Інформація про новину
  • Переглядів: 274
  • Дата: 26-07-2022, 18:22
26-07-2022, 18:22

Вступ до курсу "Етика" 5 клас Гісем, Мартинюк

Категорія: Етика






Наступна сторінка:   1. Як людина стає особистістю

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ЗМОЖЕТЕ:

дізнатися, що таке мораль та етика;

з'ясувати, чому моральні цінності суспільства виступають життєвими орієнтирами людини;

познайомитися із пропонованим переліком моральних цінностей для дітей, висловити свою думку щодо нього, запропонувати зміни й доповнення;

дізнатися про «золоте правило моралі», ілюструвати його прикладами із власного життя та життя оточення; зрозуміти важливість самопізнання та самооцінки для морального зростання людини.

висловіть свою думку

1. Що таке правила поведінки?

2. Наведіть приклади правил поведінки в різних спільнотах і ситуаціях.

3. Уявіть, що ви опинилися серед інших розумних істот. Як ви будете почувати себе серед них, не знаючи, що для них добре, а що — погано? Поясніть свою думку.

1. мораль та етика.

У різних народів, що заселяють нашу планету, існують власні уявлення про добре і погане, правильне та неправильне в людських вчинках, відповідну й невідповідну поведінку. У чомусь вони схожі, у чомусь — відмінні. Вони передаються від покоління до покоління у формі уявлень або настанов про те, як потрібно й не потрібно чинити людям. Свої перші розуміння того, як слід поводити себе, ви також отримали від батьків і близьких.

Давньоримський мислитель Цицерон для позначення існуючих у його час уявлень про бажану й небажану поведінку людей уперше вжив слово «мораль». Науку, яка досліджує мораль людей, давньогрецький мислитель Арістотель першим запропонував називати «етика».

словник

Мораль — сукупність норм і принципів, які використовуються людьми в різних життєвих ситуаціях.

Етика — наука, що вивчає мораль.

ЕТИКА В УКРАЇНІ

На думку сучасних українських дослідни ків етики В. Малахова, Г. Марушевського та А. Субботіна, «етична думка сучасної України прагне осмислити непросту ситуацію відновлення моральних норм української ідентичності й залучення до європейської спільноти з притаманною їй мораллю».

Варто звернути увагу на особливості моралі та етики. Мораль у різних формах завжди супроводжувала розвиток людства. Мораль не виникає в суспільстві в певний момент у різних формах. Вона притаманна йому на всіх етапах розвитку. Наука етика виникає тоді, коли в людей з’являється прагнення дослідити існуючі моральні норми. Етика вивчає походження норм моралі й досліджує існуючі правила поведінки людей. Вона допомагає людям навчатися жити разом у суспільстві.

Завершуючи знайомство з цими термінами, можна сказати, що етика — це наука про моральні принципи поведінки людей, а мораль — застосування цих принципів людьми в різних ситуаціях.

2. Моральні цінності.

Те, що в певному суспільстві визнається бажаним або небажаним у ставленні людей одне до одного, називається моральними цінностями.

словник

Моральні цінності — моральні зразки й вимоги, що дозволяють визначати людські вчинки як правильні та неправильні, добрі й погані.

До моральних цінностей належать важливі для життя людей уявлення про добро і зло, справедливе і несправедливе, щастя і нещастя тощо, які відображають їхнє ставлення до дійсності з точки зору бажаного й небажаного. При цьому будь-яка цінність має значення порівняно з її протилежністю. Люди прагнуть справедливості, зіткнувшись із несправедливістю, захищають свободу, тому що знають про неволю.

Моральні цінності називають життєвими орієнтирами людини. Вони виступають у ролі зразків поведінки, за допомогою яких вона оцінює дійсність та орієнтується в ній. Наприклад, завдяки засвоєнню уявлень про добро і зло людина прагне чинити добро, усвідомлюючи шкоду зла, або на підставі уявлень про сенс життя намагається зрозуміти, для чого живе, оскільки життя без сенсу буде перш за все трагедією для неї самої.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Для більшості українців та українок, на думку дослідницької спільноти, важливими є такі моральні цінності, як рідна земля, українська мова, працелюбність, гостинність, доброзичливість, милосердя, безкорисливість.

