На уроці ви дізнаєтеся:

Де й коли сформувалось українське козацтво?

Чому Запорозьку січ називають республікою?

Яку роль відіграло козацтво в житті українського народу? Якою була козацька держава Гетьманщина?

Розгляньте ілюстрації. Що спільного в цих двох образах захисників, які відділяє один від одного понад пів тисячоліття?

Реконструкція зовнішності князя Святослава Ігорьовича за візантійськими джерелами

В. Кущ. Козак Мамай під дубом. 2010-ті роки. Мамай — фольклорний герой в Україні

Прочитайте дитячу мирилку. Якими, на вашу думку, рисами характеру повинен бути наділений козак?

1. Хто такі козаки?

Перші відомості про українських козаків в іноземних писемних джерелах датовані 1489 р. Єдиної думки серед учених про походження слова козак немає. За однією з версій це слово має тюркське походження та означає «ходити, мандрувати». Козаки селилися на вільних степових землях у нижній течії Дніпра, які називали Диким полем. Тут, за Дніпровськими порогами, була родюча земля, водилося багато дичини, а в річках риби. Тому українських козаків назвали запорозькими. Там вони закладали свої господарства — зимівники. Тікати на ці вільні простори українців змушувало польське свавілля. А постійні збройні сутички з нападниками з Криму перетворили хліборобів на вправних воїнів.

Зимівник засновували 3-4 сім’ї. Для кожної з них будували хату й господарські будівлі. Козаки займалися скотарством, землеробством, бджільництвом, риболовлею, полювали на дичину. Торгували з Кримським ханством.

Розгляньте ілюстрації. Які форми господарювання були відомі козакам-землеробам? З яких предметів складалося озброєння

козака?

2. Коли й де виникла Запорозька Січ?

Життя в степу було сповнене небезпек, адже козакам доводилося захищатися від набігів татар. Вони будували укріплення, використовуючи січені дерев’яні колоди — січі. Спочатку таких невеликих січей існувало багато і в різних місцях. Згодом утворилася одна головна фортеця — Запорозька Січ. Вважають, що згуртувати козаків зумів князь Дмитро Вишневецький (Байда).

Козаки ретельно добирали місця для спорудження січей. Перевагу надавали дніпровським островам чи місцинам поблизу гирла річок. Учені точно не встановили, коли з’явилася перша Січ. Відомо тільки, що її заснували на острові Томаківка приблизно в 1560-х роках. На Дніпровських островах поблизу Січі, укритих очеретяними заростями, зберігався козацький скарб.

Це було не золото й не коштовності, як ви могли подумати. Хоча було в козаків і золото, і коштовності. Своїм основним скарбом вони вважали зброю, порох для рушниць і швидкі й маневрені козацькі човни —

«чайки».

Як ви вважаєте, чому саме зброю та човни козаки вважали скарбом? Чому вони не тримали їх на Січі?

На Січі постійно перебувала невелика козацька залога. Більшість запорожців мешкала в зимівниках і вела господарство. На Січ приходили за певним сигналом чи на заклик гінців. Саме із Січі козаки вирушали в похід. Вони з’їжджалися на Січ і на свято Покрови-Богоматері (14 жовтня), яку вважали захисницею козацтва й усього українського народу. Посеред Січі на майдані завжди ставили церкву Святої Покрови.

На Січі козаки обговорювали найважливіші питання свого життя. Такі козацькі зібрання називали радами. Саме козацькій раді належала вся повнота влади, а право голосу мав кожний запорожець. На козацькій раді обговорювали питання війни і миру, ухвалювали рішення про військові походи.

На раду приїздили іноземні посли, аби заручитися військовою підтримкою козаків. Рада також приймала рішення про покарання винних. Загалом козаки збиралися щонайменше двічі на рік, а тому на раді обирали керманичів — козацьку старшину, якій передавали всю повноту влади до наступної ради. Найважливішою була посада кошового отамана.

Саме тому Запорозьку Січ називають «козацькою республікою».

Козацьке військо мало спеціальні символи влади — клейно-ди. Деякі з них зберігали в церкві на Січі й виносили під час козацьких рад.

Корогва — бойовий прапор військових підрозділів українського козацтва. За її збереження відповідав хорунжий.

