Звідки люди дізнаються про народні традиції та звичаї? Як пов’язані фольклор з історією? Чи можна вивчати історію, досліджуючи її усно?

1. Фольклор. Історичний ПЕРЕКАЗ І МІФ

До виникнення писемності люди зберігали свій досвід і передавали його наступним поколінням в усному слові: міфах, казках, переказах, легендах, піснях, загадках, прислів’ях і приказках. Все це — усні історичні джерела, які ще називають усною народною творчістю, або фольклором.

Варто запам’ятати!

Фольклор походить від англ. folk-lore, що в перекладі означає «народна мудрість», «народні знання».

Фольклор відображає уявлення народів про світ і суспільство. Ці уявлення передавалися від покоління до покоління. Так народи зберігали свої традиції — досвід, звичаї, норми поведінки, відмінні від інших народів. Без фольклору люди не мали б спільних уявлень про своє минуле і загальні правила життя. Фольклор — цінне історичне джерело. Прислів’я та приказки містять інформацію про тогочасні норми моралі й поведінки. Обрядові пісні розповідають про господарську діяльність, звичаї та вірування. Казки — про бачення людьми світу та їхні бажання і мрії.

Із фольклорних творів історики дізнаються, яким було повсякденне життя у давні часи. В усній народній творчості знайшли своє відображення й історичні події. Наприклад, цінну інформацію про життя за часів Давньої Русі містять билини (старини), у яких ідеться про богатирів — оборонців рідної землі. Билини є прикладом історичних переказів — народних оповідей про славетні події, свідками яких були наші предки.

Три богатирі (художник — Віктор Васнецов, 1898 р.)

Які сюжети й герої давньоруських билин вам відомі?

Деякі з таких переказів пізніше потрапили на сторінки літописів. Зокрема, з літопису «Повість минулих літ» до нас дійшла легендарна оповідь про заснування нашої столиці — міста Києва полянським князем Києм та його братами. Довгий час історики не вважали цей літописний переказ правдивим. Проте зараз поширюється думка про те, що легенда має історичну основу, а Кий був реальною особою — полян-ським князем, який жив близько 1500 років тому. Імена інших засновників Києва — його братів і сестри — зберігаються в назвах київських річок, гір, вулиць: річка Либідь, гори Щекавиця та Хоревиця.

Хоч би там як, слід зважати, що протягом часу поряд з правдивим описом подій в оповідях з’являлися вигадки. Щоб відновити події минулого, історику доводиться відділяти правду від фантазії.

Історія Києва в ілюстраціях: 1 — пам’ятник засновникам Києва, 2 — Князь Кий, 3 — стародавній київ, 4 — монумент Незалежності в центрі столиці

Дізнайтеся та перекажіть у класі легенду про заснування києва.

Окремим видом усних історичних джерел є міфи. Давні люди не могли дати пояснення багатьом явищам, які відбувалися в природі. Отже, за допомогою фантазії вони намагались якось пояснити походження Всесвіту, виникнення людини, тварин, зародження землеробства й ремесла. Тож у міфах діяли боги і герої, всі вони були схожі на людей, але наділялися надзвичайною силою і надприродними можливостями.

Варто запам’ятати!

Міф — старовинні оповіді про походження Всесвіту й людини, спроба пояснити незрозуміле в навколишньому світі діями надприродних сил.

Так чому ж ми вважаємо міф джерелом знань про минуле? Річ у тім, що поряд з вигадками міфи містять відомості про спосіб життя людей, знаряддя праці, заняття та деякі справжні події в житті суспільства, хоча й передані у фантастичній формі. Наприклад, міф про всесвітній потоп є перебільшеним відображенням природної катастрофи, що відбулася в Західній Азії у стародавні часи.

Слово «міф» іноді вживається в переносному значенні: ним називають щось вигадане, неіснуюче, фантастичне або й умисно неправдиве чи перекручене. Такі «міфи» історики повинні спростовувати.

Переправа через річку Стікс (художник — Отто Браусветтер, ХІХ ст.)

Дізнайтеся та перекажіть у класі один зі стародавніх міфів. Які події, на вашу думку, він відтворює?

2. історичні ДУМИ й ПІСНІ

Особливим явищем усної народної творчості в Україні є історичні пісні й думи. Думами називають усні поетичні твори про важливі події та видатних діячів української історії, що виконували під музичний супpовід на бандуpі, кобзі або ліpі мандрівні співці-кобзарі. Переважно у них йдеться про історію українського козацтва. Більшість кобзарів самі були колишніми козаками, що провели молодість на Січі, беручи участь у козацьких походах. Кобзарями чи лірниками вони ставали, підірвавши здоров’я, а найчастіше — втративши зір під час воєнних дій або в неволі.

