1. Як виникла медицина на українських землях?

Медицина в Україні має давню та цікаву історію. Доволі розвинутою була медицина у скіфів¹⁰. Мандруючи степами, вони відкрили цілющі властивості багатьох рослин, які використовували для лікування різноманітних хвороб. Найцінніші лікарські рослини вирощували на спеціальних плантаціях і вивозили в інші країни на продаж.

¹⁰ Скіфи - кочові племена, що жили на теренах України у VII—III ст. до н. е.

Скіфські лікарі славилися у багатьох тогочасних країнах. Вони вміли робити хірургічні операції, під час яких використовували знеболювальні засоби рослинного походження. Зокрема, скіфські лікарі вправно вправ-ляли вивихи, лікували переломи, виривали зуби, ампутували кінцівки тощо. Скіфи також стежили за чистотою свого тіла, для чого у них були спеціальні парові лазні.

1. Скіфський воїн перев’язує ногу своєму товаришу (чеканне зображення на скіфському глечику. IV ст. до н. е.)

2. Скіф лікує іншому хворий зуб або щелепу (чеканне зображення на скіфському глечику. IV ст. до н.е.). На обличчі хворого вираз болю і страждання, правою рукою він схопив руку лікаря.

Особлива увага приділялася медицині в грецьких містах Північного Причорномор’я. Археологи на розкопках знаходять хірургічні ножі, пінцети, голки та інші медичні інструменти. Відомо, що в Ольвії працювала аптека, а жителі Керкінітиди¹¹ у лікувальних цілях використовували цілющі властивості кримських грязей.

2. Що відомо про медицину та доброчинність за княжих часів?

Здавна на Русі лікуванням займалися народні цілителі, яких називали знахарями, волхвами, відунами, відунками, чарівниками. Серед них були травники, що збирали, зберігали та виготовляли лікарське зілля. Були також цілителі, які спеціалізувалися на лікуванні певних хвороб: лікували рани, переломи (костоправи), зуби (зубоволоки), очі, допомагали породіллям тощо.

При багатьох княжих дворах з’являється чимало як своїх, так й іноземних «лічців» (так називаються лікарі в тогочасному збірнику законів «Руська правда»). Медична допомога надавалась як окремими лічцями, так і при монастирях та в лікарнях. Зокрема, відомо, що ще княгиня Ольга першою заснувала в Києві лікарню, де за хворими доглядали жінки.

Велику увагу на Русі приділяли чистоті тіла, тому популярними були лазні. У лазні також лікували різноманітні хвороби, зокрема простудні, шкірні захворювання, вправляли вивихи, робили масаж тощо. Реконструкцію давньоруської лазні можна побачити в Національному музеї медицини України. ¹¹

¹¹ Керкінітида — давньогрецьке місто що існувало з V по II ст. до н. е. на території сучасної Євпаторії.

Інтер’єр лазні часів РусіУкраїни (Х-ХІ ст.), де надавали допомогу хворим. Національний музей медицини України. (худ. А. Крижопольський, Л. Козаченко, скульп. С. Британ)

Доброчинність - добровільне надання допомоги соціально знедоленим та матеріально незабез-печеним особам.

Перші аптеки за княжих часів виникають у Львові при храмах та монастирях у ХІІІ ст. Уже наприкінці XVI ст. у Львові налічувалося 15 аптек. Львівські аптекарі не лише забезпечували потреби городян у лікарських засобах, а й постачали їх до країн Європи.

За княжих часів набуває поширення доброчинність, а саме надання допомоги соціально знедоленим та матеріально не забезпеченим людям. У цей час церква й, зокрема, монастирі стають центрами опіки над хворими, інвалідами, жебраками, допомоги знедоленим і незаможним. За рахунок пожертв вони утримували лікарні, богадільні, опікувалися паломництвом.

3. У чому особливості розвитку медицини та доброчинності в нові та новітні часи?

У XVI—XVII ст. на українських землях відкриваються перші заклади вищої освіти, де викладають медицину. У великих містах виникають об’єднання цирульників. Цирульники володіли не лише мистецтвом гоління, а й певними методами лікування. Вони вміли зупиняти кровотечі, лікувати рани, використовували настої лікарських рослин та цілющі мазі тощо. Під час воєн цирульники надавали допомогу пораненим на полі бою.

У козацьку добу виникають шпиталі для козаків. Зазвичай вони діяли при церквах та монастирях і утримувалися за кошти козацького війська. На полі бою медичну допомогу пораненим надавали військові цирульники та костоправи, котрі були в кожному полку.

1. Фрагмент діорами, що показує надання медичної допомоги у війську Богдана Хмельницького на полі (Національний музей медицини України)

2. Земський лікар біля ліжка хворої дитини в селянській хаті (ХіХ ст.) (інсталяція, Національний музей медицини України)

Епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу.

Пандемія - найвищий ступінь розвитку епідемії, що поширилась на території кількох країн, континентів.

Основну небезпеку здоров’ю населення становили пошесні, або морові хвороби, епідемії та пандемії. Так, епі демія чуми 1623 р. забрала у Львові життя 20 тис. людей.