Деякі сучасні дослідники і дослідниці пропонують низку моральних цінностей, які варто засвоїти кожній дитині. До них належать подяка, чесність, співчуття, співпереживання, співпраця, повага, рівність, справедливість, мужність, схвалення, щирість, відповідальність, здатність ділитися, наполегливість, самоконтроль.

ВИКОНУЄМО РАЗОМ

Робота в парах. Об'єднайтеся в пари та в їхньому складі виконайте завдання.

1. Чи згодні ви з тим, що дітям варто засвоїти наведені основні моральні цінності? Чому?

2. Обговоріть і запропонуйте цінності, які можна додати до наведеного переліку або вилучити з нього. Поясніть свою позицію.

Під час організації спільної навчальної діяльності скористайтеся пам'яткою «Як працювати в парі» (с. 138).

3. «Золоте правило моралі».

Питання про те, як гармонізувати моральні відносини і спілкування, здавна турбувало багатьох людей. Саме з цим пов’язана поява так званого «золотого правила моралі», яке досить часто формулюють так: не робіть іншим того, чого не бажаєте собі, і не чиніть із ними так, як не бажаєте, щоб чинили з вами.

Перші згадки про «золоте правило моралі» датуються серединою I тис. до н. е. Зокрема, цього навчав давньокитайський мислитель Конфуцій.

У текстах Біблії, головної книги християн усього світу, також наводиться «золоте правило моралі». Так, там сказано: «Тож усе, чого ви бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви».

РОБОТА З ДЖЕРЕЛОМ

із розмови Конфуція з учнями

«Чи є одне слово, за яким можна діяти все життя?» — спитав учень. Учитель відповів: «Це слово взаємність. Чого не бажаєте собі, того не робіть іншим...».

робота в парах. Обговоріть і виконайте завдання: чому, на вашу думку, учитель ототожнював настанову «чого не бажаєте собі, того не робіть іншим» із любов'ю до ближнього? Поясніть, як ви це розумієте, і наведіть відповідні приклади з власного життя та життя оточення.

Ми пропонуємо вам замислитися над тим, чому саме таке правило людських стосунків вважається «золотим». Із моменту його появи минуло дуже багато часу, проте воно не втратило своєї актуальності для людей.

4. моральне зростання людини.

Пізнання себе — важлива частина дорослішання. Коли людина добре розуміє себе, їй легше будувати стосунки з іншими та шукати власний шлях у житті

Упродовж усього свого життя людина постійно розвивається і змінюється. Для неї дуже важливо, щоб складовою цього розвитку стало її моральне зростання. Це перш за все залежить від бажання людини пізнавати

й оцінювати себе. Самопізнання і самооцінка стають при цьому одними з найважливіших чинників морального вдосконалення. У результаті цього процесу перед людиною відкриваються нові можливості для реалізації себе й досягнення гармонії у відносинах із суспільством. «Пізнай самого себе», — закликав давньогрецький мислитель Сократ. Відтоді намагання людини зрозуміти себе, справжні бажання та мотиви своїх вчинків, свої сильні й слабкі сторони, навчитися керувати собою і досягати бажаного не втратили важливості для неї.

словник

Самопізнання — спостереження людини за своїми психічними й фізичними особливостями, осмислення самої себе, того, що відбувається впродовж її життя.

Самооцінка — уявлення людини про себе, власні здібності, значення своєї діяльності для інших, оцінка власних якостей, почуттів, переваг і недоліків.

Найбільш доступним способом самопізнання на, думку одного з дослідників, є «пізнання інших людей». Характеризуючи їх, з’ясовуючи мотиви їхніх вчинків, людина порівнює себе з ними й завдяки цьому отримує можливість краще зрозуміти, чим відрізняється від них.

