Інформація про новину
  • Переглядів: 77
  • Дата: 22-07-2022, 22:49
22-07-2022, 22:49

8. Текст і медіатекст

Категорія: Історія України та громадянська освіта





Попередня сторінка:  7. Джерела історичної інформації та їх ...
Наступна сторінка:   9. Нагромадження та пошук інформації у...

У який професіях написання текстів - дуже важлива частина роботи? Чи є представники цих професій у вашому селі / селищі / місті?

Чи хотіли б ви займатися написанням текстів? З якою метою?

Що таке факти і судження?

Кожен із вас уже писав власний текст. Можливо, це був твір, допис у соцмережах, запис власних думок чи відповіді на контрольній роботі. Текст - це відтворена письмово або в друкованому вигляді авторська праця, документ, пам’ятка тощо. Текст має певну тему, мету та послідовність викладення думок.

Текст містить кілька типів інформації. Серед них - факти і судження. Якщо щось справді існує і будь-хто це може перевірити, - це називають фактом. Якщо ми вдаємося до опису, деталізації, як це працює, як це взаємодіє з іншим, де значною мірою відображаємо наші уявлення, думки, - то це судження.

1. Виберіть, що з цих тверджень є фактом, а що - судженням. Запропонуйте власні приклади фактів та суджень.

Технології допомагають змінити наше життя на краще.

У 1825 році англійські інженери Джеймс Ватт і Джордж Стефенсон побудували першу пасажирську залізницю.

Карл фон Лінде у 1877 році винайшов холодильник.

Хороші холодильники - тільки виробництва фірми фон Лінде.

Автомобіль - найвизначніший винахід у Німеччині.

Перший автомобіль був розробкою німецьких учених.

Соціальні мережі забирають забагато часу.

На 2021 рік 60 % населення України зареєстровані у соціальних мережах.

Словник

Факт - твердження, правдивість якого доведено.

Судження - особиста думка людини, яку можна підтвердити або спростувати.

Які існують медіа? Що таке медіатекст?

Інформація поширюється за допомогою медіа - засобів зберігання, передавання та відтворення інформації.

Як ми вже бачили, давні люди передавали свої повідомлення за допомогою наскельних малюнків. Як розвивалася писемність, ми детальніше дізнаємося на наступному уроці.

Із часом засоби передавання інформації змінювалися. Інформацію передавали за допомогою поштових голубів, гінців, гербів та різних малюнків. Навіть одяг та прикраси слугували джерелом інформації. Наприклад, колір одягу короля чи королеви під час прийому іноземного посла могли показати стан взаємин цих держав. З часом з’явилися засоби, які давали змогу передавати інформацію необмеженій кількості людей. Вони отримали назву масмедіа.

Масмедіа, або засоби масової інформації (ЗМІ), бувають друковані (газети, журнали, листівки, буклети, книжки, комікси, щоденники), електронні (радіо, телебачення, телефонія), цифрові (інтернет, мобільна телефонія, вебсайти, інтернет-телебачення, комп’ютерна анімація, аудіо- та відеоконтент, віртуальна реальність). Це «старі медіа», які належать певним організаціям. Щоб їх підготувати та випустити у світ, потрібно чимало обладнання та зусилля багатьох людей.

Зараз поширюються «нові медіа» - блоги, соціальні мережі тощо. Завдяки їм кожна людина може створювати, поширювати та зберігати інформацію самостійно.

2. Якими медіа ви користуєтеся щодня? Як часто використовуєте «старі медіа»? Чи ви є творцями «нових медіа»?

Якщо текст написаний та поданий у масмедіа, то його називають медіатекстом. Найчастіше творцями таких текстів є журналісти або блогери.

3. Прочитайте медіатекст. Знайдіть у ньому факти та судження.

Порахуйте їхнє співвідношення. Чи можна довіряти цьому тексту? Виокреміть у ньому основну і другорядну інформацію.

В Україні «оживили» голос видатного поета Тараса Шевченка

Це стало можливе завдяки новітнім технологіям.

Перший фонограф для запису та відтворення звуку був винайдений у 1877 році, через 16 років після смерті Тараса Шевченка. Тому записів його голосу не існує. Однак завдяки новітнім технологіям можна наблизитися до відтворення голосу Кобзаря.

Для проєкту використали точні антропометричні дані, встановлені завдяки збереженій посмертній масці поета. Крім того, фахівці збирали в архівах інформацію щодо зовнішності, голосу, манери поведінки Шевченка.

На основі всіх даних дослідники створили 3D-модель голови поета і знайшли 108 осіб, які відповідали її параметрам. Потім на підставі даних досліджень, які встановили чітку залежність між тілом, рисами обличчя й голосом, нейромережа вибрала трьох найвідповідніших.

Проєкт тривав майже рік. До нього було залучено понад 150 осіб - програмісти, дизайнери, історики, шевченкознавці.

За матеріалами Інформаційного агентства «УНІАН».

