Інформація про новину
  • Переглядів: 68
  • Дата: 20-07-2022, 18:20
20-07-2022, 18:20

17. Увічнення пам’яті про Голодомор в Україні

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  16. Українська революція 1917-1921 року
Наступна сторінка:   18. Українці у Другій світовій війні

Працюємо разом!

Яку політику проводили більшовики на селі на початку 1930-х років?

1. Що передувало Голодомору?

Прийшовши до влади, більшовики поставили за мету докорінно змінити суспільство, зокрема ліквідувати приватну власність. У 1928 р. радянське керівництво на чолі з Йосифом Сталіним, оголосило курс на колективізацію, тобто об’єднання індивідуальних селянських господарств у колективні господарства — колгоспи. До колгоспу в селянина насильно забирали землю (крім городу та саду), знаряддя праці, велику рогату худобу, коней, птицю.

Спогади очевидиці

«У колгоспі треба було працювати, але зарплата була раз на рік, під Новий рік, і ніхто не знав, що ви можете отримати з того. Бо перше треба було віддати державі, для колгоспу, а робітникам, які працювали в колгоспі, вже були залишки. Нам не вистачало навіть на три місяці того, що ви заробили у колгоспі - нараховували трохи картоплі, зерна, борошна не давали, треба було ще десь зерно змолоти».

Григорій Зубенко, 1924р. н.

Кожен член такого господарства - колгоспник - мав відпрацювати певну кількість трудоднів. Оплата була настільки мізерною, що прохарчувати себе і свою родину колгоспник за неї не міг. По суті, колективізація перетворювала українських селян із господарів своєї землі в наймитів, які не могли вільно розпоряджатися ані землею, ані результатами

власної праці. Тому українські селяни чинили спротив колективізації.

За підрахунками істориків, на початку 1930-х років відбулося близько 4 тисяч масових виступів селян проти колективізації за участю близько 1,2 млн осіб. Із колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств. Тому більшовики почали примусово заганяти селян у колгоспи. Тих, хто чинив опір, оголошували куркулями і разом із родинами виселяли з власних домівок, відбирали майже все майно й виселяли до Сибіру. За підрахунками істориків, у цей час було «розкуркулено» понад 1,5 млн осіб.

Колгоспи, колективні господарства - великі колективні сільськогосподарські підприємства в СРСР На початку 1930-х років основною формою колгоспного руху була артіль. Вся земля членів артілі (крім городів та садів), худоба, реманент, насіннєві запаси ставали державною власністю. Члени артілі могли мати в особистому користуванні невелику присадибну ділянку для городу та саду, одну корову й малу живність - свиню, вівцю, птицю.

2. Як історичні документи відображають боротьбу більшовиків з опором колективізації?

Дослідницьке завдання! Проаналізуйте історичні джерела, наведені далі. Які методи використовували більшовики під час примусової колективізації? Які відчуття викликають у вас текст документа та фотографії?

Більшовицька пропаганда зображувала куркулів багатіями, які нечесно здобули свої статки. Чи дають підстави історичні джерела це стверджувати?

Свідчення мешканки с. Кобижча Бобровицького району Марії Антонівни Єременко, 1919 р. н.

«Мого батька арештували 1929 року як куркуля. Мене й сестру вигнали зі школи, бо ми були дітьми класового ворога. Батька кудись повезли, а нас біля матері лишилося п’ятеро. Але місцеві активісти вважали, що куркульське гніздо ще не зовсім зруйноване і цілою бригадою прийшли до нас навесні викидати нас із хати. В цей час мами не було вдома. Мені йшов десятий рік, я всю зиму прохворіла тифом, не могла ходити. Один з активістів взяв мене за поясок, виніс із хати й поклав під лісою над самісінькою дорогою. Потім біля мене посадив маленького братика, якому не було ще й року.

[...] Коли мама прийшла, хата була вже опечатана. Так ми й прожили все літо на вигоні перед своєю хатою. Там протікала невеличка річка, де ми брали воду й милися. До того ж голодували. Вже всі попухли. Ніколи не забуду, як проходили мимо нас активісти. Побачили, в якому ми становищі. [...] Схопили нас за комірці та повкидали в річку. Один пояснив: “Все одно вам хана! Навіщо комусь клопоту завдавати з похованням?” З криками “Рятуйте!” мама витягувала з річки. Ваня, найменшенький, захлинувся. Мама закопала його під грушею».

3. Як більшовики організували масовий штучний голод в Україні?

Працюємо разом!

На основі тексту підручника та спогадів очевидиць підготуйте відповідь на запитання: Що стало основною причиною Голодомору 1932-1933 років?

Політика більшовиків щодо примусової колективізації мала катастрофічні наслідки для українського селянства. Виселення так званих куркулів, а по суті, хороших господарників, підірвало виробничий потенціал українського села. Колгоспи не могли виробити необхідну кількість продовольства та оплатити працівникам навіть їхні мізерні трудодні. Незважаючи на це, радянське керівництво у 1932 р. прийняло рішення про насильницьке вилучення всього продовольства у селян. В українських селах розпочався голод.

1. Радянський агітаційний плакат

2. Жертви голоду. Харківщина, 1933 р. Фото з Колекції кардинала Теодора Інніцера (Архів Віденської дієцезії). Фото зробив інженер А. Вінербергер.

Крім того, більшовицьке керівництво погіршило й до того катастрофічне становище селян, прийнявши в серпні 1932 р. спеціальну постанову. В народі її назвали «Закон про п’ять колосків». Відповідно до нього крадіжкою державного майна вважалася навіть ситуація, якщо голодна людина зірве кілька колосків чи підбере декілька картоплин на колгоспному полі. Голодних селян, які збирали на полі залишені після жнив колоски, звинувачували в розкраданні державного майна й засуджували до тривалих термінів чи розстрілу. Траплялися випадки покарання дітей.