Самооцінка людини формується під впливом тих оцінок, які їй дають інші, та зіставлення того, якою вона бачить сама себе, із тим, якою вона прагне бути. Аналіз людських самооцінок дозволив дослідникам дійти думки, що часто вони бувають заниженими або завищеними. За першого варіанта людина вважає себе гіршою за інших, за другого — кращою за оточуючих. Тобто за заниженої самооцінки людина применшує свої можливості та недооцінює свої здібності. За завищеної

самооцінки вона, навпаки, переоцінює себе й те, на що здатна. Обидві позиції потребують виправлення з метою формування в людини адекватної самооцінки. У більшості випадків для цього достатньо бажання і зусиль самої людини.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Щорічно 29 березня відзначається Міжнародний день самопізнання.

ЗАПИТАННЯ

Який із наведених малюнків відображає занижену, а який — завищену самооцінку?

ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЯ

Бути собою, з усіма своїми сильними й слабкими сторонами, — це цілком нормально.

Карл Роджерс, американський психолог ХХ ст.

ЗАПИТАННЯ і ЗАВДАННЯ

1. Що таке мораль та етика?

2. Проведіть конкурс між командами або парами учнів та учениць в усній або письмовій формі за завданням: хто складе більше речень зі словосполученнями «моральні цінності» або «золоте правило моралі» за визначений час.

3. Американська громадська діячка ХХ ст. Елеонора Рузвельт одного разу сказала: «Ніхто не може змусити вас почуватися неповноцінними без вашої згоди». Як у цьому висловлюванні відображено її розуміння самооцінки людини? Чи поділяєте ви наведену думку? Поясніть свою позицію.

4. За додатковими джерелами знайдіть українські приказки і прислів'я про 15 моральних цінностей для дітей або придумайте власні приказки.

5. Проведіть дискусію за проблемою «Чи може втратити для людської спільноти своє значення "золоте правило моралі"?». Скористайтеся пам'яткою «Як проводити дискусію» (с. 141).

6. Робота в малих групах. Обговоріть у групі та представте результати класу одного із запропонованих запитань:

1) Що є життєвими орієнтирами людини? 2) Як можна пізнати себе? 3) Чому важливо оцінювати себе? Скористайтеся пам'яткою «Як працювати в малій групі» (с. 139).

7. Підготуйте допис до шкільної газети «Для чого учні та учениці 5 класів вивчають етику».

Розвиваємо моральні навички

Ефіопська народна казка «Як гукнеш, так і відгукнеться»

Жили-були двоє братів. Вони все робили разом: спільно звели будинок на двох, купили в складку віслюка. Свої невеликі прибутки вони ділили порівну й жили, хоч і не в розкошах, зате в мирі та злагоді.

Та ось один із братів знайшов у землі скарб. Жадібність спалахнула в його серці, і він вирішив приховати знахідку. Збудував собі новий будинок і почав жити окремо. Запишався так, що куди там. Бідного брата він і знати більше не хоче. А скнара зробився такий, якого ще світ не бачив.

Прийшов він якось до бідного брата й каже:

— Я хочу забрати свою половину будинку. І половину віслюка також — буде сякий-такий харч собакам.

Почув бідний брат ці слова й почав просити багатого брата:

— Будь ласка, не роби цього! Коли ти зламаєш свою половину будинку, то й моя розсиплеться. Я тобі заплачу за твою половину будинку і за твою половину віслюка.

Але багатий брат не погодився:

— Ні, не хочу. Те, що належить мені, моє. А те, що моє, я хочу забрати й заберу. І не треба мені натомість ані грошей, ані чогось іншого.

Прийшли вони до судді.

— О суддя! — сказав бідний брат.— Вислухай нас і розсуди. Ми — брати. Жили бідно і все ділили порівну. Разом звели будинок, купили віслюка в складку. Тепер мій брат розбагатів! Він спорудив собі новий

будинок — пишний-препишний. У нього тепер величезні отари худоби. І от він хоче зруйнувати наш старий будинок і забрати свою половину. Я просив його залишити мені будинок і віслюка, але він не пристає на цю пропозицію. Я пропонував йому гроші за пів будинка й пів віслюка. Але він і на це не згодний. Тому-то ми й прийшли до тебе, щоб ти розсудив нас.