21 серпня 2021 року.

https://www.unian.ua/society/v-ukrajini-ozhivili-golos-vidatnogo-poeta-

tarasa-shevchenka-novini-ukrajini-11520622.html

Як перевірити достовірність медіатексту?

Обсяг інформації у сучасному світі невпинно збільшується. Поява «нових медіа», розвиток соціальних мереж ведуть до того, що не завжди можна знайти якісну, правдиву, достовірну інформацію. Тому будь-який медіатекст слід перевіряти на достовірність поданих фактів.

Як перевірити медіатекст на достовірність

Крок 1. Виявіть у тексті факти і судження. Що переважає? Чи потребують певні факти перевірки? Зверніть увагу на автора, місце та дату публікації.

Крок2. Виберіть спосіб перевірки: за допомогою першоджерела та/чи порівняння з іншими медіатекстами.

Крок3. Пошукайте в авторитетних джерелах інформації підтвердження, що допоможуть з’ясувати, чи повідомлення правдиве, неправдиве, оманливе або таке, що не можна перевірити.

Таку перевірку виконують, щоб виявити невідповідності викладених у медіатексті фактів реальності. Такі невідповідності або спотворення називають фейками. До фейків вдаються, щоб нечесним способом досягти в суспільстві певної реакції на ті чи ті події, тобто з метою маніпуляції.

Словник

Фейк - підробка новин або використання інформації для введення в оману. Така інформація не витримує перевірки, проте має значний вплив на велику кількість людей. Маніпуляція - складний прийом прихованого впливу, витівка. Вона може охоплювати водночас достовірну інформацію та вигадану, щоб здаватися правдоподібною та ввести в оману.

Карикатура на «гамбурзькі новини», або «дешеву сенсацію». Так називали у ХІХ столітті фейкові новини. Художник Фредерік Бурр Оппер. 1894 рік

4. Перевірте факти у поданих текстах.

Які з них є фейковими? Як ви це визначили?

Текст 1. У 1865 році Тарас Шевченко здійснив першу після заслання подорож Україною. Він збирав фольклорні й етнографічні матеріали та змальовував історичні й архітектурні пам’ятки.

Текст 2. «Поява соціальних мереж, - писав у листі від 2 листопада 1858 року Тарас Шевченко приятельці Ганні Закревській, - дуже відволікає мене від роботи над “Катериною”. Мабуть, так і не завершу цей твір».

Текст 3. Тарас Шевченко завжди одягався досить модно. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макін-тоша за 100 рублів. Це було значною сумою на той час. А для фотографії з друзями він вбрався в модну шубу та шапку.

Текст 4. У «Щоденнику» Тарас Шевченко вдало та кмітливо підмітив: «Брехня встигає обійти пів світу, поки правда одягає штани».

Чи можуть історичні джерела бути підробками?

Фейкові новини та інформація не виникли сьогодні. Маніпулювати даними, підробляти документи, змінювати достовірні свідчення та фальсифікувати історію люди почали дуже давно.

Тому науковці ретельно перевіряють факти навіть із тих джерел, які упродовж кількох століть вважали достовірними. До того ж, історики інколи знаходять нові джерела, що дають підстави уточнити інформацію про певні події чи явища.

Бувають підробки, виготовлені радше як жарт -просто аби показати свою вправність, майстерність в імітації. Такі фальсифікати трапляються серед творів живопису та літератури.

Інша річ, коли люди хочуть, наприклад, довести славетність свого роду чи право на власність і тому замовляють підробку документів. Такі дії є порушенням закону і дуже небезпечні.

Ще складніше, коли підроблюють історичні джерела - літописи, давні літературні твори чи документи. Це називають містифікацією. Наприклад, у ХІХ та ХХ ст. деякі історики почали вигадувати чи самостійно створювати історичні джерела на підтвердження власних теорій. Подібні вигадки є дуже небезпечними для суспільства.

Пам’ятайте: якщо у вас виникає сумнів щодо достовірності інформації, обов’язково перевірте її, залучаючи інші джерела.

ПІДСУМОВУЄМО

1. Які питання слід поставити до джерела, щоб дізнатися, чи воно достовірне?

2. Навіщо створюють підробки документів? Чому це небезпечно?

3. Чи можна натрапити на недостовірну інформацію в інтернеті та соціальних мережах? Доберіть приклади фейкової інформації в інтернеті та соціальних мережах.

4. Створіть медіатекст (у вигляді допису в соціальних мережах) на тему, яка вас цікавить. Обміняйтеся текстами з вашими однокласниками, щоб перевірити інформацію та переконатися у її достовірності.

5. Проведіть невелике дослідження. За допомогою додаткових джерел зберіть інформацію про «Велесову книгу». Як науковці довели її несправжність?

 

 

Це матеріал з підручника "Досліджуємо історію і суспільство" 5 клас Панарін

 




Попередня сторінка:  7. Джерела історичної інформації та їх ...
Наступна сторінка:   9. Нагромадження та пошук інформації у...



^