднакова кількість світла. За відношенням до світла розрізняють рослини:

світлолюбні — оселяються на відкритих, освітлених місцях (ковила, пирій, тополя, пшениця тощо). Ці рослини переважно невисокі, із розсіченим листям та іноді восковим покривом для захисту від занадто сильного освітлення;

тіньовитривалі — люблять рости на сонці, проте можуть витримати й певний дефіцит світла (калина, липа, сосна тощо). Зазвичай це дерева й кущі, листки яких з країв крони схожі на листки світлолюбних рослин, а в середині крони — на тіньолюбних;

тіньолюбні — ростуть на затінених ділянках ґрунту (мох зозулин льон, плаун булавовидний, хвощ польовий, папороть

щитник чоловічий тощо). Це трав’янисті рослини, що мають витягнуте стебло або широкі листки темно-зеленого кольору для кращого вловлювання світла.

Різна освітленість упродовж доби визначає зміни в поведінці тварин.

Деякі тварини ведуть денний спосіб життя, коли багато світла, а деякі — нічний. Наприклад, більшість птахів мають чудовий зір і харчуються вдень. А сови, кажани, рисі виходять на полювання лише вночі, а вдень сплять.

Обговоріть, у який спосіб пристосовуються тварини, щоб бути непомітними для ворогів (заєць і білий ведмідь, богомол, зебра, хамелеон тощо).

Температура

Температура довкілля також упливає на життєдіяльність організмів. Більшість організмів чудово почуваються за помірної температури, наприклад, дуб, лисиця, горобець та багато інших. Але є організми, які пристосувалися до життя за екстремальних температурних умов. Бактерії з термальних джерел здатні жити за температури понад +100 °С! А білі ведмеді в Арктиці витримують морози до -70 °С.

Пристосування тварин до низьких температур — наявність щільного хутра та товстий шар підшкірного жиру, що є не лише джерелом енергії, але й гарно утримує тепло (мал. 12.1а). Аби пережити зимові холоди, деякі тварини впадають у сплячку, а перелітні птахи прямують у теплі краї.

Мешканці спекотних пустель часто ведуть нічний спосіб життя, коли повітря стає про-холоднішим. Багато хто риє глибокі нори, де ховається від спеки (мал. 12.16).

Теплокровні тварини можуть жити в певному діапазоні температур і пристосовуватись до температурних змін. Однак, якщо температура довкілля змінюється занадто швидко, тварини не встигають пристосуватися. Так, глобальне потепління загрожує зникненням багатьох видів тварин і рослин, насамперед тим, які живуть в Арктиці й Антарктиці.

Вологість

На життєдіяльність організмів також упливає вологість навколишнього середовища. У посушливих куточках нашої планети рослини і тварини пристосувалися до виживання. Певно, ви бачили кактуси. Більшість рослин, які ростуть у посушливих місцях, у процесі еволюційного розвитку пристосувалися до нестачі вологи. У них відбулося зменшення площі листків, які перетворилися на колючки. Вони також пристосувалися запасати воду з поживними речовинами у своє м’ясисте стебло (мал. 12.2а).

Тварини в пустелях зазвичай ведуть нічний спосіб життя. Уявляєте, іноді вони навіть збирають вологу з поверхні свого тіла. Наприклад, в Австралії ящірка молох здатна вбирати вологу своєю шкірою, а потім ця волога системою канальців переправляється та виступає краплями біля роту. Ящірці залишається лише проковтнути її (мал. 12.26).

Натомість мохи, папороті, молюски, більшість червів і жаб мешкають виключно у вологому середовищі (мал. 12.3). Так, мохам, папоротям, хвощам і плаунам вода необхідна для розмноження, хоч і ростуть ці рослини на суходолі. А молюски, більшість наземних червів і жаби потребують вологого середовища, бо лише через вологу шкіру вони можуть дихати.

Для водоростей, риб, раків, деяких видів жаб та комах вода є середовищем життя. Вони мають спеціальні плавальні кінцівки, зір, що дозволяє бачити під водою, органи дихання — зябра, якими поглинають розчинений у воді кисень, тощо.

Організми пристосувалися до різних умов життя на планеті, щоб якомога менше конкурувати з іншими видами.

1. Які чинники середовища ви знаєте?

2. Опишіть ознаки організмів із різною пристосованістю до різної: а) освітленості;

б) температури;

в) вологості.

3. Як пристосувалися організми до різної температури?

4. Як пристосувалися організми до різної вологості?

ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВІ ЗАВДАННЯ

1. Підготуйте презентацію щодо будови та функцій однієї з органел (будь-якої на вибір) тваринної або рослинної клітини (ядро, мітохондрія, хлоропласти, вакуоля тощо).

