Інформація про новину
  • Переглядів: 190
  • Дата: 22-07-2022, 22:49
22-07-2022, 22:49

7. Джерела історичної інформації та їх види

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  6. Етноси і природа в історії
Наступна сторінка:   8. Текст і медіатекст

Звідки ви дізнаєтеся про події, які сталися у світі, в Україні, у вашій громаді, селі / селищі / місті? Пригадайте, що таке історичні джерела.

1 Звідки історики дізнаються про минуле?

Якщо ви хочете відтворити події, які сталися кілька хвилин, годин, день тому у вашому житті, то покладаєтеся на власну пам’ять. Інколи запитуєте людей, які були свідками подій. Часом дізнаєтеся про те, що сталося, з медіа: онлайн, теленовин, статті в газеті, журналі.

Історики зберігають пам’ять про події не лише в житті окремої людини чи громади. Їхні праці - то історія всього народу (українська історія), континенту (європейська, африканська, американська історія) чи й усього людства (всесвітня історія).

Оскільки історія вивчає минуле людей, то будь-який результат людської діяльності є історичним джерелом. Це можуть бути матеріальні речі (одяг, будівлі, предмети побуту тощо) чи нематеріальні (пісні, танці, ігри і подібне).

Якщо творцями джерел є свідки події, а ці джерела розповідають нам про подію безпосередньо, то ми їх називаємо первинними, або першоджерелами. Однак багато розповідей наших пращурів дійшли у переказах чи записах інших людей, чимало історій переписували не раз. Трапляється, що першоджерела хтось уже опрацьовував і на їх підставі створив власну оповідь. Ця оповідь також є історичним джерелом, так само важливим, як і першоджерело. Проте ці джерела ми називаємо вторинними.

Для того щоб було зручніше опрацьовувати джерела, історики поділяють їх за певними ознаками на кілька типів (категорій). Найчастіше - за типом інформації, яку використовують, - писемні, речові, візуальні та усні. Цей поділ є умовним, бо одне джерело може одразу належати до кількох категорій.

Як речі та зображення зберігають інформацію про минуле?

1. Як гадаєте, що перші люди навчилися робити раніше: писати, малювати, говорити чи жестикулювати?

Найдавніші події в історії людства зафіксовані у вигляді зображень та речей, які перші люди пристосовували для своїх потреб. Із розвитком суспільства люди почали виготовляти дедалі складніші речі й оточувати себе ними. З часом навіть витворювали довкола себе штучне середовище, яке було комфортніше за несприятливі умови довкілля.

Особливу науку, яка вивчає розвиток людства за допомогою речових джерел, називають археологією, а такий тип джерел - археологічними.

2. Розгляньте малюнки з двох печер, які залишили давні люди.

Де розташовані ці печери?

Дати цих малюнків приблизні. Тут є верхня і нижня межа датування. Верхня - це та, яка ближче до нас, нижня - це та, яка далі від нас. Назвіть період створення цих зображень.

Що означає скорочення «тис. р. до н.е.»?

У чому різниця між датами, вказаними під першим і другим малюнками? Як розмістити їх на одній шкалі? Чи правильно сказати, що верхня межа датування печери Альтаміра є водночас нижньою межею датування для печери Куева-де-лас-Манос?

Ніхто з учених ще не встановив точно, навіщо перші люди робили подібні зображення. Висловіть припущення, про що свідчать ці малюнки та навіщо люди їх створювали. Наприклад, як вони відображають відносини людини та природи; навіщо людина живе у громаді; чи хотіли люди, щоб їх пам’ятали тощо.

Від перших печерних до сучасних цифрових, зображальні історичні джерела поділяють на багато видів: картини, зображення на стінах (фрески або графіті), орнаменти з кольорового скла (вітражі), ілюстрації в книжках (у рукописних виданнях їх називають мініатюрами), скульптури, фотографії. Загалом такий тип джерел називають зображальними, або візуальними.

3. Розгляньте фото.

Кого з осіб, зображених на цій фотографії, ви знаєте?

У якому столітті та скільки років тому створене це фото? Скільки років виповнилося Тарасові Шевченку, якщо він народився у 1814 році?

Скористайтеся картою (§ 4, с. 25), щоб визначити, (а) коли виникли перші фотографії і де, (б) коли вони стали поширеними на території України.

Які історичні подробиці про життя в ХІХ столітті дає нам змогу визначити це фото?

Тарас Шевченко та його друзі Григорій Честахівський, брати Олександр та Михайло Лазаревські, Павло Якушкін.

Фото Андрія Деньєра. Санкт-Петербург, квітень 1859 року

Які бувають писемні історичні джерела?

Наскельні малюнки згодом перетворилися на символи. Ще пізніше ці символи почали означати слова, поняття, а далі - звуки. Поступово виникло письмо, яким ми знаємо його сьогодні. Наші літери позначають звуки, а складаючи їх разом, отримуємо слова. Проте деякі народи користуються системами, у яких один знак може позначати ціле слово або речення (китайці, японці, корейці).

Люди записують різноманітну інформацію, створюють тексти. Вони оповідають нам про справжні чи вигадані події, емоції тощо. Це листи, щоденники, романи, оповіданни, вірші. Їх створюють відомі чи невідомі (анонімні) автори.

