Інформація про новину
  • Переглядів: 78
  • Дата: 20-07-2022, 11:07
20-07-2022, 11:07

12. Світ інформації

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  11. Дотримання прав людини
Наступна сторінка:   13. Я — особистість

Згадайте....

— звідки дізнаємося різноманітні новини;

— значення слова «інформувати»;

— відомі вам правила безпечної поведінки в інтернеті.

— значення слів «факт», «дезінформація»;

Як ви розумієте...

— поняття «інформаційний простір»?

Чи знаєте ви, що...

— однією із найдавніших інформацій, яка зафіксована в Україні, є наскельні малюнки печер Кам'яної могили, що в Запорізькій області, — давні люди зобразили сцени полювання, тодішніх тварин.

«Найбільшого успіху досягає той, хто має в своєму розпорядженні кращу інформацію».

Бенджамін Дізраелі, британський політик, письменник

12.1. Інформаційний простір

Світ, у якому ми живемо, наповнений великою кількістю невидимих нашому окові елементів та процесів. Це повітря, тепло, хвилі передач мобільних пристроїв, електричний струм, а також інформація — все, про що ми довідуємося, що сприймаємо.

Інформаційних відомостей навколо нас є надзвичайно багато, тож спробуймо їх класифікувати. За способом сприйняття: зорові — все, що ми бачимо (в тому числі і на пристроях, якими користуємося), читаємо чи розглядаємо; слухові — те, що чуємо; тактильні — те, що сприймаємо на дотик; нюхові — про які дізнаємося з допомогою нюху; смакові — з допомогою яких відчуваємо смак. Інформація може різнитися за способом подання. Так, вона може бути текстовою, числовою, графічною, звуковою. Третім

критерієм, за яким можемо розрізнити види інформації, є її призначення. Вона може бути масовою, тобто загальнодоступною, спеціальною — призначеною або зрозумілою певній групі людей і особистою — такою, яка відома певній людині.

Чи чули ви коли-небудь слово «інфопростір»? Чи розумієте його значення? У загальному, широкому сенсі інформаційним простором (інфопростором) є весь світ довкола нас. Щойно розплющивши очі, ми безперервно приймаємо інформацію, а згодом ділимося нею з іншими.

Так виникає безперервний інформаційний потік. Медіа — телебачення, преса, радіо, мережа Інтернет тощо — зробили цей потік потужним і всеохопним. Про сьогоднішнє суспільство кажуть, що воно інформаційне. Джерелами інформації є документи, книги, бази даних, реєстри, наукові збірки, бюлетені, повідомлення масмедіа, публічні виступи.

1. Які засоби масової інформації використовуєте ви? 2. До яких видів інформації за способом подання та

призначенням належить текст вашого підручника?

3. Спробуйте укласти схему «Види інформації».

12.2. Що таке дезінформація

Завдяки інформації, яку отримуємо, формується наше бачення світу. Доступ людей до інформації є надзвичайно важливим, однак не менш важливою є її якість і правдивість. Усю інформацію, отриману зі ЗМІ, можна умовно розділити на те, що дійсно відбулося (факти, події), і думки інших людей з приводу того, що відбулося (судження). Про певний факт судження можуть бути

вкрай різними, адже різні люди неоднаково сприймають та оцінюють одну і ту ж подію.

Добираючи інформацію, можна впливати на думки людей та їх поведінку, відкрито переконувати споживачів інформації або ж приховано маніпулювати ними. Часто у масмедіа поширюють неправдиву інформацію про людей чи події. Так народжуються фейки або дезінформація. Фейк — спеціально поширювана відверто неправдива інформація. Так називають не лише сфальсифіковані тексти, а й підроблені світлини, відеоролики, сторінки в соцмережах.

Щоб не бути обманутим, слід проявити пильність, навчитися знаходити неправдиві відомості у медіапотоці. Як їх побачити? Найчастіше фейкова інформація має сенсаційний характер, набуває широкого розголосу, розбурхує такі емоції, як страх, тривога, гнів, відраза. Також у фейках відсутні посилання на те, звідки взялася ця інформація, або ж вказують неправдиве джерело. Ми живемо у світі постійного «інформаційного шуму». Інформація, яку одержуємо, не завжди буває якісною, достовірною і корисною. Але людина є істотою розумною, тому вчиться розрізняти й оцінювати інформацію, тобто набуває медіаграмотності. Важливим є навик розпізнавати брехню,

неточності або бажання ввести в оману, який є неодмінним елементом критичного мислення.

1. Як ви можете пояснити поняття «інформаційний шум»? 2. Чому важливо вміти упізнавати неправдиву інформацію? 3. Наведіть кілька прикладів, коли отримана інформація змінювала ваші уявлення, переконання, думки.

