Інформація про новину
  • Переглядів: 287
  • Дата: 1-07-2022, 20:36
1-07-2022, 20:36

14. Етнографічні джерела інформації

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  13. Аудіовізуальні джерела інформації
Наступна сторінка:   15. Збереження історичних джерел інфор...

Які народи проживають на території України? Чим вони унікальні?

1. Етнографічне джерело інформації

Розселені на території України племена, їх походження і побут першим описав давньогрецький історик Геродот. Після нього грецькі та римські вчені уточнювали дані про народи, що жили на півдні України, та записували інформацію про події, які там відбувалися. Важливим джерелом інформації про походження, розселення, культурно-побутові особливості наших предків є літопис «Повість минулих літ». Багато відомостей про народи, що населяли Україну, зберігають малюнки, ілюстрації до книжок, скульптури тощо. Усі вони є етнографічними джерелами інформації та основою етнографічного знання. Цей термін походить від грецьких слів «етнос» (народ) і «графо» (пишу).

Етнографічне джерело інформації — пам'ятки, які зберігають відомості про побут, культуру, звичаї народу.

Етнографічні джерела можуть бути усними, писемними, фотографічними, образотворчими, речовими, авдіовізуальними тощо. Основними методами етнографічних досліджень є аналіз джерел, а також безпосереднє спостереження і опис звичаїв, побуту, культури народу.

1. Чому важливо досліджувати етнографію народів?

2. Які конкретні джерела можуть бути потрібні для етнографічних досліджень у твоєму населеному пункті?

3. Розглянувши діаграми і графік на с. 89, зроби висновок:

— Які народи живуть в Україні?

— Етнографічна культура яких народів тобі знайома?

— У яких державах живуть українці?

Особливими видами етнографічних джерел інформації є фольклорні та лінгвістичні.

2. Фольклорне джерело інформації

Особливим надбанням кожного народу є твори, які виражають його колективні знання, колективну мудрість і колективну творчість. У них немає конкретних авторів — вони належать народові. Усі їх об’єднує поняття «фольклор», яке походить із англійської мови: «фольк» (народ), «лор» (знання, мудрість).

Фольклор — усна народна творчість, яка виражає вірування, фантазії, думки, уявлення, почуття і переживання народу.

Фольклорні твори живуть і змінюються в усній пам’яті народу. Їх передають від покоління до покоління. Люди часто їх змінюють, тому вони мають багато варіантів. Фольклор є основою художньої культури, джерелом національних традицій, важливим чинником ідентичності.

Пригадай основні ознаки фольклорних джерел інформації.

1. Проаналізуй схему «Види фольклору». Які з них тобі відомі?

2. Застосуй пошукові системи для з’ясування значення незнайомих слів.

3. Які види фольклорних джерел, за твоїм припущенням, можуть містити знання про історичні події?

Фольклорні джерела містять багато інформації, пов’язаної з історією. Їх варто розуміти не як історичні документи, а як сприйняття і відображення подій у народній пам’яті. Як усі джерела інформації, їх аналізують за такою послідовністю: 1 2 3

1. Хто (імена історичних осіб, назви спільнот)?

2. Де (географічні об’єкти, природні умови, що свідчать про місця подій)?

3. Коли (пору року можна визначити за діяльністю людей, історичний період — за іменами історичних осіб)?

4. Що (зміст подій)?

5. Як (особливості подій)?

6. Чому (причини подій)?

Наведені у фольклорних джерелах відомості не є вичерпними та разом з іншими джерелами інформації допомагають краще пізнати минуле.

1. Проаналізуй фольклорну пісню, скориставшись поданою вище послідовністю. Прізвища історичних осіб можна уточнити за допомогою інтернету. 2

2. Про яку історичну подію йдеться в пісні? У якому столітті могла відбуватися та подія?

3. Як перевірити достовірність фактів, про які йдеться в пісні?

3. Лінгвістичне джерело інформації

Історія народу ґрунтується і на дослідженні його мови: якими були назви об’єктів побуту, знарядь праці, зброї, ремесел; від яких народів, коли і чому проникали в його мову іноземні слова; якою була мова документів, літературних творів і приватних текстів (листів, щоденників) тощо. В основі назви цього джерела інформації — латинське слово «лінгва», що українською означає «мова».