У давнину при дворах володарів або в монастирях працювали люди, що записували події у порядку, в якому вони відбулися, - за хронологією, або «від літа до літа». Ці списки називали хроніками, або літописами. Такі писемні джерела історики вважають оповідними, або наративними.

У текстах, створених офіційними органами, записи підпорядковано суворим правилам. У них прописано, що можна й не можна робити (закони, укази, розпорядження), чітко зафіксовано певні події (наприклад, ім’я, прізвище та місце народження людини - як у паспорті). Такі джерела називають документальними.

Інформацію про минуле історики також отримують із написів на спорудах, монетах, творах мистецтва - з епіграфічних джерел.

Графіті

(малюнок на стіні) часів Революції Гідності

із зображеннями Лесі Українки та Івана Франка. Київ.

2013-2014 роки

4. Прочитайте тексти, які стосуються фотографії на с. 41, та виконайте завдання.

Яка тема об’єднує обидва тексти? Хто їхні автори? Коли вони створені?

Який із них можна вважати першоджерелом, або первинним джерелом, а який - вторинним?

Чи змінилося ваше уявлення про наведену фотографію після ознайомлення з писемними джерелами?

Текст 1

Я дуже зрадів, що ти облишив олійні фарби, і не дуже зрадів, що ти заходився тепер коло фотографії. Вона в тебе забирає часу нині, а потім, я боюся, коли з’являться непогані результати, вона полонить тебе. Це діло хімії та фізики [...], а тому яко художникові це зашкодить. Фотографія, хоч як не спокуслива, вона усе ж не містить у собі високого красного мистецтва (Лист Тараса Шевченка до Броніслава Залеського. 10 червня 1855 року).

Текст 2

Фотографія - сучасниця Шевченка. Поет відав про неї, коли та була ще в «дитинному» віці. Згодом, коли вона розвинулася, вийшла в широкий світ і почала викликати повсюдне задоволення, він також віддав їй належне. [...] Про «дитя» французького художника-декоратора Луї-Жака-Ман-де Дагера в Петербурзі стало відомо одразу. Зокрема, і в Імператорській Академії мистецтв, де на той час навчався малярству й віддавався поетичному натхненню геніяльний українець. 4 січня 1839 року про з’яву фотографії повідомляла столична газета [...] (Володимир Яцюк. «Тарас Шевченко і світ фотографії»).

Як можуть мова й назви зберігати історію?

Невичерпним історичним джерелом є усна народна творчість, або фольклор. Це насамперед пісні, танці, звичаї, обряди, традиції. Фольклор становить особливу групу джерел, які ми називаємо усними джерелами, або нематеріальною спадщиною.

5. Прочитайте пісню. Проаналізуйте її як історичне джерело, відповідаючи на подані запитання.

Пливе щука з Кременчука, тече собі стиха,

Хто не знає закохання, той не знає лиха; Пливе щука з Кременчука, луска на ней сяє, Хто не знає закохання, той щастя не знає; Пливе щука з Кременчука, підстрелена з лука, А вже ж мені, серце моє, з тобою розлука. Тече річка невеличка, тече собі стиха,

Хто не знає закохання, той не знає лиха;

Тече річка невеличка, схочу - перескочу,

Оддай мене, моя мати, за кого я схочу; Тече річка невеличка, кінь не хоче пити, Приступило до дівчини, не хоче любити.

Як не хочеш, дівчинонько, мні вірною бути, То дай мені того зілля, щоб тебе забути. Єсть у мене таке зілля близько перелазу, Як дам тобі напитися, забудеш одразу. Буду пити, буду пити, капельки не впущу, Тогді я тебе забуду, як очі заплющу.

Запис Тараса Шевченка. Кам’янець-Подільський, 1846рік Коли джерело створено / записано?

Яке місто згадане в джерелі? Де було записано пісню?

В яких етнографічних регіонах розташовані ці міста?

Чи далеко один від одного ці два населені пункти?

Про які побутові подробиці тогочасного життя можемо дізнатися?

(Що вживали в їжу; який спосіб риболовлі згаданий; якою була природа.)

Які незнайомі, незвичні слова трапилися вам у тексті пісні?

Відшукайте їхнє тлумачення у словниках або мережі Інтернет. Запропонуйте кілька власних запитань до цього історичного джерела.

ПІДСУМОВУЄМО

1. Як можна поділити історичні джерела на групи? Згрупуйте слова та словосполучення у таблицю за поданим зразком.

Статті в енциклопедіях, довідниках; писемні; речові; стаття в Інтернеті; книжка, стаття дослідників; візуальні; мовні; фольклор; розповідь науковця; розповідь учителя.

Історичні джерела

Першоджерела

Вторинні джерела

Літопис

Лист

Малюнок

Горщик

Пісні

 

2. Поміркуйте, чому важливо вивчати подію, зіставляючи інформацію з кількох різних джерел.

3. Уявіть себе істориком, який досліджує будь-яку подію з вашого життя

чи життя вашої родини (за вашим вибором). Запропонуйте якомога більше джерел, які б ви залучили для дослідження цієї події. Свої роздуми оформіть у вигляді есе.

 

 

Це матеріал з підручника "Досліджуємо історію і суспільство" 5 клас Панарін

 




Попередня сторінка:  6. Етноси і природа в історії
Наступна сторінка:   8. Текст і медіатекст



^