Ілюстрація до української історичної думи

«Козак Голота»

Зіскануйте QR-код та прослухайте думу «козак голота». Які події вона відтворює?

Одна з дум розповідає про козацького ватажка Самійла Кішку та про повстання українських бранців з метою звільнитися з турецького корабля — галери-каторги. На підставі писемних джерел історики дійшли висновку, що дума відтворює справжні історичні події. У 80-х роках минулого століття в архівах було знайдено документи, які підтвердили, що в одній з битв з турками (найпевніше, у вересні 1620 р.) Самійло Кішка потрапив до турецької неволі. Протягом семи років був у полоні на галері, а коли випала нагода, підняв повстання та разом із товаришами повернувся додому.

Дмитро «Байда» Вишневецький (художниця — Наталія Павлусенко)

підготуйте та зробіть у класі повідомлення про одного з визначних ватажків українських козаків.

Героєм історичної «Пісні про Байду» став український князь-гетьман Дмитро Вишневецький. Він відомий тим, що в 1556 р. на острові Мала Хортиця, що лежить у нижній частині течії Дніпра (нині в м. Запоріжжі), заснував замок-

фортецю. Це укріплення вважають прообразом першої Запорозької Січі. В одному з походів у володіння кримського хана Дмитро Вишневецький потрапив у полон і був переданий туркам. Там, за свідченнями очевидців, «його... скинули з вежі на гаки, вмуровані в стіни біля морської затоки дорогою з Константинополя до Галати. Зачепившись ребром за гак, жив у такому стані три дні, поки турки не вбили його з лука за те, що ганив їхню віру». За легендою, султан Сулейман І, вражений винятковою мужністю і презирством до смерті, запропонував українському князеві помилування у разі, якщо той перейде на службу до султана. Але Вишневецький волів краще загинути, ніж зрадити. Саме про ці події розповідає історична пісня.

3. «УСНА ІСТОРІЯ»

Усні історичні джерела існують і в наш час. Важливими свідченнями про минуле є спогади людей. Очевидці подій розповідають про них, ніби повторно переживаючи їх у своїй уяві. На підставі своїх спогадів вони роблять висновки та планують майбутнє. Але перед істориком завжди постає питання: «Якою мірою можна довіряти пам’яті свідків? Чи завжди людська пам’ять достовірно відтворює минуле?» Адже кожна людина сприймає та переживає події по-своєму і має власне ставлення до неї. Кожен свідок має власне бачення подій і свою думку про них. Тож спогади — це лише створені людьми образи подій, їх уявлення про те, що вони бачили, чули, відчували.

Чи згадуєте ви події свого життя: зустрічі, переживання, враження? Для чого ви це робите?

Інша вада спогадів — їхня обмеженість у часі та просторі. За допомогою свідків ми можемо поглинути в історію не більше ніж на два-три покоління. До того ж свідок бачив тільки події, що відбувалися в місці його тогочасного перебування.

Але коли спогадів збирається багато — виникає можливість їх зіставити. Така робота вже може створити об’єктивнішу картину історичних подій. Так звана усна історія — важливий сучасний напрям історичної науки. Спогади пересічних людей є важливими для розуміння історичної епохи, у яку вони жили.

Варто запам’ятати!

«Усна історія» — спогади очевидців чи безпосередніх учасників історичних подій.

ЯК ОПРАЦЮВАТИ ПАМ’ЯТКУ ФОЛЬКЛОРУ

1. Яка тема твору? Про кого або про що він розповідає?

2. Про які події розповідає твір? Яким є ставлення автора до цих подій?

3. До яких верств населення належать герої твору й особи, до яких звертається автор?

4. Де, у якій місцевості відбуваються події? Які географічні назви згадуються?

5. Про який історичний період йдеться у творі? Що про це свідчить у тексті?

6. Що в цьому творі є відомостями про подію, а що — її оцінкою автором?

7. Що свідчить про правдивість чи вигаданість описаних подій?

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

I.

Знаю й систематизую нову інформацію

1. Дайте визначення поняттям: «фольклор», «історичний переказ», «міф», «історична пісня», «усна історія».

2. чи може існувати народ без фольклору? чому?

3. чому міфи й казки є історичними джерелами?

II.

обговоріть у групі

у чому полягають складність у роботі історика з усними історичними джерелами? чи всім їм можна довіряти? спробуйте навести приклади фейклору.

Фейклор — це недостовірний, неправдивий фольклор.

III.

мислю творчо

1. підготуйте тези доповіді на тему: «Історія України в пам’ятках фольклору».

2. Схарактеризуйте історичну народну пісню (на вибір), користуючись пам’яткою «Як опрацювати фольклорний твір».

 

Це матеріал з підручника "Україна і світ" 5 клас Щупак, Власова 2022