Однією з найбільш смертельних панде-мій в історії людства вважається пандемія «іспанського грипу»¹² (або просто «іспанка») у 1918-1920 рр. Ця хвороба, спричинена вірусом, за кількістю жертв швидко затьмарила наслідки Першої світової війни. Цифри просто вражають. За підрахунками науковців, протягом 1918-1920 рр. на «іспанку» перехворіли понад 500 млн людей, або близько чверті тодішнього населення світу. За різними оцінками, від «іспанського грипу» померло від 17 млн до 50 млн осіб.

На жаль, медицина того часу була безсила перед епідеміями та пан-деміями, оскільки вакцини проти інфекційних і вірусних хвороб ще не було винайдено.

1. Інтер’єр української аптеки кінця ХІХ - початку ХХ ст. (інсталяція, Національний музей медицини України)

2. Хворих з «іспанкою» доставляють у лікарню в Сент-Луїсі, США

¹² Свою назву смертоносний грип 1918 р. отримав завдяки засобам масової інформації (газетам і журналам) Іспанії, які першими опублікували інформацію про нову хворобу.

Величезну роль у розвитку медичної справи та доброчинності в ХІХ — на початку ХХ ст. відігравали благодійники і меценати. Відомими благодійниками були представники родини Терещенків, які володіли багатьма підприємствами цукрової галузі. Вони за свій кошт заснували чимало лікувальних установ, притулків для сиріт та знедолених, освітніх закладів, храмів у різних містах України. Чимало коштів члени родини Терещенків жертвувала на потреби багатьох доброчинних об’єднань і товариств та були їх почесними й дійсними членами.

Значних здобутків досягли медицина та аптечна справа у ХХХХІ ст. У медичній науці було зроблено чимало винаходів, розроблено дієві ліки та методи лікування різноманітних недуг. Масова вакцинація населення та підвищена увага до гігієни допомогли подолати епідемії багатьох хвороб. У ХХ ст. відкриваються спеціалізовані науково-медичні заклади. У цей період медичне обладнання стало дуже різноманітним. Нині на-уковці-медики працюють над розробленням новітніх ефективних ліків, методів діагностики та лікування різних хвороб.

4. Як вплинула пандемія коронавірусноїхвороби 2019 (COVID-19) на життєдіяльність людини?

Глобальним викликом для людства загалом стала пандемія корона-вірусної хвороби 2019 (COVID-19). Цю інфекційну хворобу було вперше виявлено в людини у грудні 2019 р. в місті Ухань (Центральний Китай). Лише за два з половиною місяці вона поширилася на всі континенти, крім Антарктиди, і торкнулася більшість країн.

Жертвами коронавірусної хвороби стали мільйони людей в усьому світі.

У такій ситуації людство змушене було швидко й ефективно реагувати на цей виклик, переглядати майже всі сфери життєдіяльності людини, запроваджуючи карантин. Провідні лабораторії світу взялися за розроблення вакцини проти цієї підступної хвороби.

Карантин - заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Локдаун - жорстка форма карантину, що обмежує вільне пересування територією країни та свободу дій у межах певної зони. Під час локдауну у звичному режимі функціонують лише установи, що забезпечують основні потреби громадян та держави загалом.

З метою запобігання поширенню вірусу серед населення у більшості країнах було запроваджено жорсткі карантинні обмежувальні заходи, аж до повного локдауну - обмеження пересування громадян та заборони масових заходів, призупинення роботи транспорту, розважальних та більшості торговельних закладів, переведення освітнього процесу в режим онлайн (дистанційний формат). За стислі терміни було розроблено вакцини проти коронавірусної хвороби. Нині триває вакцинація населення, яка є поки що єдиним ефективним способом захисту від ускладнень, спричинених цією хворобою.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ.

Знаю: 1. Що означають слова «епідемія», «пандемія»?

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СЬОГОДЕННЯМ

Як змінилося життя ваше та ваших рідних в умовах пандемії коронавірусу COVID-19? Яких обмежувальних заходів дотримуються люди в умовах пандемії?

Дослідницьке завдання: З попередніх уроків ви дізналися про роль волонтерів та волонтерок під час Революції гідності та російсько-української війни. Утім, спектр їх благодійної діяльності дуже великий. Волонтери та волонтерки надають різні послуги певним категоріям громадян - людям похилого віку, багатодітним сім’ям, людям з інвалідністю, тяжкохворим, переселенцям тощо. Тобто їхня діяльність спрямовується на вирішення суспільно важливих проблем, які з певних причин не можна повністю розв’язати зусиллями держави.

Використовуючи різні джерела інформації (статті в газетах та журналах, дописи в мережі Інтернет, інтерв’ю), підготуйте інформацію про діяльність волонтерів та волонтерок в Україні та вашому регіоні зокрема. Обговоріть у класі, що спонукає людей до волонтерської діяльності. У чому значення волонтерської діяльності для суспільства?

Це матеріал з підручника "Досліджуємо історію і суспільство" 5 клас Мороз 2022