Спогади очевидиці

«А ще відбирала влада те, що виростили люди... Забирали зерно, продукти, дивилися по горщиках, яка є їжа — і з’їдали або виливали. Приходили щоденно. Люди від них усе ховали, закопували. Але сховати було неможливо. Вони шукали з шомполами, переколювали геть усе. Люди їли, що було: в полі мерзлу картоплю, мишей, котів, липові листки, корінці, ягоди, гриби, їжаків, відростки від калини, які підпікали або їли сирими. Всі голодували. Дуже багато вмирало людей, цілими сім’ями. Ховали їх попід хатами. На них нема ні хрестів, ні пам’ятників. їх згадують ті, хто зостався живим. В їх смерті я виню лише владу».

Станіслава Іванівна Заріцька, 1923р. н., село Яворівка Житомирської обл.

4. Чому Голодомор називають геноцидом українського народу?

Насильницьке вилучення в селян продовольства, блокада військовими підрозділами сіл та цілих районів, заборона виїзду за межі охопленої голодом України — такими були основні методи організації масового голоду. Штучно організований комуністичною владою голод в Україні в 1932-1933 рр. отримав назву Голодомор. За підрахунками вчених, жертвами Голодомору стали понад 4 млн осіб.

Геноцид ((від грец. ytvoq (genos) -рід, плем’я та лат. caedo - вбиваю) -цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково національних, етнічних, расових чи релігійних груп як таких.

Голодомор був геноцидом українського народу, організованим партійним керівництвом та урядом Радянського Союзу на чолі зі Сталіним. Він проводився шляхом створення штучного масового голоду, вчинення терору, репресій, розстрілів, депортацій різних верств населення на території України та Кубані, де переважну більшість населення становили українці. Українців знищували голодом, оскільки вони чинили супротив політиці комуністичного окупаційного режиму.

5. Як вшановується пам’ять про Голодомор в Україні та світі?

Тривалий час комуністичний режим намагався приховати правду та знищити саму пам’ять про цей злочин. Тому перший у світі пам’ятник жертвам Голодомору з’явився поза межами України — в канадському місті Едмонтоні в 1983 р.

Виготовлено пам’ятник у формі надірваного кола. Це символізує спеціально розірваний життєвий цикл українського народу. Зморені руки, що підняті у спротиві, символізують благання людей про закінчення тортур. На пам’ятнику є напис, зроблений англійською та французькою мовами: «На вічну пам’ять мільйонам, хто загинув під час голоду-гено-циду, спричиненого в Україні радянським режимом у Москві у 1932— 1933 роках. Стіймо на сторожі проти тиранії, насильства, нелюдяності».

Дещо пізніше пам’ятники померлим від Голодомору було споруджено в м. Вінніпезі (Канада), Лондоні (Велика Британія), Лос-Анджелесі (США) та багатьох інших містах світу.

Одним із перших пам’ятних знаків в Україні було споруджено в 1989 р. в Харкові зі скромним написом «Жертвам голоду».

В Україні Голодомор почали активно досліджувати лише після проголошення Незалежності. На пам’ять про тих людей, які померли з голоду, в Україні щороку в четверту суботу листопада запалюють свічки.

Центром вшанування та увіковічення пам’яті про людей, безвинно вбитих голодом протягом першої половини ХХ ст., є Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» в м. Києві.

Перший у світі пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 рр. в Едмонтоні (Канада)

Пропонуємо вам відвідати сторінку сайту інтернет-підтримки підручника, переглянути там інтерактивну карту «Пам’ятники жертвам голодомору в Україні» та здійснити 3-D екскурсію Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору» в Києві.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ.

Знаю: 1. Що таке геноцид? 2. Вкажіть дати Голодомору. 3. Якими методами більшовики проводили колективізацію в Україні?

РОЗУМІЮ

ВМІЮ

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

1. Який існує взаємозв’язок колективізацією, розкуркулюванням та Голодомором? Свою відповідь аргументуйте.

2. Чому Голодомор називають геноцидом українського народу? Свою відповідь аргументуйте.

Уявіть себе дослідником/до-слідницею. Використовуючи додаткові джерела інформації, сайт інтернет-підтримки підручника підготуйте розповідь/презентацію про один із пам’ятників/меморіа-лів, присвячених Голодомору. Які символи використали їх автори, щоб відобразити тогочасні події?

1. Висловіть своє ставлення до політики більшовиків стосовно українського села. Відповідь аргументуйте.

2. Які почуття у вас викликають події Голодомору, відображені в історичних документах та фотографіях параграфа?

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СЬОГОДЕННЯМ

Як вшановується пам’ять про Голодомор у вашому населеному пункті / вашій школі / твоїй родині? Висловіть судження, про необхідність увічнення пам’яті про події Голодомору в Україні.

Для допитливих!

Додаткова інформація про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні:

1) Вебсайт «Пам’ятники жертвам голодомору в Україні»

2) Віртуальна 3-D екскурсія Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору» в Києві

3) Інформація про Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» в Києві

4) Писемні джерела про примусову колективізацію та Голодомор

https://bit.ly/3GL7Jf4

 

Це матеріал з підручника "Досліджуємо історію і суспільство" 5 клас Мороз 2022

 




Попередня сторінка:  16. Українська революція 1917-1921 року
Наступна сторінка:   18. Українці у Другій світовій війні



^