Бунчук — держак завдовжки 2-2,5 м із кулею або вістрям на кінці, під яким прикріплювали китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста. Надавався гетьману, але його завжди носив бунчужний, або бунчуковий. Бунчук указував на місцезнаходження гетьмана під час бою.

Булава — символ влади гетьмана. Зокрема, Б. Хмельницький із 1648 р. мав срібну з позолотою булаву, оздоблену перлами й коштовним камінням.

Печатку Війська Запорозького давали судді. Мала круглу форму й була виготовлена зі срібла. На ній зображений козак у гостроверхій шапці й жупані, із шаблею, порохівницею на боці та мушкетом на лівому плечі.

Як ви вважаєте, чому в козацькому війську існували саме такі символи влади? Дізнайтеся про значення інших козацьких клейнодів, зображених на ілюстрації. Підготуйте відповідне повідомлення до наступного уроку.

Республіка — форма правління, за якої вся влада належить народу.

3. Що ми знаємо про національно-визвольну боротьбу українського народу?

Від 1596 р. більшість українських земель опинилася під владою Польщі. Сталося це в результаті остаточного зближення Польщі й Великого князівства Литовського та Руського й утворення нової держави Речі Посполитої.

Українське козацтво неодноразово приходило на допомогу польському королю. Тому українці сподівалися на поступки влади. Натомість король прагнув контролювати козацтво, усіляко обмежував козацькі права й вольності. Окрім того, утиски церковного життя, освіти й мови, несправедливе судочинство, погіршення життя селян і містян позначилися на житті всіх українців. Це викликало обурення та протести, адже вони й надалі залишалися на своїй землі безправними. Коли ж у 1648 р. спалахнуло чергове козацьке повстання проти Польщі, його підтримали селяни, містяни й духовенство. Повстання швидко перетворилося на всенародну війну. Українці відчайдушно билися за свої права та свободу. Саме тому історики вважають цю війну початком Національної революції XVII cm. Війна тривала майже 10 років.

Очолив національно-визвольну боротьбу українського народу Богдан Хмельницький. Він походив із небагатого шляхетського роду. Навчався у Львівському колегіумі єзуїтів, вільно володів українською, польською, латинською, турецькою та татарською мовами. Брав участь у багатьох воєнних походах польського війська, у яких на підмогу залучали й козаків. Б. Хмельницький був хорошим дипломатом, це допомогло йому заручитися підтримкою європейських правителів.

Прочитайте уривок зі свідчень венеціанського посла А. Віміни та розгляньте ілюстрацію. Які риси вдачі Б. Хмельницького, на яких наголошував посол, можна простежити в портреті гетьмана? Яке з джерел — писемне чи візуальне — більш реалістично передає характер гетьмана?

«Росту гетьман скоріше високого, ніж середнього, кремезний і міцної будови. Мова його та спосіб управління показують, що він має тверезе судження і проникливий розум.

Зустрів мене гетьман приязно, розмовляв зі мною вільно латиною. У поводженні, і не тільки зі мною, гетьман лагідний і простий, чим завоював любов і пошану простих людей, але, з іншого боку, він тримає їх у дисципліні суворими стягненнями...»

Невідомий художник. Портрет Б. Хмельницького. XVII ст.

4. Гетьманщина — козацька держава

Перші битви під проводом Б. Хмельницького в урочищі Жовті Води, під м. Корсунем і під м. Пилявою завершилися перемогою українського війська. Восени 1648 р. значну частину українських земель було звільнено. На визволених землях запроваджували козацькі порядки. Так постала Українська козацька держава, що отримала назву Військо Запорозьке, або Гетьманщина. Вища влада належала гетьманові, що й визначило її назву. Проте найважливіші питання державного життя вирішувалися, як і раніше, на козацькій раді. Керувати державними справами гетьманові допомагала генеральна старшина. Зокрема, писар відав військовою канцелярією, відповідав за дипломатичне листування, обозний — військовою артилерією, а два осавули були найближчими помічниками гетьмана у військових справах і розслідували тяжкі злочини. До генеральної старшини належали також два судді.

Столицею козацької держави за часів Б. Хмельницького було місто Чигирин. Згодом столицю було перенесено до Ба-турина, а насамкінець столицею стало місто Глухів. Труднощі, з якими зіткнулася молода держава, змусили Б. Хмель-

ницького піти на союз із Московією. Однак відтоді довелось оборонятися від зазіхань московитів, які хотіли контролювати козацтво й усі українські землі.

