Першою зупинкою нашої уявної мандрівки в минуле буде Русь-Україна. Ми довідаємося, як виникла ця держава та познайомимся з її славетними історичними постатями.

1. Як виникла держава Русь-Україна?

Від II—І тисячоліття до н. е. на українських землях, а саме на території сучасного Полісся, Волині, Поділля та Середнього Подніпров’я жили слов’янські племена. На чолі племен стояли обрані громадою вожді. Якщо виникала потреба боронитися від сильного ворога, то племена слов’ян об’єднувалися в міжплемінні воєнні союзи.

Для допитливих!

«Повість минулих літ» як історичне джерело

https://bit.ly/3DtQxs3

Працюємо в парі

Намалюйте лінію часу. Опрацьовуючи текст параграфа, позначте на ній основні події з історії Русі-Укра-їни та Королівства Руського.

У VIII—IX ст. у східних слов’ян виникали нові утворення — племінні княжіння. Очолювали їх князі. У 60-ті роки IX ст. на основі племінного княжіння полян2 виникає держава Київське князівство. Територіально князівство було невеликим і охоплювало переважно землі полян навколо Києва.

У «Повісті минулих літ» Київське князівство згадується як «Руська земля». Згідно з літописом його правителями були князі Дір і Аскольд. На думку дослідників, правили вони окремо (спочатку Дір, а потім Аскольд) і були представниками роду Києви-чів³, що походив від легендарного Кия. Князь Аскольд здійснив кілька воєнних походів проти Візантії.

Плем’я —

об’єднання людей, що мали спільне походження, мову, віру та звичаї.

² Поляни - у «Повісті минулих літ» назва одного із східнослов’янських племен (союзу племен) VI—IX ст.

³ За іншою версією вони були варягами, які заволоділи невеличким укріпленим містечком Києвом. На Русі варягами називали воїнів з північної Європи — Скандинавії.

За свідченням літописця, в 882 р. владу в Києві захопив новгородський воєвода Олег, убивши при цьому Аскольда і Діра. За час свого правління йому вдалося об’єднати північні землі східних слов’ян з південни-

ми та розширити свої володіння. Столицею своєї держави Олег оголосив місто Київ: «Хай буде Київ матір’ю градам руським». Підкорені племена змушені були платили данину в Київ. Так утворювалася територія держави Русі-України⁴.

Пригадайте

Пригадайте легенду про заснування міста Києва. Як і коли його було засновано? Хто вважається засновником Києва?

Для допитливих!

Що ж означає назва «Русь» та звідки вона походить?

https://bit.ly/3viKK5w

Після смерті Олега в 912 р. повновладним київським князем став Ігор. Він продовжив справу Олега з розширення території держави і здійснив низку походів на Візантію.

Ігор прагнув розширити межі підвладних йому земель та збільшити розмір данини. Це, у свою чергу, викликало спротив у людей, які на них проживали. Зокрема, в 945 р. Ігор намагався кілька разів поспіль зібрати данину з деревлян. Обурені деревляни повстали, захопили в полон і стратили князя.

2. Чим уславилися княгиня Ольга та її син Святослав?

Після смерті князя Ігоря правителькою Русі стала його дружина — Ольга (945—964 рр.)⁵. Своє правління вона розпочала з того, що придушила повстання древлян і жорстоко помстилася вбивцям свого чоловіка.

За правління княгині Ольги розбудовувався, прикрашався й зміцнювався «стольний град» Київ. З метою посилення своєї влади та уникнення повстань у залежних землях княгиня облаш-товувала опорні пункти та встановила фіксований розмір данини із залежного населення.

Працюємо разом!

Розгляньте фрагмент пам’ятника княгині Ользі. Які риси характеру княгині намагався передати скульптор?

⁴ 882 рік вважають датою створення Русі-України.

⁵ Княгиня Ольга, перша і поки єдина жінка, — глава держави в історії України.

1. Фрагмент пам’ятника княгині Ользі в Києві

2. Композиція в Музеї становлення української нації, присвячена урочистому прийому у Великому палаці імператором Константином VII Багрянородним у Константинополі в жовтні 957 р. княгині Ольги.