2. Наведіть приклади пристосування тварин або рослин (на ваш вибір) до будь-якої умови існування: до високої / низької температури, вологості, освітлення.

3. Підготуйте доповідь щодо відкриття мікроскопа та клітинної форми життя.

4. Підготуйте ілюстровану презентацію щодо рекордсменів з-поміж тварин і рослин: гіганти та карлики, найшвидші та найповільніші тощо.

5. Підготуйте доповідь на тему: «Де зимують птахи, які мешкають в Україні?» У доповіді висвітліть зимівлю стрижів, солов’їв, дроздів, жайворонків тощо, а також птахів вашої місцевості.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ

1. Обговоріть характерні ознаки молекулярного, клітинного та організмового рівней життя. Наведіть приклади.

2. Обговоріть особливості організмів із позиції їх пристосовності до умов існування: жирафа, кактус, дельфін, жаба, сосна, верблюд, слон, кріт, їжак, кабан або інші.

3. Обговоріть способи стимулювання зростанню й розмноженню рослин.

4. Обговоріть, до якої частини природи (живої або неживої) можна віднести: а) зламану гілку дерева; б) засохлу гілку дерева; в) насіння соняшника.

5. Для економії місця в холодильнику майже ЗО років тому японські фермери навчилися вирощувати квадратні кавуни. А від 2019 року такі кавуни вирощують і в Україні. Як ви вважаєте, до яких умов мала пристосуватися рослина, аби утворити плід такої незвичної для живої природи форми плодів? А чи можливо отримувати плоди інших рослин неприродної форми?

6. Перші європейці, які мандрували Африкою, були здивовані її незвичним тваринним світом. Уперше побачивши всім відому сьогодні тварину, вони назвали її верблюдопардом. Начебто це був гібрид верблюда та леопарда. А як ми називаємо цю тварину сьогодні?

7. Майже вся жива природа Землі існує за рахунок енергії Сонця. Однак засвоювати цю енергію здатні тільки організми з хлоропластами (вони переважно зелені). Інші отримують цю енергію від перших з їжею, у вже переробленому вигляді, й так далі. Проаналізуйте малюнок та вкажіть, який з організмів перебуває далі за всіх від первинних споживачів сонячної енергії.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Довгостроковий проєкт «Дослідження способів розмноження рослин»

1. Складіть план експерименту, під час якого можна дослідити способи розмноження рослин:

вегетативний насінням.

2. Оберіть кімнатну або присадибну рослину для експерименту.

3. За результатами експерименту зробіть висновки щодо швидкості збільшення числа рослин та різноманіття нащадків.

4. Підготуйте презентацію, у якій розкажіть про вашу роботу та її результати.

Спостереження мікропрепаратів

1. За малюнком ознайомтеся з будовою мікроскопа та підготовкою його до користування ним.

Помістіть на предметне скло зразок для дослідження (тонкий зріз із будь-якої рослини). Капніть кілька краплин води або розчину барвника (приміром, розчину йоду). Накрийте зразок покривним склом. Помістіть підготовлений препарат на стіл мікроскопа. Спрямуйте дзеркало мікроскопа так, щоб знизу підсвітити препарат. Спостерігаючи збоку, опустіть об’єктів мікроскопа якомога ближче до препарату. Спостерігаючи в окуляр мікроскопа, потроху піднімайте об’єктів, аби якомога краще роздивитися препарат.

2. Дослідіть за допомогою мікроскопа будову клітин обраних вами об’єктів (підготовлених власноруч або готових клітин): цибулі, яблука, кавуна тощо.

Поглинання води рослинами

Дослідіть використання води рослинами.

1. Виберіть склянку необхідного розміру так, щоб можна було на неї помістити цибулину (розмір якої доберіть самостійно), аби вона не впала на дно склянки.

2. Налийте воду в склянку так, щоб вона торкалася коренів цибулини, а цибулина занурювалася у воду не глибше, ніж на 1 см. Рівень води у склянці позначте маркером на склі.

3. Помістіть цибулину в склянку. За необхідності обгорніть її ватою або іншим матеріалом, аби зменшити випаровування води.

4. Кожного дня позначайте рівень води у склянці.

5. Зробіть висновок щодо всмоктування води цибулиною залежно від ступеня покривання коренів водою.

Етапи розвитку комах

Розгляньте колекцію, що ілюструє етапи розвитку комах. Із-поміж препаратів визначте препарати з: яйцем, личинкою, лялечкою та імаго. Визначте ознаки кожного з етапів розвитку комахи.

 

 

Це матеріал з підручника "Довкілля" 5 клас Григорович 2022