12.3. Історичний факт, подія, процес

Історики працюють з історичними інформаційними відомостями, досліджують факти і події, що минули. Тому історію теж можна вважати наукою про інформацію. Так, на уроках у п’ятому класі ви опрацьовуватимете чимало інформаційних даних, перевірятимете їх на достовірність, можливо віднайдете «історичні фейки». Щоб робота була плідною, потрібно вчитися перетворювати інформацію — виділяти й занотовувати найважливіше, створювати таблички, графіки, діаграми. Врешті — досліджувати історичний текст. Для цього потрібно вміти визначати «найменшу одиницю» в історичних даних, незмінну і конкретну. Це — історичний факт, тобто реальна, не вигадана подія з минулого. Наприклад: «24 серпня 1991 року

ухвалено Акт проголошення незалежності України і наша держава відновила свою незалежність». Або ж: « Від вересня 1996 року грошовою одиницею України стала гривня».

Пов’язані між собою історичні факти складаються в історичні події. Вони є логічно завершеними та обмеженими в часі та просторі. Для прикладу, розглянемо подію — хрещення Руси-України. Що їй передувало?

Князь Володимир Великий вирішив замінити старі вірування новими. Його посланці подорожували землями різних народів, пізнаючи їх вірування. Врешті князь обрав християнство, яке сповідували візантійці — могутні сусіди Володимира, що стали його союзниками. Спершу князь охрестився сам, потім наполіг на хрещенні свого оточення, а 988 року хрестили русів — наших далеких предків — у Києві.

Історичні події складають безперервний ланцюжок — історичний процес. Він є причинно-наслідковим. Що це означає? Всі історичні події мають причини і наслідки та є пов’язаними між собою, ніби «витікають» одна з одної. Сукупність неперервних причин-подій-наслідків становить історичний процес.

Князь Володимир Великий отримав у спадок величезну, але розрізнену державу. Важливим завданням стало її об’єднання. Найдієвішим засобом для цього було запровадження єдиної для всіх релігії: один Бог, один князь, одна держава. Вибір припав на християнство, яке сповідувала могутня Візантія, таким чином князь отримував ще й неабиякого союзника. Саме хрещення відбулося в 988 році. Однак руси не одразу прийняли нову віру. Почався довгий, складний і болючий процес християнізації.

Які наслідки цієї події? До сьогодні переважна більшість мешканців України сповідують християнство. Князю Володимиру вдалося зміцнити Русь-Україну та розширити її межі. Згодом вона втратила єдність, а потім, захоплена правителями сусідніх держав, перестала існувати. Відтоді українці ще не раз пробували відновити незалежність своєї держави. Вдалося їм це лише 24 серпня 1991 року.

1. Які історичні факти та події, окрім згаданих у тексті, вам відомі? 2. Що є найменшою одиницею в потоці

історичної інформації? 3. Чи вважаєте вірним твердження «причина зумовлює наслідок»?

1. Вправа «Правда — неправда» (в парах). Створіть два повідомлення про життя своєї громади / школи — одне фейкове, одне — правдиве. Запропонуйте їх класу, щоб розрізнити інформацію і дезінформацію. 2. Вправа «Передай

інформацію». Спробуйте передати інформацію, запропоновану вчителем / вчителькою, своїм однокласникам / однокласницям за допомогою жестів, міміки, малюнка, запитань «так — ні» тощо.

Інформація. Інфопростір. Факт. Судження.

Фейк. Масмедіа. Медіаграмотність. Історичний факт. Історична подія. Історичний процес.

Виконайте онлайн-вправу:

«Факти і події в сучасності та в історії»

https://cutt.lv/aIsc13z

Корисна гра:

«У світі інформації» (відсутнє слово)

https://cutt.ly/eIsvpzx

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли__? Що_? Хто_? Де_?

Звідки ми можемо дізнатися про__? Чому_? Як_? Який

результат_? Запропонуйте свої запитання в класі.

2. Назвіть один факт і одне судження про свого / свою однокласника / однокласницю. Що було легше підібрати: факт чи судження? Чому? 3. Складіть хмаринку слів «Наше медіаполе», в якій перелічіть джерела, з яких ви черпаєте інформацію. Чому саме цим джерелам інформації ви надаєте перевагу? Поміркуйте, чи всі вони надійні. 4. Розкажіть про відомі вам події серпня-грудня 1991 року. Наведіть кілька фактів. Як би ви назвали історичний процес, елементами якого є ці події?

5. Вправа «Вплив». Створіть плакат, щоб вплинути на уявних споживачів інформації. Підберіть влучні речівки, слогани, зображення. 6. Творча вправа «Факт-судження». Попросіть

однокласника / однокласницю розповісти про події сьогоднішнього ранку, від пробудження до початку першого уроку. Що в його / її розповіді є фактами, а що — судженнями?

 

Це матеріал з підручника "Досліджуємо історію і суспільство" 5 клас Васильків 2022

 




Попередня сторінка:  11. Дотримання прав людини
Наступна сторінка:   13. Я — особистість



^