Велику увагу княгиня приділяла відносинам з іншими державами. Близько 946 р. вона здійснила візит до Константинополя. Княгиню урочисто прийняв візантійський імператор Константнії Багрянородний. У головному храмі Візантійської імперії, грандіозному й пишному Софійському соборі, княгиня Ольга прийняла хрещення.

Втім, запровадити християнство на Русі Ользі так і не вдалося. Тогочасне суспільство чинило опір християнізації. Не вдалося княгині схилити до нової віри й свого сина Святослава, який, згідно з літописом, «не послухав матері, відправляючи язичницькі обряди».

У 964 р. княгиня Ольга передала владу своєму змужнілому синові. Більшу частину свого правління князь Святослав провів у походах, увійшовши в історію пі д такими прізвиськами, як Завойовник, Хоробрий, Славний.

У результаті численних походів князь Святослав розширив кордони Русі, яка стала однією з найбільших тогочасних європейських держав. Навесні 972 р., повертаючись до Києва з чергового походу, Святослав та його військо потрапили в засідку, організовану печенігами. У цьому бою загинули багато русичів та сам князь.

3. Чому князя Володимира називають Великим?

Після загибелі Святослава між його трьома синами розпочалася запекла боротьба за владу. В цій міжусобній боротьбі в 980 р. переміг Володимир, який правив Руссю до 1015 р. У «Повісті минулих літ» зазначається: «І почав княжити Володимир у Києві єдиновладно».

Князь Володимир турбувався про міць та безпеку своєї держави. За його часів на Русі почали карбувати власні монети (до цього для розрахунків використовувалися іноземні монети). З метою захисту держави від постійних набігів степових кочівників князь зводив земляні вали, укріплені міста та фортеці по ріках Десна, Сула, Ірпінь, Осетр. Ця захисна система, протяжністю в кілька тисяч кілометрів отримала назву «Змієві вали»⁶. Частково ці вали збереглися до наших днів.

Працюємо разом!

Оцініть діяльність Володимира Великого як історичної постаті. Свою відповідь аргументуйте.

1. Хрещення святого князя Володимира. Фреска В. М. Васнецова у Володимирському соборі Києва, 1890 р.

2. Композиція Музею становлення української нації, присвячена ключовій історичній події - масовому хрещенню жителів міста в річці Почайна в Києві під стінами укріплень Київського Подолу в 988 р.

⁶ Зі «Змієвими валами» пов'язані прадавні легенди про боротьбу наших предків із величезними зміями (драконами). Згідно з ними руські богатирі запрягали драконів у велетенські плуги й проорювали ними гігантські борозни, аби умертвити їх.

Утім, головним здобутком князя Володимира стало запровадження в 988 р. єдиної для всієї держави релігії - християнства. Під час одного з походів князь Володимир у місті Херсонесі прийняв хрещення та одружився з візантійською князівною Ганною. Повернувшись на Русь, князь привіз із собою також грецьких священиків, котрі масово хрестили киян. Ця подія вважається Хрещенням Русі, і відбулася вона 988 р. Ось як у літопису її описано: «І коли Володимир прибув, повелів він поскидати кумирів - тих порубати, а других вогню оддати... Після цього Володимир послав сво-

їх посланців по всьому городу сказати: «Якщо завтра хто-небудь не буде на річці: чи багатий, чи вбогий, чи жебрак, а чи раб, - той буде ворог мій».

...Ранком зійшов Володимир зі священиками царициними і корсун-ськими до Дніпра, і зійшлось людей без ліку: і ввійшли всі в воду, і стояли в ній по шию, а другі - до грудей, малі біля берега, інші тримали дітей на руках, дорослі бродили, а священники ж стояли і творили молитву».

За навернення Русі до християнства православна церква зарахувала князя до лику святих і згадує його як Святого рівноапостольного князя Володимира Великого.

Поміркуйте!

За що князь Ярослав отримав прізвисько Мудрий?

4. Як розвивалися події за наступників Володимира?

Після смерті в 1015 р. князя Володимира між його синами розпочалася жорстока боротьба за київський престол. Завершилася вона в 1019 р. перемогою Ярослава, який увійшов у історію під прізвиськом Мудрий. Тож за які справи він отримав його?