Лінгвістичне джерело інформації — пам'ятки мови, що містять цінні для історії відомості.

Мова виникла на певному етапі розвитку людини. Народи та нації впродовж історії сформували свої мови. Тривалим і складним було становлення української мови. Без знань про це історія як наука не може бути повноцінною. Наприклад, іншомовні слова допомагають зрозуміти, як розвивалися відносини народу із сусідами, якими були торгівля, освіта, наука, перекладацька справа тощо.

Дуже багаті на цінну інформацію для історії власні назви. Їх досліджує мовно-історична дисципліна — ономастика. Це слово походить із грецької та означає «ім’я», «назва».

Ономастика має низку розділів.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Розділи

ономастики

Визначення

Антропоніміка

особисті імена (антропоніми)

Топоніміка

географічні назви (топоніми)

Етноніміка

назви народів (етноніми)

Теоніміка

назви богів та інших релігійних персонажів (теоніми)

Космоніміка

назви зірок, планет та інших космічних об’єктів (космоніми)

Зооніміка

клички та назви тварин (зооніми)

Фітоніміка

назви рослин (фітоніми)

Хрононіміка

назви періодів часу (хрононіми)

Перейоніміка

назви транспортних засобів (перейонімів)

Чому терміни ономастики мають грецьке походження?

ЦІКАВО ЗНАТИ

Цікаву історію мають назви багатьох населених пунктів України. Давньогрецька Каркінітида була названа на честь засновника міста Каркіна або краба (грец. «кіркенес»). За часів Кримського ханства (XV—XVIII ст.) місто називали Ґьозлеве (від тюркського «сто очей», «око-будинок», «наглядай»). У 1784 р. його перейменовано на Євпаторію на згадку про місто поблизу сучасного Інкермана, що було назване на честь понтійського царя Мітрідата VI Євпатора.

Назва давньогрецького міста Тіра походить від назви річки Тірас (грец. «швидкий»). У VI ст. н. е. сюди прийшли слов’яни (праукраїнські племена) і назвали його Білгород (білий град). У XIV ст. місто увійшло до складу Молдовського князівства й отримало назву Четатя-Албе (біла фортеця). У XV ст. місто захопили турки і перейменували на Аккерман (біла фортеця). У 1944 р. його названо Білгород-Дністровський.

У 1892 р. на правому березі річки Кривий Торець було засновано німецьку колонію Нью-Йорк. У 1951 р. селище перейменовано на Новгородське, а в липні 2021 р. Верховна Рада України повернула йому історичну назву Нью-Йорк.

1. Чому назви міст змінювалися?

2. Яке походження назви твого населеного пункту?

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

РОЗУМІЮ

1. Які джерела інформації належать до етнографічних?

2. Назви улюблені види фольклорних творів. Чому вони тобі подобаються?

3. Що досліджує лінгвістика?

РОБЛЮ

1. Яка улюблена народна пісня твоєї родини? Чи є в ній історичні дані, мотиви?

2. Досліди походження своїх імені та прізвища.

3. Разом з однокласницями та однокласниками створіть презентацію «Топоніміка мого населеного пункту», пояснивши походження його назви, а також назв його районів, вулиць, площ, парків, річок, озер тощо.

ДУМАЮ

1. 21 липня 1991 року Укрпошта ввела в обіг поштові марки «Кримськотатарські чебуреки» та «Українська ковбаса». Які зображення на них допомагають пізнати історію, побут і звичаї народів? 2 3

2. Казки своїм змістом розважають і навчають. Чи повинна історія теж розважати і навчати?

3. Наскільки важливо спиратися на національні традиції при виборі імен для дітей?

 

Це матеріал з підручника "Вступ до історії України та громадянської освіти" 5 клас Мокрогуз

 




Попередня сторінка:  13. Аудіовізуальні джерела інформації
Наступна сторінка:   15. Збереження історичних джерел інфор...



^