За допомогою карти «Гетьманщина за часів Богдана Хмельницького» (с. 51) з’ясуйте, чи всі землі, заселені на той час українцями, ввійшли до складу Гзтьманщини. Знайдіть на карті гетьманську столицю. Як ви вважаєте, чому вибір було зроблено на користь Чигирина?

Гетьманщина проіснувала до 1764 р. Російський царат ліквідував гетьманство, а колишні козацькі полки перетворив на полки російської армії. У 1775 р. було остаточно знищено Запорозьку Січ. Частина козаків перебралася на землі, що підпорядковувалися турецькому султану. Там, на чужині, вони спробували продовжити славну історію козацтва.

Історія навколо нас. З 1871 р. існує легенда про «Священний Червоний дуб запорозьких козаків».

Уже тоді йому було понад 500 років, а товщина стовбура сягала 6 м в обхваті. Це непросте дерево. Згідно з легендою, його листя впродовж усієї зими було червоним і не опадало аж до весни.

Цей єдиний свідок тих буремних часів, що зберігся, — 700-річний козацький дуб, росте в селищі Верхня Хортиця.

За легендою, Б. Хмельницький вів своє військо повз цей дуб до перемоги на Жовтих Водах. Зупинившись коло нього, побажав козакам бути такими ж нерозривними з Батьківщиною, як коріння дерева із землею.

висновки

На південних степових просторах України за Дніпровськими порогами сформувалося козацтво, яке відіграло важливу роль в історії нашого народу. Козацтво стало основною силою національно-визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького, у результаті якої було утворено Українську козацьку державу — Військо Запорозьке, або Гетьманщину, що проіснувала понад 100 років.

Запитання та завдання

1. Видатний український дослідник історії козацтва Д. Яворницький так описує створення січі на о. Хортиці: «У 1556 р. знаменитий ватажок низових козаків князь Дмитро Вишневецький, вирушаючи на війну з татарами, вийшов за межі Київського воєводства й, спустившись нижче порогів, розташувався на острові Хортиця. Вишневецький влаштував на острові земляне містечко».

обчисліть, скільки років минуло від заснування січі на о. Хортиці до початку національно-визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького. Яке це століття та яка його половина?

опишіть риси характеру Д. Вишневецького за його портретом.

2. позначте на шкалі часу рік заснування та розпаду Української козацької держави. скільки років вона проіснувала?

3. поміркуйте, чи вдало козаки використовували географічне положення для заснування січей. Якими принципами вони керувалися, обираючи місце для січі-фортеці?

4. Чому Запорозьку січ називали козацькою республікою?

5. оберіть речення, у яких ідеться про Б. Хмельницького, та складіть розповідь про нього.

спорудив на Дніпрі фортецю — Запорозьку січ. очолив національно-визвольну боротьбу українського народу.

Знав кілька іноземних мов, зокрема латину, очолив козацьку державу — Військо Запорозьке.

Дбав про розвиток козацтва завдяки відносинам із польським королем.

Був хорошим дипломатом і заручився підтримкою європейських правителів під час козацької війни.

6. спільно з учителем/учителькою визначте причини й наслідки національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького.

7. У Верхній Хортиці росте 700-річний дуб. Чому його вважають символом козацької слави? Для чого потрібно оберігати будь-які пам’ятки минувшини?

8. За допомогою QR-коду (рекомендовано для використання в школі) прочитайте «Легенду про козацький чуб». Знайдіть в інтернеті інформацію про побут козаків чи традиційну козацьку кухню.

Попросіть допомоги в дорослих. Презентуйте розповідь у класі.

9. Накресліть шкалу часу, позначте на ній зазначені дати й розв’яжіть хронологічну задачу.

Союзницьку угоду з Московією Б. Хмельницький мусив укласти в 1654 р.

На якому році національно-визвольної боротьби це сталося?

10. Складіть стислу розповідь про Українську козацьку державу — Військо Запорозьке. Після яких подій стало можливим її утворення? Кому належала влада в молодій державі? Яке місто стало її столицею? Коли завершилася її історія?

 

Це матеріал з підручника "Вступ до історії України та громадянської освіти" 5 клас Могорита