За правління Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.) територія Русі досягла найбільших розмірів, а Київ став одним із найбільших міст Європи. Князь розбудував міста, турбувався про захист держави від кочівників, розвивав мирні відносини з іншими державами. Його діти були одружені з представниками родів правителів європейських країн, за що він отримав ще одне прізвисько «тесть Європи».

https://bit.ly/3DfUssP

Карта «Київська держава за часів Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.)»

Ярослав Мудрий продовжив справу батька з поширення християнства на Русі. Він сприяв розвитку освіти і мистецтва. Так, за його правління в Києві було завершено будівництво Софійського собору, побудовано Золоті ворота, створено школу при Софії Київській, засно

вано першу бібліотеку в Русі-Україні, укладено першу писану збірку законів - «Руська правда». Тож недарма історики вважають період правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого розквітом Русі-України.

За наступників Ярослава Мудрого держава розпалася на кілька самостійних князівств. Навала кочових орд монгольського хана Батия в середині ХІІІ ст. призвела до занепаду могутньої держави, яка з часом припинила існування.

5. Як Галицько-Волинська держава стала королівством Руським?

Наприкінці ХІІ ст. почали зміцнюватися Галицьке та Волинське князівства, розташовані на західних землях Русі. У 1199 р. волинський князь Роман Мстиславич, скориставшись смертю галицького князя, захопив Галич та об’єднав під своєю владою землі двох князівств — Волині й Галичини — в одну державу. Столицею об’єднаної Галицько-Волинської держави Роман обрав місто Галич.

Часи найвищого піднесення Галицько-Волинської держави історики пов’язують з ім’ям його сина — князя Данила Романовича (1201—

1264 рр.). Данило заснував низку нових міст, у тому числі Львів. Столицею своєї держави князь обрав нове укріплене місто Холм.

Данило Романович заслужив славу хороброго воїна і здібного полководця. У боротьбі з навалою монголів він домагався підтримки

правителів європейських держав. В 1253 р. Данило Галицький прийняв від Папи Римського пропозицію коронації і став королем. Західноєвропейські писемні джерела називали Галицько-Волинську державу королівством Руським.

Короля Данила літописець характеризує таким чином: «Сей же король Данило був князем добрим, хоробрим, мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами...».

У 1264 р. король Данило помер. За його спадкоємців Галицько-Волинська держава почала поступово занепадати, і її землі наприкінці XIV ст. були поглинені Польщею та Литвою.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ.

Знаю: 1. Коли і як виникла РусьУкраїна? 2. Який рік вважається датою хрещенням Русі? 3. Коли і ким було засновано Галицьку-Волинську державу? 4. У якому році було короновано Данила?

РОЗУМІЮ	ВМІЮ	ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ
1. За яких князів РусьУкраїна набула найбільшого розвитку? Свою відповідь аргументуйте. 2. Чим уславився король Данило? 3. Яке значення мало прийняття християнства на Русі для розвитку освіти і науки?	Уявіть себе дослідником/до-слідницею. Використовуючи текст підручника, історичні джерела й ілюстрації, напишіть коротку розповідь про одну з історичних постатей, згаданих у параграфі. Під час виконання завдання скористайтеся пам’яткою «Як підготувати розповідь про історичну постать».	1. Які події в історії Русі-Укра-їни та Галицько-Волинської держави, на вашу думку, є найважливішими? Свою відповідь обґрунтуйте. 2. Чи всі згадані в параграфі правителі/правительки Русі-України та Галицько-Волинської держави є історичними постатями? Чому?

Писемні джерела про історичні постаті

княжої доби!

https://bit.ly/3DMZPzf

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СЬОГОДЕННЯМ

Відшукайте (у бібліотеці, музеї чи за допомогою електронних ресурсів) інформацію про одну з пам’яток давньої історії України чи княжих часів, розташованих у рідному краї. У чому, на вашу думку, цінність цієї пам’ятки для сьогодення?

 

Це матеріал з підручника "Досліджуємо історію і суспільство" 5 клас Мороз 2022