Вислухав суддя бідного брата й звернувся до багатого:

— А що ти скажеш?

Багатий брат сказав таке:

— Справедливий судде! Хіба не може всяк робити зі своїм добром усе, що він хоче? Я ж не прошу, аби брат віддав мені те, що належить йому. А він зазіхає на те, що належить мені.

Суддя сказав бідному братові:

— Навіщо ти заважаєш брату робити зі своїм добром усе, що він хоче? Хай зламає будинок, заріже віслюка й візьме свою частку того й того.

Пішли брати від судді. Бідний — сумний та невеселий, а багатий — радісний та щасливий.

Бідний брат сказав:

— Це вирок нерозумного судді.

А багатий брат заперечив:

— Хай буде так, як постановив суддя.

Багатий брат зарізав віслюка, а тоді покликав слуг і звелів ламати будинок.

Тим часом бідний брат виніс зі своєї половини будинку таке-сяке майно й почав підпалювати будинок. Побачив це багатий і закричав:

— Не підпалюй будинку, бо загориться й моя половина!

А бідний на те:

— Ніхто не має права завадити мені робити зі своїм добром усе, що я хочу. А хочу спалити свою половину будинку й посадити на цій землі боби.

І знову вони пішли до судді. Вислухавши їх, суддя мовив:

— Те саме, що сказав вам минулого разу, скажу й тепер. Кожен має право робити зі своїм добром усе, що хоче. Один може ламати будинок, аби забрати свою половину, а другий — палити свою половину.

Пішли брати від судді. Багатий озвався:

— Це вирок нерозумного судді.

А бідний у відповідь:

— Хай буде так, як постановив суддя.

І він спалив свою половину будинку, а разом із його половиною згоріла й друга — братова.

Після цього бідний брат перекопав землю й посадив боби. Коли боби виросли, син багатого брата нарвав із грядки стручків і поїв їх. Бідний брат привів хлопця до батька і сказав:

— Твій син з’їв мої боби. Я розріжу йому живота й заберу свої боби.

Багатий брат почав прохати його:

— Ой, не вбивай мого сина! Я дам тобі інших бобів замість тих, які він з’їв.

Але бідний брат на те відповів:

— Ні, інших мені не треба. Я хочу мати свої боби.

Багатий брат упав навколішки й почав благати:

— За твої кілька бобів я віддам тобі цілий мішок — тільки не вбивай моєї дитини.

Але бідний брат стояв на своєму:

— Мені не потрібні твої боби — навіть цілий мішок. Мені потрібні ті, які з’їв твій син.

Пішли вони до судді. Вислухав суддя багатого брата і сказав:

— Мій вирок буде такий самий, як і доти. Кожен має право робити зі своїм майном те, що йому заманеться. І коли твій брат хоче повернути свої боби, навіщо ти пропонуєш йому замість них інші? Забирайся геть і більше не приходь до мене!

Повернулися брати додому. Багатий покликав до себе найстарших і найпочесніших жителів села й почав їх просити:

— Заступіться за мого сина! Я віддам братові половину свого багатства, аби він зглянувся над сином.

Старі пішли до бідняка. І тоді бідняк сказав:

— Не треба мені його багатства. Мій брат, либонь, убив би мого сина навіть за одне бобове зернятко. Але я не збирався вбивати його сина. Я лише хотів провчити свого жадібного брата.

Отаке-то розповідають люди.

А хто прочитає цю казку, нехай запам’ятає:

Якщо кинеш камінь угору — він упаде тобі на голову.

Якщо зазіхнеш на чуже — утратиш своє.

Якщо замислиш лихе діло — воно принесе спочатку нещастя іншому, а потім іще більше нещастя тобі самому.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Поясніть за змістом казки, як мораль вплинула на вчинки й поведінку братів.

2. Наприкінці казки наведено декілька важливих моральних правил. Поясніть, як ви їх зрозуміли, і наведіть підтвердження вашої думки з її тексту.

РОЗДІЛ I

 





Наступна сторінка:   1. Як людина стає особистістю



^