Попередня сторінка: Терморегуляція. Водно-сольовий гомеос...
Наступна сторінка: Поведінкові механізми збереження гом...
Поміркуйте
Що таке фагоцитоз? Які функції в організмі людини виконують лейкоцити?
Згадайте
• Імунітет
• Фагоцитоз
• Антітіла
• Антігени
Імунна регуляція
До регуляторних систем, що забезпечують внутрішню сталість організму, належить також імунна система. Імунітет є здатністю організму відрізняти чужорідний біологічний матеріал від свого та нейтралізувати цей матеріал. Імунна система усуває чужорідні речовини, віруси і бактерії, що проникли в організм. Також імунна система підтримує життєдіяльність організму шляхом виведення власних мутантних або зношених клітин, білків, що відробили своє, та токсичних речовин.
Виділяють неспецифічний і специфічний види імунітету. Неспецифічний імунітет спрямований проти широкого спектра чужорідних агентів. Специфічний імунітет передбачає виробництво спеціалізованих систем нейтралізації — такими є антитіла, які розпізнають конкретні антигени.
Неспецифічні захисні бар'єри
Першими на шляху чужорідних агентів постають фізіологічні бар’єри організму — шкіра, слизові оболонки, кутикула, панцири тощо. Щільний шар епітеліальних клітин шкіри є механічною перешкодою, яка не дозволяє бактеріям і вірусам проникнути в середину організму. До того ж кисла реакція поверхні шкіри несприятлива для більшості мікроорганізмів. Твердий зовнішній кістяк, такий як панцир, також перешкоджає інвазії чужорідного матеріалу. Слиз, що покриває тіло багатьох кишковопорожнинних, кільчастих червів, молюсків, затримує й знищує патогенні мікроорганізми. Зовнішні слизові оболонки людини виділяють лізоцим — речовину, що знищує бактерій. Широко відома й бактерицидна дія шлункового соку, який має дуже кислу реакцію.
У разі порушення цілісності цих бар’єрів проти чужорідного тіла діє ціла низка клітинних і гуморальних захисних механізмів: загоєння ран, фагоцитоз патогену, його ін-капсулювання. Окремим видом підтримки гомеостазу є зсідання крові.
Загоєння ран та згортання крові
Загоєння ран запобігає втраті організмом життєво важливих рідин (крові, гемолімфи тощо). У безхребетних рани «закриваються» шляхом скорочення м’язів, випинання жирового тіла, згортання плазми, утворення
тромбу з клітин крові. У загоєнні ран беруть участь спеціальні гемостатичні клітини. У хребетних тварин під час пошкодження кровоносних судин активізується система згортання крові. У результаті каскаду реакцій утворюється тромб із білка фібрину, який затягує рану.
Запальний процес
Універсальною і неспецифічною захисною реакцією організму на дію різних патогенів є запалення. Запальний процес виникає під час проникнення чужорідних агентів (механічних, хімічних, біологічних) у підшкірний або підслизовий шар.
На початку запального процесу в місці пошкодження розширюються капіляри і посилюється кровоток, тому місце запалення червоніє. Ба більше проникність капілярів зростає, і в пошкоджену тканину з плазми крові виходять фагоцити. Розвивається процес поглинання мікробів клітинами-макрофа-гами — фагоцитоз (мал. 26.1). Поглинаючи чужорідні тіла й пошкоджені клітини, фагоцити гинуть у великих кількостях, перетворюючись на гній.
Крім того, до місця запалення надходять лейкоцити та фізіологічно активні речовини (наприклад, гістамін), які теж беруть участь у знищенні патогену. Усі ці процеси сприяють виникненню набряку.
Специфічний імунітет хребетних
У відповідь на вплив певного стороннього агента (антигена) в організмі утворюються специфічні антитіла, що забезпечують специфічний імунітет. Еволюційно він з’явився у хребетних і є відмінною рисою їхньої імунної системи. Головними клітинами, що відповідають за специфічний імунітет, є лімфоцити. (Докладніше див. § 56.)
Дізнайтеся більше
Антивірусний імунітет бактерій. CRISPR
Останнім часом активно досліджують нещодавно відкриту систему імунітету в бактерій і архей. Імунну відповідь забезпечують спеціальні РНК, гени яких розташовані в локусах, що одержали назву CRISPR. Локуси CRISPR складаються з численних повторів, між якими є проміжки — спейсе-ри. Послідовність нуклеотидів кожного спейсера відповідає послідовності ділянки ДНК певного вірусу. Тобто набір спейсерів — це «бібліотека» різноманітних вірусних «міток». У безпосередній близькості від локусів CRISPR є гени білків, які називають Cas. Зазвичай Cas — це нуклеази.
На спейсерах безперервно транскрибуються різноманітні молекули РНК. З ними з'єднуються білки Cas. Ці комплекси плавають у цитоплазмі, «патрулюючи» її. Якщо в клітину потрапляє вірусна ДНК, то її розпізнає відповідна РНК і приєднується до неї, а нуклеаза Cas розщеплює цю чужорідну ДНК. Систему CRISPR-Cas сьогодні активно використовують для редагування геному. Можна штучно синтезувати будь-яку послідовність РНК і ввести її в певну клітину в комплексі з нуклеазою Cas. і тоді нуклеаза «розріже» відповідну ділянку геному. Так можна «вирізати» шкідливу мутацію й вилікувати організм від спадкового захворювання.
РНК-інтерференція та антивірусний імунітет
Система РНК-інтерференції є важливою частиною внутрішньоклітинної імунної від-
повіді на віруси й інший чужорідний генетичний матеріал. Суть її полягає в пригніченні експресії гена за допомогою малих молекул РНК.
Малі інтерферуючі РНК у комплексі з ферментом ендонуклеазою зв’язуються зі специфічною мішенню — комплементарного до них ДНК або РНК (приміром, вірусного). Після зв’язування нуклеаза розщеплює специфічну ДНК або РНК, таким чином руйнуючи її.
Для багатьох організмів — найпростіших, молюсків, черв’яків, комах, рослин — цей феномен є одним з основних способів імунного захисту проти вірусів.
Ключова ідея
Механізми імунітету спрямовані на підтримання сталості внутрішнього середовища організму й можуть бути віднесені до явищ гомеостазу.
Запитання та завдання
1. Опишіть різноманіття видів неспецифічного імунітету. 2. Чи є реакція запалення шкідливою? Поясніть. 3. Як можна використовувати систему CRISPR задля медичних цілей?
Це матеріал з підручника Біологія і екологія 11 клас Задорожний (профільний рівень)
Наступна сторінка: Поведінкові механізми збереження гом...