Усі наведені зображення розповідають про збереження та передавання інформації. Упорядкуйте подані зображення за хронологією.

Які з них створені приблизно в один час? Який матеріал для записів використовували тоді (глину, папірус, пергамент, папір)?

Де, на вашу думку, зберігаються ці зображення?

Де зберігаються історичні джерела?

Інформацію, яку люди накопичували спочатку у вигляді текстів, а потім - аудіо- та відеофайлів, намагалися упорядкувати.

Месопотамія - це батьківщина не лише писемності, а й бібліотек та архівів. Книгозбірні, у звичному для нас вигляді, виникли у XVII ст. Найвідоміші бібліотеки з найціннішими збірками мають статус національних. Наприклад, у Національній бібліотеці України імені В.І. Вер-надського зберігається понад 15,8 млн одиниць, а у Британській бібліотеці - 170 млн.

Словник

Бібліотека - місце, де зберігаються рукописні та друковані книжки, журнали тощо.

Медіатека - місце збереження інформації у вигляді аудіо- та відеофайлів, оцифрованих та електронних книжок, журналів тощо. їх зберігають на дисках, касетах, платівках та інших носіях. Часто медіатеки входять до складу сучасних бібліотек.

Архів - місце, де зберігаються документи.

Слова «бібліотека», «медіатека», «архів» походять із давньогрецької мови. «Бібліо» означає «книга». «Медіа» - посередник або носій інформації, а «теке» - сховище. Назва «архів» походить від давньогрецького «архе» - «влада». В архівах зберігаються документи, пов’язані переважно з органами влади, та інші офіційні документи.

1. Знайдіть / пригадайте слова з коренями «архе-», «медіа-» та «бібліо-». Що вони означають?

Збірки археологічних матеріалів (речей), творів мистецтва, інколи також і книг зберігають й виставляють у музеях. Залежно від того, що саме зберігають у тому чи тому музеї, вони також бувають різними. Адже різні історичні джерела потребують різних умов зберігання та опрацювання.

Як знайти інформацію в архівах, музеях та бібліотеках?

1. Як гадаєте, де треба зберігати джерела, фото яких подано? Запропонуйте кілька варіантів.

Коли історики досліджують події чи біографії видатних осіб, їм потрібно встановити факти. Залежно від того, в який період відбулася подія чи жила особа, й типу інформації, якої потребують, вони звертаються до архівів, бібліотек та музеїв. Фахівці цих установ допомагають дослідникам. Архівісти чи бібліотекарі підкажуть, як згруповано інформацію, як її здобути, ознайомлять із правилами роботи в установі.

В архіві кожен документ є частиною архівної справи. Це зібрані разом різні аркуші або документи, об’єднані однією темою або особою, якої стосуються. Кілька справ разом утворюють архівний фонд.

Бібліотекарі використовують систему карток, щоб знати ту чи іншу книжку. Ці картки із короткою інформацією про книжку чи інший медіафайл упорядковують відповідно до тем або за абеткою. Разом ці картки утворюють картотеку або каталог.

Щоб зробити доступнішою інформацію про музейні, архівні та бібліотечні фонди, випускають спеціальні покажчики та путівники.

У музеях речі виставляють на огляд в експозиції - приміщеннях, залах музею. Однак чимало об’єктів залишаються у сховищах. Часто музеї проводять спеціальні виставки, коли унікальні артефакти можна побачити протягом недовгого часу.

Чи все можна знайти в інтернеті?

3. Запропонуйте власну стратегію пошуку необхідної інформації.

Які пошукові інтернет-системи ви знаєте? Якими користуєтеся та як часто? Чи були випадки, що ви не змогли знайти щось в інтернеті?

Нині електронними стали не лише книжки, а й бібліотеки, архіви та музеї. Вони виготовляють цифрові копії книжок та документів, які можна переглянути в мережі Інтернет. Музеї оцифровують свої колекції та виставляють їх у загальний доступ. Зараз можна навіть відвідати віртуальну екскурсію залами багатьох музеїв України і світу! Ми маємо доступ до них, незалежно від нашого місця проживання. Із власного домашнього комп’ютера чи смартфона за допомогою мережі Інтернет ви можете отримати інформацію з Національної історичної бібліотеки (nibu.kyiv.ua), Британської бібліотеки (bl.uk) або Бібліотеки Конгресу США (loc.gov). Утім, це не означає, що в інтернеті можна знайти все.

Пошук в інтернеті пов’язаний із певними труднощами. Насамперед, маєте наперед знати, як скласти пошуковий запит. Вдома ви маєте це зробити самостійно, а у бібліотеці чи архіві вам допоможуть фахівці. Перевірка та сортування інформації залежить тільки від вас. Бібліотека надає дані необроблені, однакові для всіх користувачів. Пошук в інтернеті

враховує ваші попередні запити, «підлаштовується» під користувача. Наприклад, добирає для вас ресурси з урахуванням того, які сайти ви відвідували раніше.

Ми звикли до щоденного використання інтернет-пошуку, так само, як і до соціальних мереж. Проте варто пам’ятати, що безпечне користування цими засобами, вміння добирати інформацію - нові навички, які треба розвивати.

ПІДСУМОВУЄМО

1. За наведеними параметрами порівняйте пошук інформації безпосередньо в бібліотеці та інтернеті.

	Бібліотечний пошук	Інтернет- пошук
Швидкість пошуку
Інформація перевірена, достовірна, наукова
Інформація надійна, вона не зникне
Інформація оновлена, сучасна
Доступ до інформації легший
Дібрати знайдену інформацію

2. Здійсніть віртуальну екскурсію музеями, бібліотеками, архівами України та світу. Поділіться враженнями з однокласниками.

3. Як гадаєте, чому в епоху інтернету традиційні бібліотеки, архів та музеї залишаються важливими?

4. Опрацюйте наведену таблицю. Поміркуйте, куди краще звернутися, щоб отримати вказану інформацію? Які уточнювальні запитання ви поставили б, визначаючи стратегію пошуку?

Ситуація	Архів	Бібліотека	Музей
Інформація про те, де працювала моя прабабуся чи інші документи з її життя
Довідатися про історію мого села / селища / міста
Дізнатися про життя Івана Федоровича
Побачити книжки, які друкував Іван Федорович
Знайти вірш Василя Симоненка
Подивитися, які були фотоапарати у часи Тараса Шевченка

Узагальнення

до розділу

Джерела інформації. Історичні джерела

1. Попрацюйте з вивченими поняттями.

Установіть відповідність між назвами понять та ілюстраціями. Дайте визначення цим поняттям.

Первинні історичні джерела; вторинні історичні джерела; писемні історичі джерела; візуальні історичні джерела; речові джерела.

2. Попрацюйте з логічним ланцюжком.

Використавши здобуті на попередніх уроках знання, а також матеріали параграфів підручника, складіть схему, центральним поняттям якої є слово «топонім».

3. Попрацюйте з лінією часу.

На лінії часу позначте, коли створене кожне із історичних джерел (А, Б, В та Г) із завдання 1.

Для вивчення якого періоду історії ми можемо застосовувати кожне з них? Запишіть у зошиті, де можна знайти наведені в завданні 1 історичні джерела.

4. Попрацюйте з текстом.

Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання.

1. Звідки Леся Українка брала інформацію для книжки «Стародавня історія східних народів»?

2. Якій інформації слід довіряти більше: тій, яку Леся Українка дізналася з оригінальних творів давніх народів, чи тій, яку повідомляли їй друзі в листах?

3. Запропонуйте кілька власних запитань до тексту. Нехай ваші однокласники та однокласниці дадуть на них відповіді. Оцініть їхні відповіді.

Леся Українка відома всім як письменниця, однак вона багато працювала як дослідниця та історикиня.

1891 рік. Леся Українка завершує для своєї чотирнадцятирічної сестри Ольги книжку «Стародавня історія східних народів». У ній двадцятирічна письменниця оповідає про різні прадавні народи. Щоб це все написати, їй довелося залучили багато джерел: перекласти поезію й історичні літописи, знайти зображення стародавніх речей та споруд. Вона додала й співи аборигенів Австралії. Багато фактів взяла із праць тогочасних французьких, німецьких, англійських учених, про нові знахідки довідалася із газет та розповідей друзів. Ще більше довідалася

під час власних подорожей - до Європи та Єгипту. Ще двадцять років пішло у Лесі Українки, щоб текст побачив світ у вигляді гарно ілюстрованої книжки.

5. Попрацюйте з інформацією.

Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання.

1. Чи можна довіряти джерелу із завдання 4? У яких рядках автор або авторка викладає судження, а у яких факти? Що переважає у тексті - факти чи судження?

2. Перевірте факти у поданих текстах. Які з них є фейковими? Як ви визначили?

A) Леся Українка ніколи не виїздила за межі свого рідного Києва. Кволість через хворобу робила письменницю нещасною. І ось лише 1921 року трапилася нагода: вона вирушила на презентацію книжки «Стародавня історія східних народів» до Парижа.

Б) Леся Українка в листі до Ліни Костенко писала про свої проблеми з перекладами для «Стародавньої історії східних народів», просила її надіслати нові книги, які щойно вийшли друком у Києві.

B) До 150-річчя з дня народження Лесі України Національний банк України випустив ювілейну монету із її зображенням. З одного боку - портрет письменниці, а з іншого - стилізовані під свічки образи чоловіка і жінки (ліворуч) і ключ журавлів (праворуч), над яким вказаний номінал і рік - «20 гривень, 2021».

6. Пропрацюйте з картами.

Скориставшись онлайн-картами, складіть маршрут місцями, де у вашій місцевості зберігаються історичні джерела. Яку інформацію про вашу місцевість можна отримати за допомогою цих джерел?

ПІДСУМОВУЄМО

1. Чи погоджуєтеся ви з наведеними твердженнями?

Я знаю такі поняття: історичні джерела, речові історичні джерела (артефакти), писемні історичні джерела, документи, літописи, візуальні (зображальні) історичні джерела, архів, бібліотека, музей, медіатека, медіаджерело, першоджерело.

Я знаю та розрізняю види історичних джерел.

Я вмію перевіряти інформацію, зіставляти інформацію з різних видів джерел. Я розрізняю факт та судження.

Я розумію, як накопичується інформація та як здійснювати пошук інформації Я розумію, що інформація може бути недостовірною чи небезпечною.

2. Дайте відповіді на запитання.

Що нового я дізнався/дізналася, вивчаючи цей розділ?

Яких нових навичок я набув/набула, а які удосконалив/удосконалила, вивчаючи цей розділ?

Де я можу застосувати набуті знання та навички?

Що було не зовсім зрозумілим під час вивчення цього розділу?

 

 

Це матеріал з підручника "Досліджуємо історію і суспільство" 5 клас Панарін